Справа № 645/4379/17
Провадження № 2/645/398/18
31 травня 2018 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
за участю секретарів судового засідання - Погрібняк А.В., Кривеженко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16 березня 2012 року у розмірі 57681,09 грн. та судових витрат у розмірі 1600,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору б/н від 16 березня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
В період дії кредитного договору відповідач не дотримувалась його умов, внаслідок чого станом на 31 серпня 2017 року в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 57681,09 грн., з яких: 5300,36 грн. - заборгованість за кредитом, 45841,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3316,78 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2722,91 грн. - штраф (процентна складова).
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 57681,09 грн., а також судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2017 року провадження по справі відкрито та призначено справу до попереднього судового засідання.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.
Відповідно до п.1.9 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діяли після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі, в якому вона підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечували проти ухвалення у справі заочного рішення.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява відповідача про розгляд справи без його участі, в якій він просив суд врахувати, що ним здійснюються платежі по кредиту, на підтвердження чого надав до матеріалів справи копію квитанції TS211283 від 14.05.2018 року про сплату на корсить ПАТ КБ "ПриватБанк" 300,00 грн.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 16 березня 2012 року ОСОБА_2. отримав кредит у розмірі 5500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За положеннями ст.ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.1, 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 кредитного договору, датою укладення договору є дата отримання карти, яка зазначена у заяві. Клієнт надає свою згоду на те, щоб кредитний ліміт встановлювався за рішенням банку та Клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити та анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно будь-якого розміру ліміту, встановленого ПАТ КБ «ПриватБанк».
Пунктом 2.1.1.12.3. кредитного договору закріплено, що погашення кредиту - поповнення карткового рахунку клієнтом в розмірі мінімального обов'язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Згідно п. 2.1.1.12.6. кредитного договору, за користування кредитом та овердрафтом ПАТ КБ «ПриватБанк» нараховує проценти у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, згідно з п. 2.1.1.12.2.1. кредитного договору, клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
За п. 2.1.1.5.5. договору, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, за перевиплати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався його умов, внаслідок чого станом на 31 серпня 2017 року в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 57681,09 грн., з яких: 5300,36 грн. - заборгованість за кредитом, 45841,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3316,78 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2722,91 грн. - штраф (процентна складова).
Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи розрахунком заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк», який ОСОБА_2 не спростував.
Пунктом 1.1.7.12. кредитного договору передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобовязань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що ним сплачується заборгованість по кредиту, оскільки з наданої до матеріалів справи квитанції вбачається, що сума у розмірі 300,00 грн. була сплачена відповідачем 14.05.2018 року, тобто після звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості нарахованої станом на 31.08.2017 року.
Стосовно застосування строку позовної давності заявленого відповідачем, з розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж в погашення заборгованості був ним здійснений 02.03.2015 року, таким чином, з часу здійснення останнього платежу, яким перервався перебіг позовної давності, трирічний строк виконання основного зобов'язання, визначений ст. 257 ЦК України - не сплинув.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 кредитного договору, при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100,00 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6 у разі невиконання зобов'язань за Договором Клієнт на вимогу Банку зобов'язується виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого Овердрафту), оплатити винагороди Банку.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені та комісії, за таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3316,78 грн. пені та комісії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафів у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2722,91 грн. (процентна складова), нарахованої позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до ст. 49 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором протирічить положенням, закріпленим у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, то вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_4 штрафу, а саме: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2722,91 грн. - штраф (процентна складова), що зазначені у розрахунку як складові заборгованості, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно платіжного доручення № PROM5В74U5 від 25 вересня 2017 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 гривень.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в загальній сумі 1510,60 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 березня 2012 року в розмірі 54458,18 грн., яка складається з: 5300,36 грн. - заборгованість за кредитом, 45841,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3316,78 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1510,60 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії МН 191710, виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 30 листопада 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повний текст рішення складено 01 червня 2018 року.
Суддя -