Справа № 676/857/18 Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
04 червня 2018 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.03.2018 року позов задоволено. Скасовано постанову №309 від 27.10.2017 року про притянення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 188-42 КУПАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки ним виконано усі обов'язки передбачені нормами законодавства в межах повноважень.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, 04.06.2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, 17.10.2017 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюк Ю.В. не зміг провести позапланову перевірку реконструкції нежитлової будівлі (свинарника) по АДРЕСА_1 щодо виконання ОСОБА_2 вимог припису від 10.08.2017 та склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, в якому зазначив, що позивач не з'явився на перевірку.
Також, 17.10.2017 відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та припис від 17.10.2017 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, а саме - зобов'язано в термін на протязі 10 днів з дня отримання припису допустити посадових осіб до проведення перевірки виконання вимог припису від 10.08.2017 року.
Вказані документи направлені позивачу листом від 18 жовтня 2017 року №1022-3/3271-17.
На підставі зазначених документів відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2017 року №309, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано суду підтвердження про вручення припису від 10.08.2017 року, акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурного-контролю на об'єкти будівництва та протокол про адміністративне правопорушення від 17.10.2018 року, що свідчить про неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відсутність підстав для винесення припису.
Проте, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком та зазначає, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого позивач 23.10.2017 отримав матеріали перевірки від 17.10.2017, зокрема і протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.36).
Крім того, припис від 10.08.2017 року також був отриманий позивачем 18.08.2017 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29), ним оскаржений не був, а тому є дійсним і підлягає до виконання.
Суд першої інстанції не дав ніякої оцінки вказаним матеріалам справи, обмежившись лише доводами позивача.
Тому, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2018 року підлягає скасуванню, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а саме наявності доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення та чинністю припису від 10.08.2017.
З приводу вимоги позивача про скасування постанови №309 від 27.10.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Частиною 1 ст. 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль-сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №553).
Водночас, згідно п.п. 12, 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Згідно ч.2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, якому пред'являються службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, та який має право ознайомитись з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови №309 від 27.10.2017 став, зокрема і протокол про адміністративне правопорушення від 17.10.2017, в якому в порушення вимог ст. 256 КпАП України, не зазначено дату та час вчинення правопорушення.
Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_2 про проведення перевірки 17.10.2017 року та в період з 10.10.2017 по 17.10.2017, як вказано в постанові №309 від 27.10.2017, натомість протокол про адміністративне правопорушення не містить дату та час вчинення позивачем правопорушення по недопуску посадових осіб до проведення перевірки.
Вказане свідчить про не вчинення позивачем дій щодо недопуску посадових осіб до проведення перевірки, оскільки останній був відсутній під час проведення перевірки, а також фактично не знав про присутність посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, так як про проведення позапланової перевірки не був повідомлений, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності обов'язку повідомлення суб'єктів містобудування про проведення позапланової перевірки.
Разом з тим, у матеріалах перевірки від 17.10.2018 відповідачем не зазначено, у чому саме полягав недопуск позивачем посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.
З урахуванням наведених обставин та враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не підтвердив правомірність спірного рішення, а тому наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом скасування оскаржуваного рішення відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно встановлено обставини справи, висновки суду невідповідають фактичним обставинам справи, а саме щодо відсутності доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, ч. 3 ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2018 року скасувати.
Ухвати нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову №309 від 27.10.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 04 червня 2018 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.