8.1
Іменем України
31 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/603/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску,-
12 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі- позивач), який звернувся з позовом до Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.02.2018 № Ф-6995-17 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позову зазначено, що в силу положень абзаців першого, другого пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення на адресу позивача спірної вимоги, у зв'язку з чим вважає вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню. 02.03.2018 позивач звернувся до податкового органу із заявою про звільнення його від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З посиланням на вищевказані обставини та норми Закону України № 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 12.02.2018 № Ф-6995-17 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою суду від 19.03.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 19).
Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі та визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.1).
Ухвалою суду від 21.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.46).
Представник відповідача позов не визнав, надав відзив на позов (а.с. 29-31), в якому зазначив, що підстави для звільнення позивача від обов'язків платника єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відсутні, оскільки умовою для звільнення є заява у довільній формі та сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення АТО. У позивача такий сертифікат відсутній. Відповідач зазначає, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України № 2464. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі ч.9 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 22.11.2007 за № 23720000000001246 Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області, місце проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1, перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Попаснянському відділенні Первомайської ОДПІ, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та свідоцтвом платника єдиного податку (а.с. 10-11).
ФОП ОСОБА_1 у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 є платником єдиного внеску.
Згідно відомостей інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника станом на 19.01.2018 заборгованість ОСОБА_1 становить 20480,73 грн.(а.с.33).
ГУ ДФС у Луганській області на підставі даних інтегрованої картки сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2018 № Ф-6995-17, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 становить 20480,73 грн, яка складається з недоїмки - 20480,73 грн (а.с. 8).
Зазначену вимогу позивач отримав 01.03.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, до суду адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов 11.03.2018, а тому строк звернення позивача з позовом щодо оскарження даної вимоги не пропущено (а.с. 4, 32).
Після отримання спірної вимоги від 12.02.2018 № Ф-6995-17 ОСОБА_1 02.03.2018 звернувся до Попаснянського відділення Первомайської ОДПІ із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 до завершення антитерористичної операції (а.с. 15).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.
Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги від 12.02.2018 № Ф-6995-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 20480,73 грн, з яких: недоїмка - 20480,73 грн.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ (далі - Закон № 2464) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Згідно з ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
За приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:
" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Згідно ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі «Луганська область» пункт 12, зокрема, зазначено м. Попасна (Попаснянська міська рада).
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі «Луганська область» пункт 12, зокрема, зазначено м. Попасна (Попаснянська міська рада).
Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
В подальшому Законом № 1365-VIII від 17.05.2016 внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, яку викладено у наступній редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
В свою чергу, частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема, віднесено м.Попасна.
Судом встановлено, що у спірному періоді позивач є платником єдиного внеску, та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, та подав до закінчення АТО відповідну заяву до органу доходів і зборів про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, а отже є суб'єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення п. 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.
Суд вважає, що факт подання позивачем заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, навіть й після винесення спірної вимоги, але протягом визначеного законодавством строку на подання такої заяви, має бути врахований при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі № 812/505/17 та від 24.04.2018 у справі № 805/2856/17-а.
З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Судом встановлено, що вимога від 12.02.2018 № Ф-6995-17 про сплату боргу (недоїмки) охоплює період, у якому позивач звільнявся від виконання обов'язків платника єдиного внеску, а саме до суми заборгованості, визначеної у спірній вимозі включено заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за ІІ квартал 2014 року залишок не сплаченої суми у розмірі 405,31 грн, за ІІІ - ІV квартали 2014 року на суму 2535,90 грн (у сумі 1267,95 грн щоквартально), заборгованість за чотири квартали 2015 року у сумі 5293,88 грн, заборгованість за чотири квартали 2016 року у сумі 3797,64 грн, заборгованість за чотири квартали 2017 року у сумі 8448,00 грн, а всього заборгованість з квітня 2014 року на суму 20480,73 грн.
Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених ст. 25 Закону № 2464, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.
З огляду на дію зазначеної норми позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року, а не взагалі перерахувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає необґрунтованими, оскільки для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
При цьому, суд зауважує, що платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції без встановлення додаткових умов, зокрема отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов'язань.
Згідно свідоцтва платника єдиного податку від 31.05.2012 (а.с.11) у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник єдиного внеску знаходився на обліку в органі доходів і зборів (Попаснянське відділення Первомайської ОДПІ), розташованому на території населеного пункту (м. Попасна), визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція.
Отже, в силу положень абзаців першого, третього пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не застосовуються, у зв'язку з чим вимога Головного управління ДФС у Луганській області від 12 лютого 2018 року № Ф-6995-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 20480,73 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає повному задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2018 року № Ф-6995-17 на суму 20480,73 грн, винесену у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) судовий збір в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2018 року.
Суддя В.С. Шембелян