Суддя - доповідач Юрченко В.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Богуславска І.А.
Україна
Іменем України
12 січня 2010 року справа № 2-а-204/09/0519
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Юрченко В.П.
суддів
при секретарі
за участю:
позивача
відповідача Лях О.П., Геращенко І.В.
Барбаш Л.О.,
ОСОБА_6
не з'явився
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу
відповідача судовому засіданні
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області
на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 14.04.2009 року
у справі за позовом ОСОБА_6
до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області
про зобов'язання призначити та виплату грошову компенсацію на відшкодування втраченого заробітку, внаслідок втрати професійної працездатності, -
Позивач ОСОБА_6 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області про зобов'язання призначити та виплату грошову компенсацію на відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку із встановленням йому 25% стійкої втрати професійної працездатності, внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 16 листопада по теперішній час.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.04.2009 року позов було задоволено
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії, перебуває на обліку відповідача.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, на позивача не поширюється дія норми ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Наказом Державної прикордонної служби України Східного регіонального управляння від 01.07.2005 року ОСОБА_6 звільнений в запас збройних сил України 06 вересня 2006 року за станом здоров'я.
Як вбачається із виписки Акту огляду Донецької обласної медико - соціальною експертної комісії №2 від 02 листопада 2005, позивачу встановлена ступень стійкої втрати професійної працездатності, внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у розмірі 25 відсотків.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ о собам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією .
Спільним листом Міністерства праці України від 04.12.1996 року №09-4082 та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 05.12.1996 року №02-163/23 встановлено порядок визначення розміру відшкодування втраченого заробітку відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я. Середньомісячний заробіток визначається за 12 або за бажанням потерпілого за останні повні 3 календарні місяці роботи, що передували даті встановлення стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки Донецького прикордонного загону від 18.12.2007 року №659 середньомісячний заробіток позивача за останні повні 3 календарні місяці роботи, що передували даті встановлення стійкої втрати професійної працездатності, складає 2555,03 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що позивач, як військовослужбовець отримував грошове забезпечення, що не може бути заробітком у розумінні п.8 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.
Так, за правилами ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.
Відповідно до ст. 14 цього Закону держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців є їхнім основним заробітком, тому позивач має право на відшкодування втраченого заробітку відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.04.2009 року по справі №2а-204/09/0519 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області про зобов'язання призначити та виплату грошову компенсацію на відшкодування втраченого заробітку, внаслідок втрати професійної працездатності - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: В.П. Юрченко
Судді: І.В. Геращенко
О.П.Лях