Провадження № 11-кп/793/404/18 Справа № 711/3133/17 Категорія: .2 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.02.2018 року, яким
ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, дітей на утриманні не має, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Визнано винним та засудженого за ч.1 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Цивільний позов задоволений частково. Стягнуто із ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 завдані збитки в рахунок відшкодування витрат на лікування - 800 грн., майнової шкоди - 18786,72 грн., моральної шкоди - 10000 грн., а всього 29586,72 грн.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1055,52 грн.
Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_10 залишений особисте зобов'язання,
Вироком районного суду, ОСОБА_10 визнано винним та засуджено за те, що 25.07.2016 близько 07 год. 50 хв. керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO Lanos ТF69Y», д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Гоголя від вулиці Богдана Хмельницького в напрямку до вулиці Гуржіївська у місті Черкаси, при виїзді на перехрестя з вулицею Пастерівська, неподалік будинку № 24, проявив неуважність та порушив вимоги:
-п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 16.11. Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
-дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.
Під час руху він, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до перехрестя нерівнозначних доріг та виїзді на вказане перехрестя з другорядної дороги вулиці Гоголя, не зупинив керований ним автомобіль перед перехрестям для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі по вулиці Пастерівська, та не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», а продовжив рух та виїхав на перехрестя вулиць Гоголя та Пастерівська, після чого зупинився, в результаті чого своїми необережними діями створив аварійну ситуацію для водія мотоцикла «YAMAHA 3YF ХТZ 660», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9 , який рухався по вулиці Пастерівська від бульвару Шевченка, та з метою уникнення зіткнення з автомобілем «DAEWOO Lanos ТF69Y», д.н. НОМЕР_1 застосував екстрене гальмування та здійснив падіння на лівий бік власного мотоцикла на проїзну частину, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «YAMAHA 3YF ХТZ 660», д.н. НОМЕР_2 , потерпілий ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/2241 від 14.11.2016 отримав тілесні ушкодження: перелом великого горбика лівої плечової кістки, розриви зв'язкового апарату лівого плечового суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; забої та садна м'яких тканин лівої верхньої кінцівки, садна грудної клітки зліва, живота зліва, лівої нижньої кінцівки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Наслідками вказаних ушкоджень стали травматичне запалення лівого плечового суглобу та розвиток привідної контрактури плечового суглобу. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в час та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи, тобто під час дорожньо- транспортної пригоди внаслідок контакту з твердою необмеженою поверхнею.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/14 від 06.03.2017 настання у потерпілого ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку з діями водія автомобіля «DAEWOO Lanos ТF69Y» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_11 , який порушив вимоги п.16.11 та вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.
В апеляційних скаргах:
- прокурор у кримінальному провадженні не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, вважає вирок суду незаконним у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок мякості. Судом першої інстанції не в повній мірі враховано ступінь небезпечності вчиненого засудженим злочину та особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, суд не врахував відсутність обставин, що пом'якшують покарання, передбачених ст.66 КК України. Просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
- обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження. При цьому зазначає, що судом не надана належна оцінка його показам, стосовно механізму ДТП. Вказані обвинувачення спростовуються відеозаписом наданим ПАТ «Кредобанк» з зовнішніх відеоспостережень, де зафіксовано, що він 25.07.2016 року у встановлений проміжок часу рухався на автомобілі DAEWOO Lanos д.р.н. НОМЕР_1 по вул. Гоголя в напрямку вул. Пастерівська.
Його дії по керуванню автомобілем відповідали вимогам п.п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України, та п. 2.3 «б» ПДР України, а саме : зменшивши швидкість до мінімуму я під'їхав до місця розташування дорожнього знаку 2.1 зупинився, впевнився, що головна проїзна частина вулиці Пастерівська вільна розпочав рух для повороту вліво. Зупинитися та в подальшому рухатися з мінімальною швидкість мене вимусила і та обставина, що зліва від дороги по вул Гоголя знаходилися кущі, що погіршило видимість лівої частини автодороги по вул Пастерівської. Яку уважність та яке реагування я повинен був здійснити для забезпечення безпеки дорожнього руху у вироку судом не вказано.
В чому полягали порушення мною вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України, та п. 2.3 «б» ПДР України, а саме в чому виразилася моя неуважність, невідповідність реагування на зміну дорожньої обстановки судом у вироку не зазначено.
Судом не надано відповідної оцінки однобічності досудового розслідування, всі слідчі дії, на які посилалося обвинувачення проводилися однобічно без моєї присутності.
