Справа № 211/2042/18
1-кп/212/529/18
про продовження строку тримання під вартою
23 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілої: ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпро від 29.03.2018р. закінчується 23 травня 2018 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що 23.05.2018 року спливає строк тримання під вартою останнього, він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, по кримінальному провадженню не розпочато судове слідство, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.
Суд вислухав думку захисника ОСОБА_7 , щодо доцільності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, який при вирішенні цього питання поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, втому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Розглядаючи питання доцільності продовження терміну тримання обвинуваченому під вартою, суд враховує, що ОСОБА_6 , вчинив особливо тяжкий злочин, раніше судимий, має незняту та непогашену судимість, не одружений, має малолітню дитину, злочин скоївпід час перебування на цілодобовому домашньому арешті, який був обраний слідчим суддею Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 28.02.2018 р., умови виконання цілодобового домашнього арешту не дотримав і знову вчинив особливо тяжкий злочин, що свідчить про те, що він залишаючись на свободі може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Крім іншого, суд враховує, що оскільки справа тільки надійшла до суду для розгляду, судом не допитані учасники процесу, які будуть давати покази в судовому засіданні, наявне існування ризику, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу.
Перевіряючи наявність ризиків та продовження їх існування, передбачених іншими нормами ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження, врахування особи обвинуваченого, який обвинувачується в скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів та з урахуванням всіх зазначених вище критеріїв в сукупності, на даний час достатньо підстав вважати, що обвинувачений з огляду на його моральні якості може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), вплинути на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність.
Продовжуючи дію обраного запобіжного заходу, суд враховував інтереси суспільства, які на думку суду, у даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи людини, незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Отже, підстави для застосування більш м'якого запобіжного на теперішній час та на даній стадії кримінального процесу - відсутні. Врахувавши положення ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, всі обставини передбачені даною нормою закону, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,177,178,183,184,315 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.4 КК України на шістдесят днів, до 22 липня 2018 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 22 липня 2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3