Справа № 822/364/18
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
04 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (головуючий суддя Салюк П.І.) у справі №822/364/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання вчинити дії,
В січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом щодо зобов'язання Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відновити виплату йому пенсії з 01 серпня 2017 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він маючи статус внутрішньо переміщеної особи, яка проживає на території Хмельницької області, має право на виплату сум неотриманої пенсії починаючи з 01 серпня 2017 року, в той час як відповідач наділений достатнім обсягом повноважень та має відповідні можливості здійснити виплату вказаної заборгованості належних йому пенсійних виплат. При цьому посилання відповідача на залежність виплати пенсії від Протоколу засідання комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, на думку позивача, є звуженням його прав.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Так, зокрема, апелянт зазначає про необгрунтованість посилання судом першої інстанції на положення постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, як такого, що є підзаконним нормативним актом і на відміну від закону не може бути використаний як підстава зміни в бік звуження прав громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Відповідач, скориставшись правом подання письмових заперечень, надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, зазначив, що суд першої інстанції в ході дослідження та надання оцінки всім наявним у справі доказам дійшов вірного та обгрунтованого висновку про відсутність ознак протиправності у діях відповідача, оскільки пенсійний фонд у даному випадку, будучи виконавцем, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскільки єдиною підставою для нарахування пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі була довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка в свою чергу була скасована Комісією з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи призначено та здійснено в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01 березня 2016 року та отримує пенсію, як внутрішньо переміщена особа, на підставі довідки від 24 травня 2016 року №681800016.
З 01 серпня 2017 року виплату пенсії ОСОБА_2 припинено на підставі Протоколу засідання комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 21 серпня 2017 року за №8 при Шепетівській районній державній адміністрації.
28 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з листом, в якому вказав, що на момент подачі звернення йому не виплачені суми пенсії за період з 01 серпня 2017 року по теперішній час та просив здійснити заходи щодо виплати сум належної йому пенсії за вказаний період.
12 грудня 2017 року Шепетівське об'єднане управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області листом №10757/03 повідомило позивача, що з 01 серпня 2017 року виплату йому пенсії припинено на Підставі протоколу засідання комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 21 серпня 2017 року за №8 при Шепетівській районній державній адміністрації.
А також у вказаному листі відповідач зазначив, що на заяву ОСОБА_2 від 07 вересня 2017 року, щодо відновлення виплати його пенсії з серпня 2017 року, до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області надійшов витяг з протоколу засідання комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 22 вересня 2017 року за №10 при Шепетівській районній державній адміністрації про відмову у продовженні позивачу виплати пенсії терміном на 6 місяців у відповідності п.18 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2015 року №365 (у зв'язку з скасуванням довідки).
З 01 лютого 2018 року ОСОБА_2 відновлено виплату пенсії по віку як внутрішньо переміщеній особі в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області на підставі Рішення комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Шепетівській районній державній адміністрації відповідно до протоколу №1 від 23 січня 2018 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що чинність Рішення комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 21 серпня 2017 року за №8 при Шепетівській районній державній адміністрації щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 травня 2016 року №681800016 свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для виплати пенсії позивачу за період з 01 серпня 2017 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначає про наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб визначає ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", зокрема такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо неправдиві відомості.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 установлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Вказаною Постановою №365 від 08.06.2016 року затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Згідно з п.9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування за наявності підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що підтверджується письмовою інформацією Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС, Мінфіну, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення приймає рішення про скасування такої довідки.
У день прийняття рішення про скасування довідки керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення припиняє призначені структурним підрозділом з питань соціального захисту населення соціальні виплати такій особі та інформує про прийняте рішення органи, що здійснюють соціальні виплати, які припиняють соціальні виплати такій особі до прийняття остаточного рішення комісією.
Згідно з п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.19 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування спори, що виникають внаслідок розгляду питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішуються у судовому порядку.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем Рішення комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформленим протоколом засідання комісії, від 21 серпня 2017 року за №8 при Шепетівській районній державній адміністрації яким довідку про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщену особа було скасовано, у зв'язку із чим відповідач припинив виплату йому пенсії.
Разом з цим, поновлення виплати пенсії позивачу відповідач може здійснити виключно на підставі рішення вказаної комісії.
Згідно з п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до пп.4 п.12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
Враховуючи факт скасування довідки про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи, повторне призначення пенсії позивачу можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
Так, на виконання вказаного, ОСОБА_2 з 01 лютого 2018 року було відновлено виплату пенсії по віку як внутрішньо переміщеній особі в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області на підставі рішення комісії з питань призначення населенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Шепетівській районній державній адміністрації відповідно до протоколу №1 від 23 січня 2018 року.
На переконання судової колегії, встановлені обставини свідчать про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для виплатити пенсії позивачу за період з 01 серпня 2017 року, оскільки єдиним документом, що підтверджує його статус внутрішньо переміщеної особи була довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 травня 2016 року №681800016, яка є скасованою.
Окрім того, судова колегія вважає безпідставними посилання позивача на те, що вказані вище дії відповідача (припинення виплати пенсії та відмова в повернення не отриманої пенсії) порушують його права передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на наступне.
Постановою Верховної Ради України №462-19 від 21.05.2015 року схвалено Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" щодо відступу від окремих зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.
Згідно пунктів 4, 10 вказаної Заяви з метою забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави в умовах збройної агресії Російської Федерації Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади вимушені приймати рішення, які становлять певний відступ від зобов'язань України за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас без створення будь-яких перешкод щодо дії інших норм Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з огляду на подальше існування небезпечної ситуації надалі під час проведення антитерористичної операції і відсічі збройній агресії Російської Федерації, Україна залишає за собою право вживати заходів, які можуть бути підставою для відступу від зобов'язань за іншими статтями Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на підставі та в порядку, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та цією Постановою, про що здійснюватиметься інформування Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй та Генерального секретаря Ради Європи.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже підсумовуючи викладене, судова колегія вбачає підстави вважати, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, який в повному обсязі встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 04 червня 2018 року.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.