Також суд однобічно підійшов до висновків судової авто технічної експертизи №4/14 від 06.03.2017 p.- ті обставини, що за думкою обвинувачення підтверджують мою вину судом покладені в основу обвинувального вироку, а обставини наявності причинного зв'язку перевищення швидкості, падіння потерпілого з мотоциклом та отримання ним тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які свідчать на мою користь судом без мотивовано не взяті до уваги.
Судом не взяті до уваги покази потерпілого ОСОБА_9 дані під час судового слідства, а саме, що під час їзди потерпілий не впорався з керуванням мотоциклом при виявлені перешкоди. При зміні напрямку траєкторії руху потерпілий загальмував, що привело його до падіння. Аналіз вказаної обставини взагалі відсутній у вироку суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити їхню апеляційну скаргу в повному обсязі, доводи потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.
Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені повно, всебічно і об'єктивно.
Дії ОСОБА_10 судом кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України правильно.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_10 на те, що вирок суду є необґрунтований з підстав не надання відповідної оцінки однобічності досудового розслідування, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог процесуального закону - не грунтуються на матеріалах справи.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини наявності причинного зв'язку перевищення швидкості, падіння потерпілого та отримання ним тілесних ушкоджень зазначених у висновку судової автотехнічної експертизи №4/14 від 06.03.2017 року, які свідчать на його користь є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що при проведенні експертизи №4/14 від 06.03.2017 року, додержані всі вимоги закону при призначенні експертизи, дотримані права учасників процесу при призначенні і проведенні експертизи і висновки експерта достатньо мотивовані. Крім того, висновки експерта щодо дій водія мотоцикла ОСОБА_9 , які на думку експерта також знаходяться в причинному зв'язку з ДТП із-за невідповідності дій останнього вимогам п.12.3; 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів не мав.
Проте, відповідно при прямолінійному русі мотоцикла мотоцикла «YAMAHA 3YF ХТZ 660», д.н. НОМЕР_2 на відстані 3,6 м від правого краю проїзної частини вул.Пастерівська у напрямку вул.Гоголя м.Черкаси без зміни напрямку свого руху, останній своїм переднім колесом контактував би з лівою боковою частиною автомобіля DAEWOO Lanos д.р.н. НОМЕР_1 .
Колегія суддів не може ставити під сумнів достовірність та об'єктивність висновків автотехнічної експертизи, а суд першої інстанції інстанції обєктивно вважає, що ДТП можливо було уникнути, якщо б водій ОСОБА_12 не став перешкодою для руху потерпілого на мотоциклі та не спровокував своїми діями вимушені дії потерпілого щодо маневру та екстреного гальмування, що стало результатом його падіння, навіть при тому, що водій ОСОБА_9 перевищив дозволену швидкість.
Суд, який здійснює розгляд справи, керуючись законом, оцінює висновок за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновок експерта не є особливим доказом і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів.
Мотивуючи висновки суду про винність ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на дані висновку висновками експерта судової автотехнічної експертизи №4/14 від 06.03.2017, згідно яких у дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «DAEWOO Lanos ТF69Y» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 вбачаються невідповідності вимогам 16.11. та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, і для виконання яких він перешкод технічного характеру не мав.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними по справі доказами та досліджені судом, а саме:
Показання потерпілого ОСОБА_9 , який суду показав, що 25.07.2016 близько 07 год. 50 хв. їхав на роботу на своєму мотоциклі «YAMAHA 3YF ХТZ 660», д.н. НОМЕР_2 . Їхав по бульв. Шевченка, повернув на вул. Пастерівську. Швидкість руху була 65-70 км/год. Коли під'їжджав до вул. Гоголя бачив автомобіль DAEWOO Lanos, який спочатку пригальмував, а потім різко виїхав на вул. Пастерівську на його полосу руху, перегородивши йому дорогу. Для того, щоб уникнути зіткнення, він намагався скерувати мотоцикл на зустрічну полосу руху вул.Пастерівська та одночасно почав гальмувати. Мотоцикл став некерованим та впав на бік. Попередній діагноз тілесних ушкоджень: забої лівого плеча. Потім суглоб плеча погано почав рухатись, отримав консультацію у лікарів Черкаської обласної лікарні, які направили його на МРТ до м. Києва. Після повторної діагности встановлений діагноз: перелом горбика плечової кістки, розрив зв'язок плечового суглобу. Позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_10 збитків, а саме: 3019,01 грн. як витрат на лікування; 18786,72 грн. матеріальні збитки, завданих в результаті пошкодження транспортного засобу; 100000 грн. моральної шкоди, підтримує в повному обсязі. Заподіяння шкоди підтверджує наступними доказами: квитанціями на придбання ліків, а також розрахунками ТОВ «Віді Мото Лайф» щодо ремонту мотоцикла. Моральну шкоду доводив вказуючи на поведінку відповідача ОСОБА_10 , який нічого не зробив щоб якось намогтись відшкодувати збитки. При цьому травми руки змінили звичайний спосіб його життя. Задля поновлення своїх прав він змушений був готувати велику кількість документів, звертатись в різні медичні установи, брати участь у численних експертизах, що призвело до душевних страждань, яких він зазнав через цю дорожньо-транспортну пригоду та пошкодження його мотоцикла.
