Суддя першої інстанції - Кротінов В.О.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
24 грудня 2009 року справа № 2а-2463/09/0532
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Ляшенко Д.В.
Ястребової Л.В.
при секретарі судового засідання Асєєвій Я.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради
на постанову Ленінського районного суду м.Донецька
від 28 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-2463/09/0532 (суддя Кротінов В.О.)
за позовом ОСОБА_4
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 28 липня 2009 року по справі № 2а-2463/09/0532 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради, внаслідок чого визнана неправомірною відмова Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради у доплаті ОСОБА_4 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2005рр., 2007-2008рр.; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005р.,2007, 2008роки у розмірі 7508,30 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник просив справу розглянути за його відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач належить до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 379506.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата допомоги учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем 21.06.05р.,11.10.05р., 12.09.06р., 28.03.07р.,18.12.2008р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2004рр. в сумі 26,70грн., за 2005р.- 2008р. по 100грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Колегія суддів вважає безпідставною виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача недоплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2004-2005, 2007р.,2008р.
Стосовно нарахування та виплати позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році в сумі 120грн., колегія суддів зазначає, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, і тому відповідачем правомірно була нарахована та виплачена позивачу щорічна допомоги на оздоровлення за 2006р. в сумі 100,00грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 28 липня 2009 року по справі № 2а-2463/09/0532 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 28 липня 2009 року по справі № 2а-2463/09/0532 залишити без змін.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 грудня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: Д .В. Ляшенко
Л.В. Ястребова