Справа № 212/3373/18
3/212/1147/18
06 червня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_2 ДПП відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
У провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 233036 від 11.05.2018 року, ОСОБА_3 11.05.2018 року об 02-48 год., в м. Кривий Ріг по вул. Женевська біля е/о 8/82, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння (сповільненість мови, не природна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло), від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовся в присутності двох свідків, який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, що притягується до адміністративної відповідальності були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП України й зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_3 до суду не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину не явки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно вимог ст. 268 КУпАП неявка правопорушника не є перешкодою для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 цього Кодексу.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що закріплено ст. 252 КУпАП.
Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_3 у суді встановлена та підтверджена наступними доказами, а саме протоколом серії БД № 233036 від 11.05.2018 року про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, інформаційною довідкою про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності протягом року за ч.2 ст. 130 КУпАП, дослідженим СД диском, згідно якого ОСОБА_3 в присутності двох свідків відмовився від проходження, у встановленому законом порядку, медичного огляду на виявлення стану сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд керується ст.33 КУпАП та п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якої оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, зокрема, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Не можна накладати це стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Разом з тим, суди не вправі застосовувати основне адміністративне стягнення позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Обираючи вид і міру стягнення суд враховує особу ОСОБА_3, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, від явки в судове засідання ухилявся, а також його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль ВАЗ 2101, яким він керував, належить іншій особі.
Згідно довідки бази даних НАІС ДДАІ МВС України від 14 травня 2018 року ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував.
Підстав для застосування до ОСОБА_6 основного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом як до водія суд не вбачає, оскільки згідно постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.11.2017 року такого спеціального права він вже позбавлений строком на 3 роки, тобто на момент вчинення правопорушення він керував автомобілем без достатніх правових підстав.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суддя вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, як до іншої особи, яка не має права керування транспортним засобом - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без оплатного вилучення транспортного засобу, згідно санкції даної статті.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 24, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_6 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в сумі 352,40 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_2.
Суддя: О. Г. Пустовіт