Справа №200/19734/17
Провадження №2/200/4439/17
про забезпечення позову
01 грудня 2017 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
14 листопада 2017 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
01 грудня 2017 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 15.05.2018 року.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на квартиру загальною площею 40,20 кв.м., житловою площею 19,50 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2. АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по даній справі, оскільки відповідач може розпорядитися належним йому нерухомим майном, а тому належне відповідачу нерухоме майно підлягає арешту до прийняття остаточного рішення по справі.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Пленумом Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4, зазначено що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Суд оглянувши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що в заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, але із матеріалів справи вбачається, що дане майно не являється предметом спору по даній справі, а отже оскільки позивач не обґрунтував необхідності такої міри забезпечення позову, до того ж не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі, тому суд, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ПАТ КБ «Приват Банк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя Е.В. Женеску