1-кс/130/370/2018
130/1071/18
20.05.2018 р.
Слідчий суддя Жмеринського міськрайоннго суду Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
із участю : - прокурора ОСОБА_3 ,
- слідчого ОСОБА_4 ,
- підозрюваного ОСОБА_5 ,
- захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Чернятин Жмеринського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Заступник начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , за погодженням у встановленому порядку з прокурором Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , 20.06.2018 року звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду з цим клопотанням, вказавши, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12018020130000211 від 12.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу "канабіс", в ході якого біля 13:00 годин 28.04.2018 року громадяник ОСОБА_5 за попередньою змовою із своєю співмешканкою ОСОБА_9 за кошти в сумі 800 грн. умисно здійснив збут ОСОБА_10 речовину рослинного походження темно-зеленого кольору, схожу на речовину "канабіс", та речовину рослинного походження світло-коричневого кольору у сухому та подрібненому стані, схожу на наркотичну речовину "макова солома". Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 15.05.2018 року №910 надана на експертне дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 133,77 г.; речовина рослинного походження світло-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - маковою соломою, масою (у перерахунку на висушену речовину) 68,08 г.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
18.05.2018 року о 14:30 годин ОСОБА_11 було затримано в порядку ст.208 КПК України та поміщено до ІТТ №5 ГУНП у Вінницькій області, а 19.05.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
19.05.2018 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Вказав, що підозра ОСОБА_12 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.04.2018 року, висновком експерта від 15.05.2018 року №910.
Підставами застосування заявленого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий вказав наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які доводяться тим, що підозрюваний ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, офіційно не працевлаштований та не має законних джерел існування, вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, за посиланням на що слідчий просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене слідчим клопотання, з вказаних у ньому обгрунтувань, зауваживши про недостатність запобігання заявленим ризикам іншими більш м'якими видами запобіжних заходів.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи достатнім для застосування щодо останнього з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на обставини того, що за змістом оголошеної ОСОБА_5 підозри сторона обвинувачення припускає вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, натомість слідчо-розшукові дії вчиняються лише стосовно ОСОБА_5 . Останній в період досудового розслідування не вчинив жодних дій з метою на учасників кримінального провадження, окрім того, стосовно свідка ОСОБА_10 органом досудового розслідування вжиті заходи безпеки. Зауважуючи, що ОСОБА_10 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання, та за яким стороною обвинувачення проведено обшук, з урахуванням підозри у вчиненні тіжкого злочину вважали достатнім застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Відповідно до положень ст.29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обовязковість якої надана Верховною Радою України за ухваленням Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню ним злочину або його втечі після його вчинення.
У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.
Згідно положень ст.176 КПК України тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів; запобіжні заходи, зокрема, під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого.
За приписами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобовязаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.208 КПК України повноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні з пояснень прокурора та слідчого, що додатково підтверджуються доданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження №12018020130000211, зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.05.2018 року; протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.04.2018 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 28.04.2018 року; висновком експерта від 15.05.2018 року №910; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.04.2018 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 18.05.2018 року; повідомленням про підозру від 19.05.2018 року; протколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.05.2018 року та іншими матеріалами кримінального провадження, слідчим суддею встановлено затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та оголошення останньому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у зв'язку з чим заявлено дане клопотання.
Вказаною сукупністю відомостей в матеріалах кримінального провадження доводиться наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яка також не заперечена стороною захисту в судовому засіданні.
Наведені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, становить підставу для застосування щодо нього обмежувальних заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки зазначені відомості з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що добровільно визнається стороною захисту.
Недопустимих проявів діяльності службових осіб органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження наразі не вбачається.
Слідчим суддею враховується встановлена в ході судового засідання вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, що вочевидь не становлять ознак неможливості застосування щодо нього будь-якого виду запобіжного заходу, ступінь соціальних зв'язків, його майновий і сімейний стан, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, суспільно небезпечний спосіб його вчинення.
При цьому, слідчим суддею приймаються до уваги аргументи сторони захисту стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_5 наразі має постійне місце проживання, що знаходиться за територіальною місцевістю досудового розслідування та судового провадження, за яким характеризується з позитивної сторони, має чотирьох повнолітніх дітей, які за потреби можуть надавати йому утримання, особисто раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та до теперішнього часу не вчинив ніяких дій стосовно намагання переховуватись від досудового розслідування та суду, а також з огляду на застосування заходів безпеки щодо свідка ОСОБА_10 , який виступав закупником наркотичної речовини, та враховуючи факт проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, за сукупністю чого можливість протиправного впливу останнього на свідків та вчинення ним інших злочинів не є відверто вірогідною, відтак слідчим суддею визначається доведеним прокурором наявність лише ризику щодо можливості ОСОБА_5 переховуватись від слідства та суду, з метою запогання якому та для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних визначає достатнім обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням обов'язків носіння електронного засобу контролю, зобов'язанням з'являтись за викликами сторони обвинувачення та суду, та забороною залишення ним житла за адресою: АДРЕСА_1 , що становить недоцільність застосування щодо нього виняткового запобіжного заходу у виді взяття під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.131-132, 176-178, 182-184, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, -
У задоволенні клопотання заступника начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підорюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР під №12018020130000211 від 12.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишення ним житла за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, із зобов'язанням прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури чи органу досудового розслідування, та покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю на строк до 18 червня 2018 року включно, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному врученню підозрюваному та невідкладному виконанню після її проголошення незалежно від оскарження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти діб з дня її проголошення, безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області.
Слідчий суддя ОСОБА_1