Справа № 199/5954/17
(2/199/530/18)
30.01.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Борулько М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
На розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судом встановлено, що у серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно до даних відділу адресно-довідкової роботи управління паспортної роботи громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 померла.
У зв'язку з цим, судом було витребувано із Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області копію актового запису про смерть відповідачки, згідно з яким ОСОБА_1 померла 04.11.2013 року, актовий запис №1811 від 06.11.2013 року. Таким чином, на момент звернення до суду з даним позовом відповідачка померла.
Ст.ст. 42,48 ЦЛК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Норми ст.ст. 46, 47 ЦПК України передбачають здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи фізичними і юридичними особами, а також здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно зі ст.25. ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За нормами ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує у цивільному судочинстві участь останнього.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст.55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження по справі. У даному випадку позивач звернувся з даним позовом до особи, яка на момент подачі позову є померлою.
Цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому ЦПК України, проте, процесуальним законом не передбачено право особи пред'являти позов до померлої особи. При цьому позивач ке позбавлений можливості пред'явити вимоги до спадкоємців померлої особи в порядку ст.1231 ЦК України.
Отже, суд прийшов до висновку, що діючим законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі ст.25 ЦК України припинено, тому провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 42, 46-48, 255, 258-260 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Г. Якименко