Суддя першої інстанції - Чернобривко Л.Б.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
23 грудня 2009 року справа №2а-2570/09/1214
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання Безруковій В.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області
від 27 травня 2009 року
у справі №2а-2570/09/1214 (суддя Чернобривко Л.Б. )
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як «дитині війни»,-
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 27 травня 2009 року по справі №2а-2570/09/1214 частково задоволений позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_4 та її виплати, як «дитині війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4 як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплаченого у сумі 715,23грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Скаржник просив справу розглянути без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач відноситься до категорії „діти війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у відповідача з 01.01.08р. до 22.05.08р. були відсутні правові підстави для виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 27 травня 2009 року по справі №2а-2570/09/1214 - залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 27 травня 2009 року по справі №2а-2570/09/1214 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок