Справа № 815/1121/18
30 травня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача адвоката Саханова А.О. (за ордером), представника відповідача - Мандрика В.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо перегляду, обчислення та перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 68 відсотків грошового забезпечення) обчислення та перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 29.06.2013 року і по день проведеній такого перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером Збройних Сил України та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Основний розмір пенсії призначений у розмірі 68% грошового забезпечення (вислуга років 26) та складає 2455,78 грн. з 29 червня 2013 року.
Позивач вказав, що згідно повідомлення про призначення пенсії від 05.08.2013 року, при обчисленні його пенсії враховані наступні види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад 1086,00 грн., оклад за військовим званням 125,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 484,40 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням - 1916,04 грн., в тому числі надбавка за роботу з таємними документами 10%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% та премія 90%.
Проте до розрахунку пенсії, да думку позивача, не включені додаткові види грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова винагорода за безперервну вислугу років, одноразова грошова допомога при звільненні. Позивачем подані до органів пенсійного фонду 15 лютого 2018 року додаткові документи для перерахунку раніше призначеної пенсії, проте відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії в порушення норм законодавства та практики Верховного Суду України.
Ухвалою від 02 квітня 2018 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 02 квітня 2018 року у відповідача витребувано докази.
У судове засідання, призначене на 30 травня 2018 року на 15:30 год., з'явились представники позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що одноразова грошова винагорода за безперервну службу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, індексація грошового забезпечення та грошова допомога при звільненні - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби та для обчислення і перерахунку пенсії.
Представник відповідача вважав, що Головне управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України, і підстави для визнання зазначених дій протиправними відсутні.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером Збройних Сил України, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 07.10.2013 року (а.с. 16).
Згідно повідомлення про призначення пенсії від 05.08.2013 року за пенсійною справою №1501011954, основний розмір пенсії позивачу призначений у розмірі 68% грошового забезпечення (вислуга років 26) та складає 2455,78 грн. з 29 червня 2013 року (а.с. 23).
З протоколу від 29.06.2013 року вбачається, що при обчисленні пенсії враховане грошове забезпечення позивача у такому складі: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці служби перед звільненням (надбавка за особливо важливі завдання, премія) (а.с. 60).
15.02.2018 року позивачем подана заява від 13.02.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії, додатком до якої надана довідка Одеського ОВК №45 від 08.02.2018 року (а.с. 26-27).
З наданої довідки вбачається, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням позивачем отримані у складі грошового забезпечення суми, які не враховані на момент призначення пенсії, а саме: грошова допомога на оздоровлення в розмірі 7076,56 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7076,56 грн., індексація грошового забезпечення у розмірі 11831,16 грн., одноразова грошова винагорода за безперервну вислугу років у розмірі 1211 грн., одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 44006,25 грн. (а.с. 24-25).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 01.03.2018 року, за результатами розгляду заяви позивача, надана відповідь про нарахування йому пенсії у відповідності до вимог законодавства (а.с. 28), тобто, відмовлено у перерахунку пенсії, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 9, ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
В п.п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення та затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах, згідно, зокрема, з додатком 25, а п. 5, 6 цієї Постанови визначені умови, та розмір та порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, тощо.
Відповідно до п. 30.1, 30.3 розділу ХХХ «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року та п. п. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно із п. 33.1, 33.3 розділ ХХХІІІ «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та п. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Винагорода за тривалість безперервної служби відповідно до додатку 25 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Твердження відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та одноразова премія не можуть враховуватись при обчисленні розміру пенсії, навіть якщо з них було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки дані виплати не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) - є безпідставними, оскільки аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова винагорода за безперервну службу, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні не є тою виплатою, з якої обчислюється пенсія з наступних підстав.
Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.
Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №761/28228/15-а від 06.02.2018 року та у справі №346/2949/17 від 20.02.2018 року, в яких містяться висновки щодо віднесення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також не віднесення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також у зазначеній постанові від 20.02.2018 року у справі №346/2949/17 Верховний Суд зробив висновок, що посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 № 4рп/2015 яким надано тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безпідставним, оскільки стосується перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
У даній справі оскаржується неправомірність дій пенсійного органу при призначені пенсії щодо неврахування всіх складових грошового утримання, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тлумачення переліку нових після призначення пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не є тлумаченням додаткових видів грошового забезпечення взагалі.
Крім цього, судом встановлено, що на одноразову винагороду за безперервну службу, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію грошового забезпечення нараховані страхові внески та сплачені до Пенсійного фонду України, що підтверджується довідкою Одеського облвійськомату ВФЗ №226 від 23.05.2018 року, а з суми одноразової грошової допомоги при звільненні такі внески не сплачувалися.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески.
Крім того, задоволенню підлягають позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 68 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 29.06.2013 року і по день проведення такого перерахунку.
Однак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової допомоги при звільненні, а також зобов'язання відповідача провести обчислення та перерахунок призначеної позивачу пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні, задоволенню не підлягають з підстав, викладених вище.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.
Згідно ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, перерахунок відповідно до вищезазначеної норми законодавства повинен був бути проведений з 29 червня 2013 року, тобто з моменту призначення пенсії.
Щодо тверджень відповідача в додаткових поясненнях про пропущення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач обґрунтовує необхідність виплати йому пенсії з дати її призначення та враховуючи наявність вини органів пенсійного фонду та органу, що видає довідку про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії, в отриманні ним пенсії в меншому розмірі, а тому в даному випадку строк звернення до суду позивачем не пропущений.
З позовної заяви вбачається, що порушення відповідачем прав позивача, з метою захисту яких він звернувся до суду, позивач пов'язує з наданням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмови від 01.03.2018 року № 485/К-11 у перерахунку пенсії за результатами розгляду його звернення щодо перерахунку пенсії та доданих до нього документів.
Позивач звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв'язку 14.03.2018 року, а дізнався про порушення своїх прав після отримання довідки Одеського обласного військового комісаріату від 08.02.2018 року за №45, а тому строк звернення до суду з цим позовом позивач не пропустив.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в місячний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць. При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання його провести перерахунок пенсії з виплатою різниці, тобто, зобов'язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 68 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 29.06.2013 року і по день проведення такого перерахунку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 704,80 грн.(сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 червня 2018 року.
Суддя В.В. Андрухів
.