Номер провадження 2-а/754/359/18
Справа №754/658/18
Іменем України
29 травня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №2, 1-го бат. 2п. Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Маховки Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови, -
18.01.2018 позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Інспектора роти №2, 1-го бат. 2п. Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Маховки М.М. про скасування постанови.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2018 відповідачем була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР №467820 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн. Згідно фабули зазначеної постанови, при викладенні суті інкримінованого позивачу правопорушення, зазначено, що 09.01.2018 о 11.30 годині в м.Києві по пр-ту Маяковського,43, позивач керував автомобілем НОМЕР_1, та порушив п.31.4.3 ПДР України.
З винесеною відповідачем постановою ОСОБА_1 не погоджується, та зазначає у своїй позовній заяві, що того дня він знаходився біля свого автомобіля, що був припаркованим на спеціальній парковці для транспортних засобів по пр-ту Маяковського, 43 у м.Києві. В подальшому біля автомобіля позивача зупинився екіпаж патрульної поліції, з якого вийшли три працівника поліції, серед яких відповідач по справі звернувся до позивача з приводу того, що на світлових приладах його автомобіля нанесене покриття, яке зменшує його прозорість, в результаті чого відповідачем було складено відносно нього оскаржувану постанову.
Позивач зазначає, що вказаних порушень він не допускав, на розсіювачах світлових приладів його автомобіля дійсно нанесене спеціальне анти гравійне покриття, однак таке покриття слугує захисною функцією світлових приладів та аж ніяк не зменшує їх прозорість та якість світла, а тому вважає вказану постанову незаконною, винесену без дотримання вимог чинного законодавства, вимог КУпАП, без фактичного розгляду справи, без з'ясування всіх обставин справи та без дотримання належної процедури.
Таким чином, враховуючи, що він правил дорожнього руху не порушував, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою судді від 19.01.2018 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 06.04.2018 було відкрито провадження у вказаній справі, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент патрульної поліції, а також постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, у відповідності до ст. 262 КАС України до 30.05.2018.
Вказаною ухвалою надано сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив тощо.
При цьому вбачається, що відповідач та третя особа отримали вказану ухвалу суду з копіями позовної заявою та додатками, однак в 15-ти денний строк останні не направили до суду відзиву або ж письмових заперечень третьої особи на позовну заяву.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Як встановлено судом, відповідачем по справі - Інспектором роти №2, 1-го бат. 2п. Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Маховка М.М. 09.01.2018 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 09.01.2018 р. о 11.30 год. в м.Києві по пр-т Маяковського, 43, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з.НОМЕР_2, на розсіювачах якого в світлових приладах було нанесено покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання, чим позивачем порушено п.31.4.3 «ґ» ПДР України, та скоєно адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КпАП України.
Відповідно до змісту винесеної постанови зазначено, що до неї додаються наступні докази: клопотання, рапорт, відео з нагрудної камери АА00903.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено вище, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.31.4.3 «ґ» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності, а саме відсутності на світлових приладах розсіювачів або використання розсіювачів і ламп, що не відповідають типу даного світлового приладу.
Частина перша статті 121 КпАП України передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на доведення законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, не було надано суду матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Таким чином судом встановлено що при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Доказів, які б об'єктивно вказували на вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем до суду не надано.
Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 не відповідає вимогам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 7, ч. 1 ст. 121, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №2, 1-го бат. 2п. Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Маховки Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови- задовольнити.
Скасувати постанову серія АР №467820 від 09 січня 2018 року, складену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КпАП України в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5) п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема через Деснянський районний суд м. Києва.
Повний текст судового рішення складено 01.06.2018.
Суддя: