Постанова від 05.01.2010 по справі 2-а-2/10

Справа № 2-а-2/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2010 року смт. Кельменці

15 година 50 хвилин

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.,

при секретарі: Малій Ж.І.,

з участю позивачки: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка подала до Кельменецького районного суду позовну заяву в якій просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі щодо відмови їй в призначенні пенсії та зобов'язати відповідача провести нарахування пенсії позиваці з 01 червня 2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов та пояснила, що останні 11 років вона працювала в аптеці №1 ТзОВ „Арніка”. Аптека була створена в процесі приватизації та торгувала лише ліками. Позивачка працювала на посаді фармацевта. Позивачка звільнена з 01 червня 2009 року. До відповідача з приводу призначення пенсії звернулася 03 липня 2009 року.

Згідно до позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка має стаж роботи в закладах охорони здоров'я 25 років і відповідно до п. „е” ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” має право на пенсію незалежно від віку. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак в цьому їй було відмовлено з тих підстав, що час роботи з 24 лютого 1998 року по 31 травня 2009 року на посаді фармацевта в ТзОВ „Арніка” не може бути зарахований до спеціального стажу, оскільки вказане товариство не є медичним закладом охорони здоров'я і не має акредитаційного сертифікату. .

Посилаючись на те, що ТзОВ „Арніка”, згідно ліцензій, є закладом охорони здоров'я, ОСОБА_1 вважає неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області у призначенні їй пільгової пенсії і просить задовольнити її позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є акредитація. ТзОВ „Арніка” не має акредитаційного сертифікату. Період роботи позивачки з 24 лютого 1998 року про 31 травня 2009 року не може бути зарахованим. До стажу позивачки до 24 лютого 1998 року претензій немає. Всього спеціальний стаж позивачки до 24 лютого 1998 року становить 14 років 5 місяців та 21 день.

Судом були досліджені такі інші докази: трудова книжка ОСОБА_1 серії ЛТ-І №0994279, копія листа ОСОБА_1, копія листа Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі №3900/02 від 15 вересня 2009 року, копія протоколу №6116 від 18 червня 2009 року, копії ліцензій серії АЗ №007778 від 24 березня 1998 року, серії АА №049124 від 14 березня 2001 року, серії АА №776173 від 07 квітня 2004 року, серії АВ від 25 квітня 2007 року, копія паспорту аптечного закладу, копія висновку про наявні приміщення та устаткування аптечного закладу, копія договору купівлі - продажу аптеки 67 с. Нелипівці від 26 січня 1998 року, витяг з наказу №1 від 23 лютого 1998 року, витяг з наказу №54 від 01 червня 2009 року , копія статуту ТзОВ „Арніка” з наступними змінами, копія акту зустрічної перевірки правильності видачі довідок про стаж роботи виданих для призначення пенсії №286 від 02 липня 2009 року.

Судом встановлено, що згідно із записами в трудовій книжці, з 04 серпня 1982 року по 01 липня 1985 року ОСОБА_1 постійно працювала на посаді фармацевта аптечної бази №2 м. Бельці, з 15 липня 1985 року по 25 червня 1986 року в Бричанській районній лікарні, з 01 липня 1986 року по 23 лютого 1998 року в аптеці №67 аптекоуправління Чернівецького облвиконкому. Стаж роботи склав 14 років, 5 місяців 21 день.

Наявність у позивачки вказаного спеціального стажу відповідачем визнається.

З 23 лютого 1998 року до 01 червня 2009 року позивачка працювала фармацевтом в аптеці ТзОВ „Арніка”.

ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії звернулася до пенсійного фонду 03 липня 2009 року.

Згідно протоколу №6116 від 18 серпня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі в призначенні пенсії позивачці було відмовлено, у зв'язку із не зарахуванням до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю „Арніка”, оскільки воно не акредитоване у встановленому порядку та не відноситься до закладів охорони здоров'я.

Листом №3900/02 від 15 вересня 2009 року позивачці було надано роз'яснення з приводу відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до пункту „е” статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 „Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що до установ охорони здоров'я відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. До посад відносяться - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Статтею 16 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я” визначено, що необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, а також ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, торгівлі лікарськими засобами.

Державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в нього умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Акредитації підлягають незалежно від форм власності усі заклади охорони здоров'я.

Разом з тим, суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Арніка”, згідно своїх статутних документів, створено як заклад охорони здоров'я і діяло на підставі відповідних ліцензій, виданих вповноваженими органами.

Згідно положень ст.ст. 3, 16 „Основ законодавства України про охорону здоров'я” , введених в дію Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 19 листопада 1992 року N 2802-XII , закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників .

Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Цією ж статтею визначено, що заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Згідно з п.2. Постанови Кабінету Міністрів № 1570 від 17.11.2004 року, якою затверджені правила торгівлі лікарськими засобами, аптека це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі. Аптечний пункт - структурний підрозділ аптеки, який створюється у лікувально-профілактичних закладах для торгівлі готовими лікарськими засобами.

Наявність права на здійснення діяльності з забезпечення лікарськими засобами , відповідно до вимог Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я”, Закону України “Про лікарські засоби”(ст.19), Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (ст.3), Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України 12.01.2001 №3/8, яким затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (п.1.5,1.7), підтверджується шляхом надання ліцензії, тобто надання дозволу на функціонування аптек під контролем державних органів.

Аптека як заклад охорони здоров'я визначений і у Переліку закладів охорони здоров'я (розділ 3), затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002р. за № 892/7180.

Таким чином аптека, аптечний пункт, за наявності ліцензії, є закладом охорони здоров'я і відсутність акредитації, що встановлено п.1,2 Постанови Кабінету Міністрів № 765 від 15.07.1997 року, яка прийнята раніше за Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, не може бути підставою для, неврахування стажу роботи особи фармацевтом в аптеці, в спеціальний стаж, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Позивачка надала докази ліцензування медичної практики ТзОВ „Арніка”, а саме копії ліцензій серії АЗ №007778 від 24 березня 1998 року, серії АА №049124 від 14 березня 2001 року, серії АА №776173 від 07 квітня 2004 року, серії АВ від 25 квітня 2007 року.

Таким чином, стаж роботи позивачки на посаді фармацевта аптеки ТзОВ „Арніка”, який складає 11 років 3 місяці 8 днів безпідставно не був зарахований відповідачем до стажу працівника охорони здоров'я, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. До зазначеного переліку віднесені аптеки, а також посади провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів. В примітці до пункту 2 зазначається, що робота за спеціальністю у закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію за вислугою років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладу.

Тому посилання суду відповідача на обов'язковість державної реєстрації та акредитації закладів охорони здоров'я, є безпідставними, оскільки на працівника медичного закладу не може бути покладена відповідальність за несвоєчасне проведення акредитації відповідного закладу охорони здоров'я.

Медичний стаж ОСОБА_1 складає 25 років 8 місяців 29 днів, згідно статті 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” вона має право на пенсію за вислугою років.

Суд також враховує, що конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні , включаючи і право на пенсійне забезпечення , передбачені ст. 1,3, частиною 2 ст.6, ст. 8, частиною 2 ст. 19, ст.ст. 22,23, частиною 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване , звужене або обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на секбе зобов'язань, виходячи із принципу верховенства права , закріпленого ст.. 8 Конституції України.

Суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі щодо відмови позивачці в призначенні пенсії за вислугу років , згідно до ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” є неправомірними , окільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин станом на момент звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення пенсії (03.07.2009 року), загальний стаж роботи ОСОБА_1 у закладах охорони здоров'я, на посаді фармацевта, перевищив 25 років, а тому відповідач зобов'язаний був призначити позивачці пенсію з вказаної дати.

Згідно рішення Конституційного Суду України від і 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Враховуючи те, що позивач працювала на посаді фармацевта, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за вислугу років. Наділивши фармацевтів зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які працювали на даній посаді. Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити її соціальний захист. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі ст. 1,3, частини 2 ст.6, ст. 8, частини 2 ст. 19, ст.ст. 22,23, частини 1 ст. 24 Конституції України, ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 року, Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я”, Закону України “Про лікарські засоби”, Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України 12.01.2001 №3/8, Постанови Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року , керуючись ст.ст. 2,5,7,9,14,86,94,158,159,160,161,162,163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі від 18 серпня 2009 року, яке викладене у протоколі №6116 від 18 серпня 2009 року, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

3. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області провести відповідний розрахунок та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з часу звернення, а саме з 03 липня 2009 року.

4. В задоволенні решти вимог позивачки ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3 ( три ) гривні 40 (сорок) копійок понесених нею судових витрат у вигляді судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набере законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не буде скасовано, набере законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду або апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Кельменецького районного суду. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Кельменецький районний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Попередній документ
7444211
Наступний документ
7444213
Інформація про рішення:
№ рішення: 7444212
№ справи: 2-а-2/10
Дата рішення: 05.01.2010
Дата публікації: 18.01.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кельменецький районний суд Чернівецької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.05.2010)
Результат розгляду: залишено без розгляду
Дата надходження: 11.05.2010
Предмет позову: стягнення соціальної допомоги