Іменем України
04 червня 2018 р. № 814/988/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001
доОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54042
простягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн.,
Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу з транспортного податку в сумі 25000,00 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №25361705 від 27.04.2015.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши на скасування податкового повідомлення-рішення №25361705 від 27.04.2015 в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Як встановлено ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України суд може розглянути справу без позивача (його представника) якщо вважає, що їх відсутність не перешджає розгляду справи. В цьому випадку позивач повно виклав свою позицію по справі, в зв'язку із чим суд вважає, відсутність його (його представника) не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, за ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2015 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №25361705, яким ОСОБА_1 визначено суму транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 гривень.
Правове регулювання траспортного податку міститься в ст. 267 Податкового кодексу України, згідно пп. 267.1.1 п. 261.1 якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п.267.4).
При цьому згідно з п.267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 267.8.1 ПК України).
У відповідно зі ст. 95 Податкового кодексу України ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області сформувала та направила позивачу податкову вимогу № 2714-255 на суму 25000,00 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 скористалася правом на оскарження податкового повідомлення-рішення, звернувшись до адміністративного суду з позовом про його скасування.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.17 по справі №814/1308/17, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.18, позов ОСОБА_1 здоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.04.15 №25361705 .
Як вбачається з п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
При цьому, зп п.60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених пп.60.1.4 п. 60.1 цієї статті , податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішеннями суду.
Таким чином, в даному випадку сума податкового боргу в розмірі 25000,00 грн. не може вважатися узгодженою, та у відповідача відсутнє право на стягнення цього боргу.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 205, 241, 244, 242 - 246 КАС України,
1. В задоволенні позову Головне управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко