Справа №365/546/16-к
Провадження №1-кп/359/37/18
про продовження дії запобіжного заходу
30 березня 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
під час судового розгляду кримінального провадження №12016110170000191, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2016 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карші Кашкадар'їнської області Республіки Узбекистан, особи без громадянства, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, вирішуючи питання про доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою, -
Під час проведення судового засідання судом було встановлено, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченому встановлено до 30.03.2018 року, а закінчити судовий розгляд до часу закінчення дії запобіжного заходу не можливо, тому суд за власною ініціативою ставить питання перед учасниками процесу про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено до спливу продовженого строку. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 чинного КПК.
Прокурор просив суд продовжити тримання обвинуваченому під вартою, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при обранні йому запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також із урахуванням характеризуючих даних про особу обвинуваченого, останній зможе переховуватись від суду, та у такий спосіб перешкоджати розгляду кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п.1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому інший більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження тримання ОСОБА_6 під вартою. В обґрунтування своїх заперечень, вважав за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому із тримання під вартою на альтернативний, більш м'який, не пов'язаний з тримання під вартою. Так, стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений підтримав позицію захисника та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м'який.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, згідно з п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 р., рішення "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 р.).
Так, як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке спрямоване проти життя особи, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 є вагомими, більш детальну оцінку яким суд надасть під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , в разі визнання його винуватим, суд вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений буде вживати заходів для переховування від суду.
Також суд враховує, що обвинувачений є особою без громадянства, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, не має стійких сімейних та соціальних зв'язків.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 є не судимим в силу вимог ст. 89 КК України, однак раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності. Тобто, поведінка обвинуваченого є нестабільною та свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи вище зазначене, а також фактичні обставини за яких обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що ризики, які враховувались судом раніше, не зменшились та продовжують існувати.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, та з огляду на покарання, яке ОСОБА_6 може понести у випадку встановлення судом його винності, суд дійшов висновку, про наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження та встановленню об'єктивної істини у справі.
Також, у даному випадку суд враховує, кількість процесуальних дій, які уже вчинені під час судового розгляду, а саме, що судом було закінчено з'ясування обставин та дослідження доказів по справі.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 5 діб, оскільки раніше закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження не надається можливим.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_6 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 350, 376 КПК України, суд
Продовжити термін дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 5 діб.
Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 встановити до 24.00 год. 03.04.2018 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду оголошено 03.04.2018 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_8 -Лесів