30 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6857/17
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Час і місце ухвалення: 10:38, 23.01.2018р., м.Одеса
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
26.12.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000132/2 від 19.08.2017 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00855 від 19.08.2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 20.02.2018 року ТОВ «Дунайська імпортна компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з'ясуванням судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В своїй скарзі апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що відсутність розділення товарів на класи в експортній декларації не дає можливості визначити митну вартість товарів, оскільки відсутність розділення товарів по класам не є принциповим для підтвердження митної вартості товару. У Державному класифікаторі продукції та послуг відсутнє розділення товару, який ввозило ТОВ «Дунайська імпортна компанія».
Також, апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на відсутність у відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних, оскільки їх вартість включена до ціни товару.
Одеська митниця ДФС подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Дунайська імпортна компанія», в якому зазначила, що не визначення товариством класу товару в інвойсі від 17.08.2017р. №107 та відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до ч.1 ст.54 Митного кодексу України. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу ТОВ «Дунайська імпортна компанія» залишити без задоволення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) 05.07.2017 року укладено зовнішньоекономічний контракт №341/17, за умовами якого Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) зобов'язалася поставити, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.1.2 контракту поставка товару відбувається партіями, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в Замовленні, наданому Покупцем. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, вказаної в інвойсі по кожній партії товару.
На виконання умов вказаного контракту Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» партію товару за специфікацією №107 від 17.08.2017, а саме:
- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1450 шт., на 18 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - «FRUTOPOLIS S.A.», вага «брутто» 14782 кг, вага «нетто» 13787 кг., на загальну суму 5101,90 євро, де 0,37 євро за 1 кг без транспортних витрат;
- персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках 80 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - «FRUTOPOLIS S.A.», вага «брутто» 802 кг, вага «нетто» 747 кг., на загальну суму 149,90 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат.
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, декларантом - ТОВ «БЕК «АТАМАН-ГРУП» (яке діє на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №211/16) до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500060/2017/014687, в якій було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту №341/17 від 05.07.2017, на підтвердження чого позивачем були надані документи: зовнішньоекономічний контракт №341/17 від 05.07.2017; специфікацію; інвойс №107 від 17.08.2017 року; сертифікат походження товару; митну декларацію країни відправлення; документи, які підтверджують транспорті витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП) та інші документи, обумовлені ч.2 ст.53 МК України.
В процесі здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією UA500060/2017/014687 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- в експортній митній декларації від 17.08.2017р. №17GREX410100057238 не визначений клас (А, В) товару, що не давало змоги перевірити вартість товару за їх якісними характеристиками;
- у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
- у наданій до митного оформлення, копії митної декларації країни відправлення від 17.08.2017р. №17GREX410100057238 зазначені умови поставки FCA. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 МК України, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанта повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 МКУ він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати інші наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Уповноваженою особою декларанта ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-Груп» надіслано повідомлення щодо неможливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
19.08.2017 Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/0000132/2 у зв'язку з чим, митну вартість оцінюваних товарів №№ 1, 2 визначено за другорядним методом (резервним) та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00855.
Не погоджуючись з правомірністю вказаних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ТОВ «Дунайська імпортна компанія» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також, після відмови у надання додаткових документів, цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що, за висновками Митниці, подані ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зокрема, в п.33 рішення №UA500060/2017/000132/2 від 19.08.2017р. зазначено, що в експортній митній декларації від 17.08.2017р. №17GREX410100057238 не визначений клас (А, В) товару, що не давало змоги перевірити вартість товару за їх якісними характеристиками.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі посилання Митниці, зазначивши, що не визначення класу товару (А, В) виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої товариством митної вартості.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення, окрім експортної митної декларації надало інвойс від 17.08.2017р. №107, специфікацію до Контракту на постачання товару, прас-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився товариством.
Більше того, експортна декларація ЕХ-1 є митним документом, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відсутність розподілення товарів по класах не є визначальним для підтвердження митної вартості товару, оскільки в Державному класифікаторі продукції та послуг (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах.
Згідно ДКПП товару «персики» визначений єдиний код « НОМЕР_1» та одна позиція у класифікаторі, а товару «нектарини» - код « НОМЕР_2» та одна позиція у класифікаторі, без розподілення вказаних товарів на класи А і В.
