04 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1400/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом
позивача ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області 2. Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
27.04.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області (надалі - ОСОБА_2 в Полтавській області, відповідач-1) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність ПРВП ГУ НП в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018 реєстраційний номер ФИ-7986936;
- визнати бездіяльність ОСОБА_2 в Полтавській області щодо незабезпечення відповідного реагування на звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018 реєстраційний номер ФИ-7986936;
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 в Полтавській області щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018 реєстраційний номер ФИ-7986936;
- зобов'язати начальника ОСОБА_2 в Полтавській області ОСОБА_3 розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018 реєстраційний номер ФИ-7986936 та надати відповідь з урахуванням обставин, встановлених судом.
Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду його звернень та невжиття належних заходів реагування.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1400/18; залучено до участі у справі № 816/1400/18 у якості співвідповідача - ГУНП в Полтавській області; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
23.05.2018 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що відповідь на звернення позивача надана відповідачем-2, оскільки відповідач -1 є структурним підрозділом ГУНП в Полтавській області. За доводами відповідача-2, при наданні відповіді на звернення позивача ГУ НП в Полтавській області діяло в межах чинного законодавства, а заступник начальника ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 мав повноваження щодо надання відповіді на звернення; відсутня допущена відповідачами бездіяльність, оскільки звернення позивача розглянуто та надано відповідь на нього.
23.05.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 50-59/, у якій позивач стверджує, що відповідачами не забезпечено об'єктивного, неупередженого та всебічного розгляду звернення, не перевірено викладених у ньому фактів та не прийнято відповідного законного рішення з належними заходами реагування, тобто питання, викладені у зверненні, залишились не вирішеними /а.с. 50-59/.
Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відповідач-1 отримав 07.05.2018, що підтверджено залученою до матеріалів справи розпискою /а.с. 26/. Правом подання відзиву на позов відповідач-1 не скористався.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01.04.2018 через "Урядовий контактний центр" направив звернення до Національної поліції України № ФИ-7986936, адресоване особисто начальникові ОСОБА_2 в Полтавській області підполковнику поліції ОСОБА_3 /а.с. 18-20/.
У вказаному зверненні позивач просив ініціювати своєчасне здійснення певних процесуальних дій з проведенням необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо збирання доказів та проведення процесуальних дій, передбачених КПК України; просив провести комплексну службову перевірку з притягненням слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5О, до відповідальності; за системні порушення прав позивача просив вирішити питання щодо перебування на займаних посадах винних осіб /а.с. 18-20/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 12.04.2018 за підписом заступника начальника - начальника слідчого управління повідомлено ОСОБА_1 про те, що у кримінальному провадженні № 12015170300001109 з правовою кваліфікацією за частиною четвертою статті 190 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалося слідчим Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, 13.02.2018 прийнято рішення про закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Указано, що згідно зі статтею 12 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (із змінами і доповненнями) подані позивачем звернення підлягають розгляду відповідно до порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України. Крім того, відповідачем-2 зазначено, що скаргу на вказане рішення слідчого позивач може подати у строк, передбачений статтею 304 КПК України, до місцевого суду /а.с. 21/.
Позивач, вважаючи, що звернення не розглянуто по суті особою, якій воно адресовано, та за результатом його розгляду не надано відповіді щодо усіх порушених питань, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі - Закон № 393/96-ВР).
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону № 393/96-ВР, згідно з якою органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) ОСОБА_6 Союзу, ОСОБА_7 ОСОБА_2, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Суд звертає увагу на те, що звернення позивача від 01.04.2018 подане через Урядовий контакт-центр із зазначенням в якості основного отримувача такого звернення - особисто начальника ПРВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та стосувалось організації досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109 посадовими особами слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
За приписом частини четвертої статті 7 Закону № 393/96-ВР забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Положеннями пункту 4 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із пунктом 5.2 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 №1177 (надалі - Положення № 1177 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до свого провадження; передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу; надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушенні у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
Суд зазначає, що відповідачем-1 не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження правових підстав для передачі звернення позивача від 01.04.2018 № ФИ-7986936 до ГУНП в Полтавській області.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача-2 щодо наявності у ГУНП в Полтавській області повноважень стосовно розгляду звернення позивача у зв'язку з тим, що відповідач-1 є структурним підрозділом ГУНП в Полтавській області.
Крім того, як слідує із листа ГУНП в Полтавській області від 12.04.2018, фактично ОСОБА_1 повідомлено про стан кримінального провадження № 12015170300001109 та не міститься відповіді на жодне з поставлених питань.
Також суд зазначає, що згідно із пунктом 4.4. Положення № 1177 рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.
За приписами пунктів 4.6 та 4.7 цього Положення звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді.
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті апаратом МВС, закладами, установами, підприємствами, що належать до сфери управління МВС, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян.
Так, звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018 № ФИ-7986936 включало прохання позивача ініціювати своєчасне здійснення певних процесуальних дій з проведенням необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо збирання доказів та проведення процесуальних дій, передбачених КПК України; проведення комплексної службової перевірки з притягненням слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 до відповідальності; вирішення питання щодо перебування на займаних посадах винних осіб /а.с. 18-20/.
Водночас лист ГУНП в Полтавській області від 12.04.2018 не є відповіддю на звернення позивача від 01.04.2018, оскільки такий лист не містить відповідей на порушені ініціатором звернення питання.
Так, у відповіді, зокрема не зазначено про заходи, вжиті в межах компетенції щодо питань, порушених у зверненні, не вказано про проведення службової перевірки, її результати або про відсутність підстав для її проведення, не наведено відомостей про прийняте рішення за вимогами позивача.
За таких обставин суд вважає, що відповідь на звернення ОСОБА_1 не містить рішення відповідача-1 по суті звернення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах мала місце не бездіяльність, як зазначає позивач, а були здійснені дії відповідачем-1 щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 № ФИ-7986936, що є порушенням вищевказаних норм Закону України "Про звернення громадян".
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 № ФИ-7986936 та надання відповідей на вказане звернення.
Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Полтавське РВП ГУНП в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № ФИ-7986936 із наданням відповідей щодо кожного із поставлених у зверненні питань у порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною третьою статті 79 цього Кодексу визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до частини четвертою статті 159 цього ж Кодексу неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач-1 відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача у строк, визначений в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018, не надав, що дає суду підстави констатувати, що відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а відповідна поведінка відповідача-1 розцінюється судом як визнання позову.
З урахуванням вищенаведеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36014, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області (вул. Олени Пчілки, 19а, м. Полтава, 36002), Головного управління Національної поліції у Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018, реєстраційний номер ФИ-7986936.
Зобов'язати Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018, реєстраційний номер ФИ-7986936 із наданням відповіді щодо кожного зазначеного позивачем у зверненні питання у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Т.С. Канигіна