Номер провадження: 22-ц/785/2737/18
Номер справи місцевого суду: 522/20256/15-ц
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.
Доповідач Калараш А. А.
31.05.2018 року м. Одеса
Справа № 522/20256/15-ц
Провадження № 22-ц/785/2737/18
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
з участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року, -
встановив:
В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди і в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 10.06.2013 року відповідач запропонував позивачу купити квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4. Позивач погодилася та 20.06.2013 року передала відповідачу в якості авансу за придбання квартири 10 000 доларів США, у підтвердження отриманих коштів відповідач написав розписку, проте свої зобов'язання по переоформленню документів на квартиру або повернути отриманий аванс відповідач не виконав.
Позивач посилалася на те, що розписка є доказом отримання відповідачем позики та відповідач, відповідно до ст. 1048 ЦК України має сплатити 3% річних за час затримки повернення позики.
Позивач додатково посилалася на те, що відповідач має сплатити їй упущену вигоду, оскільки у разі своєчасного придбання нею квартири, позивач мала можливість здавати квартиру в оренду та отримувати дохід у розмірі 150 дол. США в місяць.
Крім того, позивач посилалася на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню коштів, позивачу спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн.
Позивач просила суд стягнути з відповідача 300 832 грн. 68 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 211 854,00 грн., суми 3% річних в розмірі 12 711,24 грн. та суми упущеної вигоди як збитків відповідача у розмірі 76 267,44 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та судовий збір.
У судовому засіданні позивач позов підтримала , просила задовольнити .
Заочне рішення ухвалено у відсутність відповідача.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу за розпискою у розмірі 234 876,75 гривень, 3% річних у розмірі 14 092,61 гривень, моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень, судові витрати у розмірі 2 519,69 гривень.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2016 року виправлена описка в заочному рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року ,замість прізвища «ОСОБА_9» вірно вважати «Сігал». (а.с.76).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 березня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд вищезазначеного заочного рішення відмовлено (а.с.74).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим,що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, розписку про отримання позики ОСОБА_3 не підписував, ніякі кошти не отримував, судом порушений принцип змагальності ,оскільки відповідач не був сповіщений належним чином про розгляд справи, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права ,оскільки правовідносини з приводу позики між сторонами не виникали (а.с.82-85).
На апеляційну скаргу ОСОБА_2 принесений відзив, який мотивований тим,що відповідач повідомлявся судом за адресою ,яка була зазначена самим відповідачем в апеляційній скарзі ,наявність розписки свідчить про те,що між сторонами виникли правовідносини саме з правочину позики, а наявність оригіналу розписки у позивача свідчить про те, що позика відповідачем не була повернута (а.с.109-111).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції , частково задовольняючи позов ,виходив з того,що позивач за договором позики набула право вимоги заборгованості у розмірі 10 000 дол. США ,що еквівалентно 234876,75 грн. , 3% річних та моральної шкоди,оскільки відповідач свої зобов'язання по поверненню позики не виконав.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається , що відповідно до розписки від 20.06.2013 року ОСОБА_3 в якості авансу отримав у ОСОБА_2 10 000 доларів США на купівлю 2-х кімнатної квартири в АДРЕСА_1 . Документи на квартиру будуть надані протягом 3-х місяців.
В судовому засідання колегії суддів , відповідач ОСОБА_3 заперечував отримання коштів та підписання розписки .
Колегією суддів за клопотанням ОСОБА_3 була призначена судова почеркознавча експертиза.
Відповідно до повідомлення № 4176\01 від 04.08.2017 року судового експерта ОСОБА_5 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, через недостатність порівняльного матеріалу вирішити питання про надання висновку судово-почеркознавчої експертизи не можливо (а.с.190-191).
Відповідно до правової позиції визначеної у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року ,справа № 6-63цс13 досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Звертаючись до суду з позовом ,позивач посилалася на те,що 20.06.2013 року нею було передано відповідачу 10 000 дол. США, як завдаток за квартиру за адресою: АДРЕСА_3, яку вона мала намір придбати, проте одночасно просила стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.
Відповідно до наданої позивачем розписки від 20.06.2013 року вбачається , що ОСОБА_3 в якості авансу отримав у ОСОБА_2 10 000 дол. США на придбання квартири в АДРЕСА_2. Документи будуть надані протягом 3-х місяців.
Таким чином, виходячи з пояснень сторін та аналізу ,наданої позивачем розписки, вбачається, що між сторонами виникли правовідносини пов'язані з купівлею - продажем квартири АДРЕСА_3 та передачею ОСОБА_2 авансу.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене, не вірно встановив обставини справи, не вірно застосував норми матеріального права та помилково стягнув з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики.
Матеріали справи не містять достатні докази укладення сторонами договору позики.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки колегія суддів частково погоджується, з наведеними ОСОБА_3 в апеляційній скарзі доводами.
За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3419 грн. 16 коп., сплачений ОСОБА_3 при принесенні апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, п.2 ч.1 ст.374,376,381-384,390 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3419 грн. 16 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення , а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови , зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 01.06.2018 року.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А. Калараш
А.П.Заїкін
О.М.Таварткіладзе