Головуючий суддя 1 - ї інстанції Борзаниця С.В справа № 2а-22637/09/1270
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
24 грудня 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового
засідання Крючковій К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від
02 вересня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-22637/09/1270 ( суддя Борзаниця С.В .)
за позовом Державного підприємства « Луганськвугілля»
до
про Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська
зарахування перерахованих коштів у відповідності з призначенням платежу
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.09. 2009 року позовні вимоги Державного підприємства « Луганськвугілля» задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська зарахувати перераховані кошти у відповідності з призначенням платежу, зазначеному у платіжних дорученнях: № 430-Б від 01.04.2009 року;№ 431-Б від 01.04.2009 року; № 447-Б від 03.04.2009 року;№ 446-Б від 03.04.2009 року;№ 469-Б від 13.04.2009 року;№ 468-Б від 13.04.2009 року; № 499-Б від 15.04.2009 року; № 500-Б від 15.04.2009 року; № 527-Б від 16.04.2009 року.
Відповідач з постановою Луганського окружного адміністративного суду не погодився надав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального права: постанова є необ'єктивною, невмотивованою, необгрунтованою та такою, що винесена без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для встановлення істини у справі. Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог, відмовити.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне:
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р. страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено Законом України № 1058 від 09.07.2003р. (ст.ст. 19,20 ,ч.5 ст. 106 ) та Інструкцією, затвердженою Постановою Управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.
Відповідно до п.6. ч.2 ст. 17 зазначеного Закону, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески. У разі не сплати ( не перерахування ) або несвоєчасної сплати ( несвоєчасного перерахування) страхувальниками страхових внесків відповідно до п.9 ст.106 Закону України № 1058, пункту 9.3.2.,10.5 зазначеної вище Інструкції, виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф, розмір якого залежить від строку затримки платежу та застосовується у вигляді відсотків від суми фактично сплаченої недоїмки.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених ( не перерахованих ) страхових внесків нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального і процесуального права, виходячи з наступного :
Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за № 1 382 120 0000 000520, та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
З матеріалів справи вбачається , що ДП «Луганськвугілля» проводило сплату поточних платежів, з зазначенням платежу , згідно платіжних дорученнь : № 430-Б від 01.04.2009 року;№ 431-Б від 01.04.2009 року; № 447-Б від 03.04.2009 року;№ 446-Б від 03.04.2009 року;№ 469-Б від 13.04.2009 року;№ 468-Б від 13.04.2009 року; № 499-Б від 15.04.2009 року; № 500-Б від 15.04.2009 року; № 527-Б від 16.04.2009 року. Натомість, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська вказані кошти ( не за призначенням платежу) зараховували на погашення існуючої заборгованості.
Сторонами не оспорюються суми і дати сплати страхових внесків і факт зарахування пенсійним фондом платежів не за призначенням, зазначеним в платіжних дорученнях.
Суть пору полягає в правомірності твердження відповідача про те , що відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська має право за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Варто зазначити , що Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», вказано, що платник самостійно в платіжному дорученні визначає призначення платежу, крім того змінювати відомості в графі призначення платежу може виключно платник.
П 4.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно - правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно -правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Судом встановлено , що Державне підприємство «Луганськвугілля» сплачувало поточні платежі, а не суму недоїмки, пені та фінансових санкцій, про що і зазначено в графі призначення платежу, між тим відповідач - управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська зараховував ці кошти шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Колегія суддів вказує , що відповідно ст. 63 Закону України № 1058 від 09.07.03 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посадові особи органів Пенсійного фонду України зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ , організацій, забезпечувати виконання покладених на органи Пенсійного фонду функцій та повною мірою використовувати надані їм права .
Відповідачем не надано до суду доказів видачі позивачу повідомлень про перерозподіл отриманих страхових внесків та законності його дій по зміні призначення платежу. Колегія суддів вважає , що змінюючи призначення платежу на свій розсуд без повідомлення позивача, відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень.
З огляду на наведене , колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається.
Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська , залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року по адміністративній справі за № 2а-22637/09 за позовом Державного підприємства «Лутанськвугілля» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська про зарахування перерахованих коштів у відповідності з призначенням платежу , залишити без змін .
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.