- даними протоколу огляду місця події від 25.07.2016, фототаблицями до нього та планом-схемою. Відповідно до плану схеми встановлено, що автомобіль DAEWOO Lanos, яким керував обвинувачений, знаходиться на вул. Гоголя в напрямку вул. Гуржіївська перед перехрестям з вул.Пастерівська. При цьому суд звертає увагу, що відстань від лівого переднього колеса до вул. Пастерівська складає 0,0 м. при тій умові, що вказаний автомобіль «відкатувався» назад після дорожньо-транспортної пригоди. Те, що цей транспортний засіб «здавав назад» не заперечував сам обвинувачений.
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.12.2016 за участю потерпілого ОСОБА_9 та фототаблицями до нього. Як пояснив та показав потерпілий автомобіль обвинуваченого на момент дорожньо-транспортної пригоди повністю виїхав на вул.Пастерівську, так що повністю зайняв полосу для руху в одному напрямку.
- даними відеозаписом, наданим ПАТ «Кредобанк», з зовнішніх камер відеоспостереження за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 25, із якого судом встановлено, що починаючи з 07 год. 56 хв. 30 с. (час встановлений на відеозапису) водій DAEWOO Lanos ОСОБА_10 з високою інтенсивністю зрушив з місця для здійснення саме маневру повороту ліворуч на вул.Пастерівську. Інтенсивність таких дій спростовує показання обвинуваченого про те, що він такі дії здійснював лише для спостерігання наявності або відсутності перешкоди для маневру.
На відео видно, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 повністю виїхав на полосу для руху мотоцикла потерпілого, перегородивши йому рух, а після ДТП заднім ходом повернувся в попереднє положення.
- даними висновками судово-медичної експертизи №02-01/2241 від 14.11.2016 у ЄлпашеваО.В. мали місце ушкодження: перелом великого горбика лівої плечової кістки, розриви зв'язкового апарату лівого плечового суглобу, забої та садна м'яких тканин лівої верхньої кінцівки. Наслідками вказаних ушкоджень стали травматичне запалення лівого плечового суглобу та розвиток привідної контрактури плечового суглобу. Вказані ушкодження могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди внаслідок контакту з твердою необмеженою поверхнею та відносяться: перелом великого горбика лівої плечової кістки, розриви зв'язкового апарату лівого плечового суглобу до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; забої та садна м'яких тканин лівої верхньої кінцівки, садна грудної клітки зліва, живота зліва, лівої нижньої кінцівки до категорії легких тілесних ушкоджень.
При проведені слідчих дій, дотримані всі вимоги кримінального процесуального закону, а тому сумнівів в їх об'єктивності у колегії суддів не виникає, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необгшрунтованими.
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, а тому посилання обвинуваченого та його захисника про те, що висновки суду щодо доведеності вини ґрунтуються на припущеннях, суд не перевірив усіх доказів у справі, висновки суду, викладені у вироку не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні - не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляцій.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив покази ОСОБА_12 щодо невизнання вини, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та дані покази спростовуються висновками автотехнічної експертизи, даними відеозаписом, наданим ПАТ «Кредобанк» та показами потерпілого ОСОБА_13 .
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про достатність доказів, які свідчать та підтверджують вину ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Тому доводи обвинуваченого про те, що районним судом не зазначено, в чому полягало порушення ОСОБА_12 правил дорожнього руху спростовуються вище наведеними доказами, яким надана обгрунтована юридична оцінка.
Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м'якості покарання призначеного ОСОБА_10 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції дотримався вимог статей 65, 66, 67 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням тяжкості вчиненого злочину (ст. 12 КК України), даних про особу винної, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_10 , суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, раніше не судимий, характеризується позитивно, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_10 а саме у виді максимального штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами є у даному випадку справедливим і таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання.
Крім того, колегія суддів враховує роз'яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України при постановлені вироку виконані в повному обсязі, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_10 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3 місяців з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :