79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.06.2018р. Справа №914/472/18
За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів,
до відповідача: ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»,
м. Львів,
про: стягнення заборгованості у розмірі 6' 194' 322,48 грн.
Суддя Козак І.Б.
при секретарі Гелеш Г.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №007.1Др-96-0318 від 20.03.2018р.),
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» подано позов до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 6' 194' 322,48 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 08.05.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 17.05.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.06.2018.
04.06.2018р. відбувається розгляд справи по суті.
У судове засідання 04.06.2018р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094205Е2СSAT016 від 01.01.2016р. не оплачував вчасно повну вартість отриманого природного газу, відтак позивачем нараховано відповідачу 1' 965' 053,70 грн. пені, 605' 361,31 грн. інфляційних нарахувань, 558' 491,18 грн. 3% річних за січень 2016р. - січень 2018р.
Представник відповідача у судове засідання 04.06.2018р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив. У відзиві на позов (вх. №12362/18 від 05.04.2018р.) зазначив, що нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних відповідачу під час дії укладених між сторонами спору договорів про реструктуризацію заборгованості є неправомірним. Крім того, заперечив проти способу нарахування інфляційних втрат, зазначивши, що позивачем не було враховано періоди дефляції в загальному розрахунку. Також просив зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№15356/18 від 02.05.2018р.) заперечив проти аргументів відповідача, зазначивши, що при поданні заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем було виключено із періоду нарахування штрафних санкцій періоди дії договорів про реструктуризацію заборгованості, які були укладені між сторонами, заперечив проти зменшення розміру пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та ОСОБА_1 міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» було укладено Договір №094205Е2СSAT016 від 01.01.2016р. на розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору, відповідно до умов якого Оператор ГРМ (позивач у справі) зобов'язується надати споживачу (відповідачу у справі) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному договором.
Відповідно до п.6.4 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
28.04.2016р. між сторонами справи укладено Договір №РЗ287280416 про розтермінування заборгованості за договором на розподіл природного газу, яким сторони погодили реструктуризацію заборгованості в розмірі 24' 576' 551,37 грн., що виникла станом на 29.04.2016р., шляхом її погашення згідно погодженого графіку: 7' 100' 000,00 грн. -у строк до 31.05.2016р., 4' 700' 000,00 грн. - до 30.06.2016р., 6' 300' 000,00 грн. - до 31.07.2016р., 6' 476' 551,37 грн. - до 31.08.2016р.
01.06.2017р. між сторонами справи укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, яким сторони погодили реструктуризацію заборгованості в розмірі 41' 380' 696,06 грн., що виникла станом на 12.06.2017р., шляхом її погашення згідно погодженого графіку: 8' 276' 139,21 грн. - у строк до 30.06.2017р., 8' 276' 139,21 грн. - у строк до 31.07.2017р., 8' 276' 139,21 грн. - у строк до 31.08.2017р., 8' 276' 139,21 грн. - у строк до 30.09.2017р., 8' 276' 139,21 грн. - у строк до 31.10.2017р.
У матеріалах справи знаходяться ОСОБА_2 наданих послуг з розподілу природного газу за період січень 2016р. - січень 2018р., виставлені позивачем відповідачу та підписані двома сторонами.
Станом на дату розгляду справи відповідачем не оплачено існуючу заборгованість.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки.
Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).
В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Позивач свої обов'язки по поставці товару виконав, відповідач отримав товар, проте не оплачував повністю і вчасно його вартості.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 605' 361,31 грн. інфляційних нарахувань, 558' 491,18 грн. 3% річних за січень 2016р. - січень 2018р. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Суд також звертає увагу відповідача на те, що позивачем виключено з розрахунку штрафних санкцій періоди, коли діяли договори про реструктуризацію заборгованості.
На підставі п.8.2 договору позивач нарахував відповідачу 1' 965' 053,70 грн. пені (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що позивачем правильно проведено їх нарахування.
Щодо заяви відповідача про зменшення суми пені суд зазначає таке. Господарським процесуальним України в редакції, що діє з 15.12.2017р., не передбачено права суду зменшувати заявлені до стягнення штрафні санкції за клопотанням сторони у випадку прийняття рішення судом. Тому в цій частині клопотання суд відмовляє у задоволенні за його безпідставністю.
Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-220, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, м. Львів, вул.Д.Апостола, б.1, код ЄДРПОУ 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (адреса: 79039, м. Львів, вул. Золота, б.42, код ЄДРПОУ 03349039) 1' 965' 053,70 грн. пені, 605' 361,31 грн. інфляційних нарахувань, 558' 491,18 грн. 3% річних та 46' 933,60 грн. судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення буде складено та підписано 06.06.2018р.
Суддя Козак І.Б.