Справа № 200/436/18
Провадження № 2-о/201/84/2018
01 червня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В. при секретарі - Кириченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 Нухбала огли, заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за підсудністю з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла зазначена заява, в якій ОСОБА_1 просить суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 08 червня 1984 року.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що він з 08 червня 1984 року постійно проживав на території України, а саме в місті Дніпропетровську. На даний час виникла необхідність в отриманні паспорта громадянина України, однак без встановлення в судовому порядку факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року це неможливо.
Представник заявника через канцелярію суду 30 травня 2018 року подав заяву про розгляд даної справи без його участі, на задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення наполягала з підстав у ній викладених.
Представник Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області приймав участь в розгляді даної справи 29 травня 2018 року, не заперечував проти встановлення постійного проживання заявника на території України станом на 08 червня 1984 року. Пояснив суду, що підстави для видачі паспорта відсутні, оскільки наданими заявником документи не підтверджують факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. З приводу задоволення заяви не заперечував, зазначивши, що іншого способу встановити факт постійного проживання заявника на території України крім як в судовому порядку не існує.
Суд, розглянувши подані заявником матеріали, дослідивши надані докази приходить до наступного.
Відповідно до ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З посвідки на проживання форми «А» вбачається, шо ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (гуртожиток) з 07 червня 1984 року, та вибув 31 серпня 1984 року; адреса вибуття: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 44 (а.с. 3, 5, 36, 37).
В період з 1984 року по 1989 рік заявник навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (а.с. 4, 35).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215. Пунктом 10 вказаного Порядку визначено, що для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: заяву про встановлення належності до громадянства України; копію свідоцтва про народження; один із документів, серед яких в тому числі судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Крім того, пунктом 44 вищевказаного Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 08 червня 1984 року необхідно йому для подальшого звернення до відповідних державних органів з метою встановлення належності його до громадянства України.
Оскільки від встановлення вказаного факту залежить виникнення у заявника права встановлення належності до громадянства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення зазначеного факту у судовому порядку.
Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1, постійно проживав на території України станом на 08 червня 1984 року, а тому заяву про встановлення факту слід задовольнити,.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 19, 76-81, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 Нухбала огли, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України станом на 08 червня 1984 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Трещов