04 червня 2018 року справа № 810/1714/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати дії Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) у видачі посвідчення 1 категорії протиправними;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області прийняти у ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) документи та згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, внести подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та про видачу відповідного посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус особи, яка постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю ІV категорії та визнаний інвалідом другої групи довічно, внаслідок захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС. З метою реалізації свого права на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач звернулась із заявою до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про видачу йому посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС І категорії, проте, відповідач протиправно відмовив йому в задоволенні вказаної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має посвідчення, видане 10.06.1994 року Київською облдержадміністрацією, згідно якого позивачу присвоєно статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю ( категорія 4), що підтверджується копією посвідчення серії В-П № НОМЕР_2.
Позивачу встановлено з 02.03.2018 другу групу інвалідності довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що слідує з копії довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0770847.
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 7814 від 19.02.2018, захворювання, виявлені у позивача, пов'язані з випливом аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 подав до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області заяву про внесення подання до департаменту соціального захисту населення Київської ОДА для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, як інваліду 2 групи, у зв'язку із захворюванням, щодо якого встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до заяви були долучені відповідні документи згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак, листом № 786 від 02.04.2018 позивачу відмовлено у прийняті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76- VIII виключено абзац п'ятий частини другої ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено визначення зони посиленого радіоекологічного контролю. Також відповідач, як на підставу відмови, посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 08 червня 2015 року № 658/20/112-15. Таким чином, на думку відповідача, позивач не проживає на території забрудненої зони, а тому підстав для видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відсутні.
Вважаючи дану відмову відповідача незаконною та такою, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії ІV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.
Згідно приписів пункту 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія І.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії І, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Статтею 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеної до ІV категорії, йому встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності: захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Доводи відповідача про те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 № 76-VІІІ виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що позивач з 1 січня 2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки право позивача на отримання посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також, суд зазначає, що обов'язковою умовою набуття статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи ІV категорії, було необхідність проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"). Тобто саме по собі проживання або робота на території зони посиленого радіоекологічного контролю без дотримання вимог пункту 4 частини 1 статті 14 вказаного Закону, не відносило особу до потерпілих 4 категорії.
Разом з тим, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, є одночасна сукупність наступних умов: 1) встановлення їй інвалідності; 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.
Таким чином, посилання відповідача на те, що територія, на якій проживає позивач, з 1 січня 2015 року не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Згідно з пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Однак, Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації фактично відмовило ОСОБА_1 в прийнятті документів та оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації та до цього часу відмовляється приймати документи, тим самим вирішило питання щодо видачі посвідчення, яке належить до компетенції обласної державної адміністрації.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до переконання, що, оскільки, позивач отримав інвалідність через захворювання, пов'язане з аварією на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК, має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю ( категорія 4), тому наявні достатні та необхідні правові підстави для прийняття від неї документів, оформлення та направлення відповідачем до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації подання для видачі позивачу посвідчення І категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) у видачі посвідчення 1 категорії протиправними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області прийняти у ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) документи та згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, внести подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та про видачу відповідного посвідчення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.