Як зазначено у позові ТОВ «Дунайська імпортна компанія» розподілення товару на класи здійснювалося для зручності самого товариства з тим, аби при розмитненні відповідного товару надати митному органу пояснення різниці в ціні на один і той же вид товару, який відрізняється виключно розміром.
Варто зазначити, що відсутність розподілення товару на класи не є розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, які б унеможливили визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.
Також, суд першої інстанції погодився з посиланнями відповідача, викладеними в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000132/2 від 19.08.2017р. на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.
Водночас, за умовами п.7.1, п.7.2 Контракту на поставку №341/17 від 05.07.2017р. товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника - компанії «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 17.08.2017р. (інвойс №107, контракт №341/17 від 05.07.2017р.), з огляду на яку: персик А пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики - 0,055 євро, піддони - 0,02 євро; Персик Б: пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики - 0,055 євро, піддони - 0,02 євро.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.
Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.
Дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, колегія суддів встановила, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.
До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів. А відтак, витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, що свідчить про неправомірність рішення митного органу у неприйнятті митної декларації і відмові митного оформлення товарів та коригування їх митної вартості.
Стосовно не зазначення у митній декларації країни відправлення від 17.08.2017р. №17GREX410100057238 географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалось, експортна декларація ЕХ-1 є митним документом, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.
Дослідивши наявну в матеріалах справи експортну митну декларацію від 17.08.2017р. №17GREX410100057238 щодо постачання товару за інвойсом від 17.08.2017р. №107, колегією суддів встановлено, що вона була оформлена постачальником товару - Компанією «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція), про що зазначено безпосередньо в п.1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.
Разом з тим, згідно п.4.2 контракту №341/17 від 05.07.2017 року поставка товару може здійснюватись на наступних умовах Інкотермс: CIF (Одеса, Іллічівськ), - всі витрати та фрахт, необхідні для поставки товару покупцю (в тому числі й завантаження) несе постачальник та відшкодуванню з боку покупця вони не підлягають; CPT (Одеса, Іллічівськ), - перевезення забезпечується за рахунок постачальника, відповідальність за навантаження покладено на постачальника; FCA (склад постачальника - Греція), - перевезення здійснюється за рахунок покупця, відповідальність за навантаження покладено на постачальника; FOB (порт відвантаження - Греція), - витрати з доставки товару на судно та відповідальність за його навантаження покладено на постачальника. Покупець несе витрати за перевезення з моменту завантаження постачальником товару на судно.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до інвойсу від 17.08.2017р. №107, поставка здійснювалась на умовах FCA Skidra, тобто транспортні витрати були понесені покупцем товару та не могли декларуватись продавцем при заповненні митної декларації країни відправлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, уклав договір №343/17 від 11.08.2017 року з «IRLUX-TRANS» SRL (Молдова) на здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, пункт 6.2.15 якого встановлено можливість перевізника укладати угоди з іншими особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за цим контрактом.
З наданого до митного органу договору про перевезення вантажів №14/03/17-МD від 14.03.2017 року, вбачається, що «IRLUX-TRANS» SRL уклало договір з SRL «TINTORETO-TRANS» на здійснення перевезення вантажів.
При цьому, SRL «TINTORETO-TRANS» зазначено в CMR №0061452 від 17.08.2017 року перевізником товару, найменування, кількість і вага якого повністю збігається з даними інвойсу, пакувального листа, специфікації, тощо.
Позивачем до митниці також надавалися договір-заявка №24-GR від 14.08.2017 року на оплату перевезення в сумі 2500 євро за договором №343/17 від 11.08.2017 року, в якій перевізник підтверджує вартість перевезення в розмірі 2500 євро.
Тобто, надані позивачем документи дозволяли митному органу встановити географічний пункт переходу відповідальності за товар та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Колегія суддів вважає, що Одеською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення від 23.01.2018р. підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог ТОВ «Дунайська імпортна компанія».
Судові витрати розподіляються за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000132/2 від 19.08.2017 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00855 від 19.08.2017 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Суддя: О.В.Єщенко
Суддя: Ю.В. Осіпов