04.06.2018 Справа №607/4272/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа №607/4272/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2018 року матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М. на підставі розпорядження №466 від 29 травня 2018 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Сташків Н.М.
Вивчивши надані матеріали, суддя приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи, оскільки перебуває у дружніх відносинах із відповідачем ОСОБА_1
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями п. 1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З урахуванням наведеного, з метою уникнення сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Тернопільського міськрайонного суду Сливки Л.М. та належної довіри сторін до суду, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у вказаній цивільній справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 36-40 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Прийняти самовідвід судді Сливки Л. М. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Справу передати в канцелярію суду для повторного визначення судді автоматизованою системою документообігу суду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_3