Справа № 686/2242/18
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
04 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції в якому просила скасувати постанову серії БР № 185549 від 14.01.2018 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді 170 грн. штрафу, обмежившись усним зауваженнням.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року позов задоволено частково: скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР №185549 від 14 січня 2018 року та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.6 ст.121 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що спірна постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, на підставі доказів, які свідчать про порушення позивачем правил дорожнього руху. Однак, суд першої інстанції не з'ясував дійсних обставин справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем на адресу суду не надіслано.
За правилами ч.3 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 січня 2018 року поліцейським роти №2 УПП у Хмельницькій області ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом "Toyota Land Kriuser" державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Камянецькій 2 в м. Хмельницькому із забрудненим номерним знаком, що не давало можливості визначити символи на відстані 20 м, що є порушенням п.2.9 "в" Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржила її в судовому порядку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наданими відповідачем доказами, не доведено вини позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на слідуюче.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, згідно з пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил .
Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 2.9. "в" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, який закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У статті 222 КУпАП зазначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі-Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Як слідує зі спірної постанови, ОСОБА_2 керувала транспортним засобом марки "Toyota Land Kriuser" державний номерний знак НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не давало можливості визначити символи на відстані 20 м.
В той же час, як вбачається зі змісту позовної заяви, забруднення номерного знаку відбулося в зв'язку забрудненням дорожнього покриття через несприятливі погодні умови (сніг з дощем) та через те, що комунальні служби посипали дорогу сіллю і піском.
Разом з тим, будь-яких доказів на спростування тверджень позивача, відповідачем апеляційному суду не надано.
Колегією суддів оглянуто наявний в матеріалах справи відеозапис, на який апелянт посилається як на доказ, що підтверджує вину ОСОБА_2
Так, з вищезазначеного відеозапису вбачається, що позивач фактично не заперечує тієї обставини, що задній номерний знак її автомобіля забруднений, так як вона поспішала і не встигла його протерти. однак ступінь забруднення відповідачем не зафіксовано.
При цьому, матеріали відеозйомки, які представлено відповідачем, не підтверджують порушення ОСОБА_2 п.2.9 "в" ПДР України, оскільки на ньому зафіксована лише розмова між останньою та інспектором патрульної поліції.
Слід зазначити, що відповідачем також надано фото, на якому зображена задня частина автомобіля "Toyota Land Kriuser" з забрудненим державним номерним знаком ВХ 7172 ВМ.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що дана фотокартка не може бути належним доказом по справі, оскільки з неї неможливо встановити час, місце та обставини вчиненого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність спірної постанови, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для її скасування. Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовано.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому слід залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін.
Керуючись ст.ст. 77, 268, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5