Суддя першої інстанції - Чернобривко Л.Б.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
23 грудня 2009 року справа № 2а-1963/09/1214
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання Безруковій В. М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:
від третьої особи: не з'явився
не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області
від 21 травня 2009р.
у справі №2а-196394/09/1214 (суддя Чернобривко Л.Б.)
за позовом ОСОБА_4
до
третя особа Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради
Головне управління Державного казначейства України у Луганській області
про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 21травня 2009р. по справі №2а-196394/09/1214 задоволений позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, внаслідок чого визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати ОСОБА_4 недоотриманої компенсації, за шкоду причинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення та щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2008 роки; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної допомоги до 5 травня за 2007 -2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2007 -2008 роки у сумі 6368,48грн. за рахунок коштів Державного бюджету України; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної компенсації, за шкоду спричинену здоров"ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну компенсацію, за шкоду спричинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки у сумі 4485грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники позивача, відповідача, третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Скаржник просив справу розглянути за його відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09.10.06р. та є інвалідом війни 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 04.10.07р. (арк. справи 10).
Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, за приписами ч. 5 статті 13 якого, інвалідам війни 2 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України N 968-IV від 19.06.2003р. наведений Закон було доповнено статтею 17-1, якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги інвалідам 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена у розмірі 360 грн. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення цієї статті втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни 2 групи, яка була встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.08р. № 183 « Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" в розмірі 400грн.
Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виплата позивачеві разової грошової допомоги була здійснена відповідачем у квітні 2007, 2008рр., тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішень від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. На момент здійснення позивачем виплат були чинні положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були визначені розміри грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 360грн., 400грн. відповідно.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було виплачено позивачеві за 2007р. щорічна грошова допомога в сумі 360 грн., за 2008р. - в сумі 400грн. , а тому судом першої інстанції безпідставно було задоволено позов в цій частині.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідачем у червні 2007р. та вересні 2008р. позивачеві було виплачено допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розміри п'яти мінімальних заробітних плат.
Виплата позивачеві допомоги на оздоровлення за 2007р. в сумі 120грн. була здійснена відповідачем у червні 2007р., тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007. На момент здійснення позивачеві виплати були чинні положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача по виплаті допомоги на оздоровлення за 2007р.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007р. N 107-VI до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Виплата позивачеві допомоги на оздоровлення за 2008р. в сумі 120грн. була здійснена відповідачем у вересні 2008р., тобто після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача допомоги на оздоровлення за 2008р. виходячи із розміру 5 мінімальних заробітних плат.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 21 травня 2009р. по справі №2а-1963/09/1214 - задовольнити частково.
Скасувати постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 21травня 2009р. по справі №2а-1963/09/1214 в частині визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати ОСОБА_4 недоотриманої компенсації, за шкоду причинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення та щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2008 роки; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної допомоги до 5 травня за 2007 -2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2007 -2008 роки у сумі 6368,48грн. за рахунок коштів Державного бюджету України; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної компенсації, за шкоду спричинену здоров"ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну компенсацію, за шкоду спричинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки у сумі 4485грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати ОСОБА_4 недоотриманої компенсації, за шкоду причинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення та щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2008 роки; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної допомоги до 5 травня за 2007 -2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2007 -2008 роки у сумі 6368,48грн. за рахунок коштів Державного бюджету України; зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахування щорічної компенсації, за шкоду спричинену здоров"ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну компенсацію, за шкоду спричинену здоров'ю, допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки у сумі 4485грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В іншій частині постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 21травня 2009р. по справі №2а-1963/09/1214 залишити без змін.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок