печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18206/18-к
16 квітня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні № 22018101110000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.
У засідання прокурор не з'явився звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За вимогами ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Вимогами ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що зазначене в клопотанні прокурора майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Поновити прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 строк подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018101110000040 від 22.02.2018 року.
Накласти арешт на майно вилученого 12.04.2018 року, під час обшуку приміщень в яких здійснює свою діяльність ПАТ «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій» (код ЄДРПОУ 00130659), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, буд. 39 літ. А-4, Б, В, Г, Д, Ж, К, Л, М, Н, а саме: договору поставки № 2312/16/6У від 26.04.2016 между ПАТ «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій» и ООО «Евроком - Логистик» (без підписів и печаток) на 4 арк., копію счет - фактури № 2610-17-8Р від 25.10.2017 на 1 арк., контракту № 61 від 12.04.2016 між ПАТ «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій» та ООО «Евроком - Логистик» (Росія) на загальну суму 3850 доларів США на 3 арк., ВМД № 125130006/2016/581847 на 3 арк., 2 шт. CMR № 014447 всього 2 арк., сертифікат про походження товару № 124936 на 1 арк., счет - фактура № 605 на 1 арк., видаткових накладних № РН-0000843 на 1 арк, договору купівлі-продажу № 78 від 01.07.2016 між ПАТ «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій» та ФОП ОСОБА_4 на 3 арк., з видатковими накладними №№ РН-0000805, РН-0002503, РН-0000805, РН-0002255, РН-0002114, РН-0001165, РН-0001165, РН-0001167, РН-0000796, РН-0000905, РН-0001718, РН-0001801, РН-0000904, РН-0001811, РН-0000698, РН-000729, РН-000698, РН-000729, РН-0001444, РН-0001436, РН-0001380, РН-0001885, РН-0001660, РН-0001737, РН-0002065, РН-0001885, 5, 6; перепустки №№ РН-0000805, РН-0002503, РН-0002255, РН-0002114, РН-0000793, РН-0001718, РН-0001801, РН-0001436, РН-0001811, РН-0001380, РН-0001444, РН-0001737, РН-0001660, РН-0002065.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1