Головуючий у 1 інстанції - Галан О. О.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
Україна
Іменем України
12 січня 2010 року справа № 2а-319/09/1210
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ястребової Л.В.
при секретарі судового засідання Агейченковій К. О.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради
на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області
від 14 травня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-319/09/1210
за позовом ОСОБА_5
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради
за участю третіх осіб: 1) Міністерства фінансів України
2) Міністерства праці та соціальної політики
про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2005 - 2008 роки, -
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплати йому у належному розмірі щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005 - 2008 роки та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005 - 2008 роки у розмірі 7475 грн.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 14 травня 2009 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорія, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд задовольнив позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки і виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: при виплаті допомоги за 2005 рік - 290 грн., за 2007 рік - 400 грн., за 2008 рік - 515 грн. Судом встановлено, що фактично відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась з 2005 по 2008 роки у розмірі 75 грн.
Таким чином, судом було встановлено, що фактично за 2005, 2007 та 2008 роки відповідачем було недоплачено позивачу суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5800 грн.
Суд відмовив в задоволені позовних вимог в частині перерахунку допомоги за 2006 р., у зв'язку з тим, що дія Закону № 796-ХІІ в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 р. зупинена.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач постанову не оскаржив.
Особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Крім того, ч. 3 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_5 віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік: в розмірі 15 грн. 70 коп. (виплата здійснена у жовтні 2005 року), в розмірі 59 грн. 30 коп. (виплата здійснена у червні 2006 року), за 2007 рік в розмірі 75 грн. (виплата здійснена у березні 2007 року), за 2008 рік в розмірі 75 грн. (виплата здійснена у жовтні 2008 року), встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 836).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 836 всупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії постановою № 836 встановлена допомога - 75 гривень.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу у 2005 році - 290 грн., у 2007 році - 400 грн., у 2008 році - 515 грн., а не постанова № 836.
Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.
Положення п.п. 11 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.
Приймаючи до уваги, що позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки у розмірі меншому ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки у розмірі меншому, ніж встановлений ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоотримані суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки у розмірі 5800 грн.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 14 травня 2009 року у справі № 2а-319/09/1210 за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, за участю третіх осіб: Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики «про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2005 - 2008 роки» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: