23 травня 2018 р. Справа № 818/1365/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1365/18
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_3 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 р. №51/18-28-13-08 про визнання суми податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 22916,70 за 2017 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.01.2018 р. отримав податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 р. №51/18-28-13-08 ГУ ДФС у Сумській області про сплату транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. за 2017 рік. Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, була направлена скарга до Державної фіскальної служби України від 24 січня 2018 року, з проханням скасувати вказане податкове повідомлення-рішення, оскільки воно суперечить пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України. 23.03.2018 р. отримав рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 20.03.2018 року №3777/1799-99-11-02-01-14, яким скасовано вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у сумі 2083,3 грн., а в іншій частині залишено без змін.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2017 року №51/18-28-13-08 ГУ ДФС у Сумській області про сплату транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. за 2017 рік, та з результатами розгляду скарги, виходячи з наступного.
На праві приватної власності позивач має транспортний засіб марки AUDI, модель - Q7, рік випуску - 2015, тип - загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна - 2967, тип пального - D (дизель).
01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Крім цього, транспортний податок є місцевим податком. Водночас, особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України. Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - є компетенцією відповідних місцевих рад.
13 січня 2016 року Сумська міська рада прийняла рішення №226-МР, яким було внесено зміни до рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 року №4558-МР “Про встановлення транспортного податку”, а саме в додатку до рішення, згідно яких підпункт 2.1 пункту 2 викладено в такій редакції:
“Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті”.
Оскільки рішення Сумської міської ради №226-МР від 13.01.2016 року фактично прийнято і оприлюднене після 15 липня 2015 року, то застосування податковим органом його положень може мати місце не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, тобто не раніше 2017 року.
22 лютого 2017 року Сумська міська рада прийняла рішення №1816-МР, яким було внесено зміни до рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 року №4558-МР “Про встановлення транспортного податку”, а саме: в додатку до рішення, згідно яких підпункт 2.1 пункту 2 викладено в такій редакції:
"Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року."
Тобто, враховуючи визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", середньоринкова вартість автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) станом на 1 січня податкового (звітного) року, на 2017 рік, повинна становити 1200000 грн.
Згідно розрахунку, зробленому на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість автомобіля AUDI, модель - Q7, рік випуску - 2015, тип - загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна - 2967, тип пального - D (дизель) - становить: 967170,60 грн., що підтверджується роздруківкою розрахунку. Дана сума менша за встановлену Податковим кодексом України, а саме менше за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 1200000,00 грн., а тим паче, менша за встановлену суму рішенням Сумської міської ради.
Отже, ОСОБА_3 вважає,що наведений автомобіль не є об'єктом оподаткування відповідно до чинного законодавства України.
Тому, позивач вважає, що у контролюючого органу не має правових підстав для визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у 2017 році з урахуванням змін, внесених до об'єкта оподаткування, та про відсутність обов'язку у позивача щодо сплати цього виду податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції Закону на 01.01.2017 року). Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. Автомобіль позивача входить до переліку легкових автомобілів, що є об'єктами оподаткування у 2017 році, згідно переліку визначеного Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Враховуючи зазначене, вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято згідно чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.04.2018 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 18.04.2018.
Ухвалою суду від 25.04.2018 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 16.05.2018.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач на праві приватної власності володіє транспортним засобом марки AUDI, модель - Q7, рік випуску - 2015, тип - загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна - 2967, тип пального - D (дизель) (а. с. 18).
05.12.2017 р. ГУ ДФС у Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення №51/18-28-13-08, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 25000,00 грн. (а. с. 11).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивачем направлено скаргу до Державної фіскальної служби України від 24 січня 2018 року (а. с. 12).
Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 20.03.2018 року №3777/1799-99-11-02-01-14 скасовано вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у сумі 2083,3 грн., а в іншій частині залишено без змін (а.с. 16-17).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (підпункт 267.1.1).
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 25 грудня 2015року №928-VIII з 1 січня 2017року мінімальний розмір заробітної плати в місячному розмірі становить - 3200грн.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункту 267.4).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (положення пункту 267.6).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016р. №66 відповідно до п.п.2,3 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013р. №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Відповідно до п.п.13,14 ОСОБА_4 відповідно до цієї ОСОБА_4 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
ОСОБА_4 забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб встановлено Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013р. №403 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.3 якого середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Судом встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля марки AUDI, модель - Q7, рік випуску - 2015, тип - загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна - 2967, тип пального - D (дизель), станом на 05.12.2017р. складає 967 170 грн. 60 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком вартості автомобіля, роздрукованим з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, котрий здійснено відповідно до ОСОБА_4 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016р. №66 (а.с.21).
Суд наголошує, що доданий позивачем розрахунок не був спростований із наведенням правильної середньоринкової вартості з посиланнями на офіційні джерела цієї інформації.
Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000грн. (3200грн. х 375 розмірів мінімальної заробітної плати).
При цьому, відповідачем - до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що сума податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 22916,70 грн. розрахована контролюючим органом з урахуванням вимог ОСОБА_4 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016р. №66 .
Так, ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1-2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, в даному випадку рішення Головного управління ДФС у Сумській області як суб'єкта владних повноважень є не правомірним, оскільки середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить 967 170,60 коп., що є меншим ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1200 000), що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 05.12.2017 р. №51/18-28-13-08 про визнання суми податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011000 в сумі 22916,70 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено та підписано 04.06.2018 р.
Суддя О.А. Прилипчук