Головуючий І інстанції: С.В. Воловик
30 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1830/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю представника позивача - Литвиненка В.О.
представника відповідача - Бикової Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018, повний текст складено 02.02.18 по справі № 818/1830/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернулося до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.11.2017 року №UA805180/2017/000296/2 службової особи Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів - частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - каркаде суха ціла квітка в кількості 12000 кг, заявленої ТОВ "Сумифітофармація" згідно митної декларації №UA805180/2017/017770, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України 32896, 06 грн., з яких: - ввізне мито (15%) в сумі 12985,29 грн., ПДВ (20%) в сумі 19910,77 грн., які зарезервовані та заблоковані на рахунку Сумської митниці ДФС як попередня оплата за митне оформлення згідно митної декларації №UA805180/2017/01888 від 08.11.2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у прийнятті митної декларації від 02.11.2017 року №UA805180/2017/017770, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2017 року №UA805180/2017/00328.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018р. позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відмінність відомостей, які вказані в рахунках-фактурах (інвойсах) від даних, які зазначені у специфікаціях, що слугувало підставою для направлення позивачу електронного повідомлення з пропозицією надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, на неподання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а подані позивачем документи для митного оформлення товару не давали змогу митному органу встановити митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02 листопада 2017 року ТОВ "Сумифітофармація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - каркаде суха ціла квітка.
Продавцем товару у відповідності до контракту RA046453 від 30.06.2017 року є компанія Krauter Міх GmbH (Німеччина) і загальна сума контракту складає 200 000,00 (двісті тисяч) доларів США.
Відповідно до специфікації № 1 від 30.06.2017 до контракту RA046453 предметом постачання є: 1. Каркаде сухий цілий цвіт в кількості 24000 кг за ціною 1,52 долари США/кг на загальну суму 36480,00 доларів США. 2. Каркаде сіфтінг в кількості 20000 кг за ціною 1,4долара США/кг на загальну суму 28000,00 доларів США, а всього на загальну суму 64480,00 доларів США.
Умови поставки товару згідно пункту 1.3 специфікації №1 FOB Апапа (Нігерія).
У відповідності до пункту 1.4. Специфікації №1 оплата здійснюється на протязі 30 днів після прибуття товару в порт призначення.
Для митного оформлення позивачем надано наступні документи: контракт RA046453 від 30.06.2017 року, специфікація №1 від 30.06.2017 року, інвойс GAR286874 від 28.09.2017 року, пакувальний лист до інвойсу № GAR286874 від 28.09.2017 року, сертифікат походження №0004815 від 29.08.2017 року, коносамент № MAEU 573594882 від 15.09.2017, CMR №017701 від 06.10.2017, лист щодо калькуляції ціни та прайс лист б/н від 28.09.2017, фітосанітарний сертифікат № ІК2017/7431 від 26.09.2017 року, сертифікат якості №34/17 від 03.08.2017 року, висновок цінової експертизи №111/533 від 01.11.2017 року, документ що підтверджує вартість перевезення, рахунок № 1759 від 03.10.2017 року.
На підставі вказаних документів декларантом було оформлено та подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію UA 805180/2017/017770 від 02.11.2017 року, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - каркаде суха ціла квітка в кількості 12000 кг за ціною 1,52 долара США/кг на загальну суму 18 240,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 02.11.2017р. 1 долар США = 26,878403грн. Вартість товару з урахуванням витрат на транспортування (34 835,00 грн.) та експедиторські послуги (1034,00 грн.) склала 526131,07 грн.
02.11.2017 року Сумською митницею ДФС направлено позивачу електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - виписку із бухгалтерської документації, - каталоги, прайс-листи виробника товару, - копію митної декларації країни відправлення, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спец. експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість.
Листами від 02.11.2017 № 366, № 369, від 03.11.2017 № 373, від 06.11.2017 № 378 позивач повідомив Сумську митницю ДФС, що наданий до митного оформлення пакет документів відповідає вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документи не містять розбіжностей та в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість декларованого товару і дають можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості.
07.11.2017 року Сумською митницею ДФС прийнято рішення № UA 805180/2017/000296/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість товару збільшилась та склала: частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - каркаде суха ціла квітка в кількості 12000 кг за ціною 1,9000 долара США/кг на загальну суму 22 800,00 доларів США, оскільки подані для підтвердження митної вартості товару документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів позивачу необхідно було доплатити до Державного бюджету України 32 896,06 грн.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2017/00328.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої - третьої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно частин другої - третьої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Однак, колегія суддів зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Отже, згідно зазначених вище положень Митного кодексу України митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У рішенні про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів зобов'язаний навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
З рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2017 № UA805180/2017/017770 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Однак, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В той же час, подані позивачем документи для митного оформлення товару давали змогу митному органу встановити митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), що підтверджується також експертним висновком Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", викладеним у листі № 111/533 від 1 листопада 2017 року, відповідно до якого контрактні ціни згідно із специфікацією № 1 від 30.06.2017 до контракту № RA 046453 між ТОВ "Сумифітофармація" та KRAUTER MIX GMBH (Німеччина), не суперечать рівню відпускних цін постачальника та відповідають рівню ринкових цін на відповідний товар.
Посилання апелянта на відмінність відомостей, які вказані в рахунках-фактурах (інвойсах) від даних, які зазначені у специфікаціях, що слугувало підставою для направлення позивачу електронного повідомлення з пропозицією надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, а специфікації та інвойси є додатковими документами і в наданих митному органу інвойсах міститься інформація щодо товару, який поставляється, одиниці виміру, ціни, що давало можливість встановлення відповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товару за умовами договору.
Посилання апелянта, що без подання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів не можливо було встановити митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару давали змогу встановити митну вартість товару за основним методом, а відсутність додаткових документів не впливало на правильність визначення декларантом митної вартості товарів. Окрім того, посилання відповідача на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення впливу таких розбіжностей та недоліків на митну вартість товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не підтверджується наданими документами, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
З наведених вище підстав доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення .
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 по справі № 818/1830/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 04.06.2018 року.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко