Рішення від 30.05.2018 по справі 813/1008/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1008/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

14.03.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 82500, Львівська обл., м.Турка, вул.Молодіжна, 34/22 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885 місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугою 27 років 3 місяці та 5 днів згідно з п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу перераховану пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням вислуги років для призначення пенсії на 13.10.2015 - 27 років 3 місяці та 5 днів, починаючи з 15.10.2015.

Ухвалою від 19.03.2018 суддя відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 16.04.2018 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач має право на пенсію за вислугою років, так як станом на 03.10.2015 його вислуга років становила 27 років 3 місяці 5 днів. Позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії, а саме за вислугою років. Листом від 13.02.2018 Головне управління ПФУ у Львівській області відмовило у переведенні на інший вид пенсії, у зв'язку з тим, що останній, на день звільнення не мав вислуги в 22 календарних роки та 6 місяців, що є необхідною умовою для призначення зазначеного виду пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною, так як відповідно до розрахунку вислуги років від 20.10.2015 та витягу із наказу №724о/с від 13.10.2015 його вислуга в органах внутрішніх справ та Національній поліції для призначення пенсії становила на 03.10.2015 (на дату звільнення зі служби) 27 років 3 місяці 5 днів, а, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та «Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби» затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 №431, період проходження служби на посадах в органах внутрішніх справ та Національній поліції, йому зарахувалась вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць за півтора місяця.

У зв'язку з наведеним, позивач зазначає, що станом на 03.10.2015 його вислуга років становила 27 років 3 місяці 5 днів, а тому просить суд зобов'язати Головне управління ПФУ в Львівській області здійснити перерахунок та виплатити позивачу перераховану пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням вислуги років для призначення пенсії на 13.10.2015 - 27 років 3 місяці та 5 днів, починаючи з 15.10.2015.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 05.03.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що з 02.11.2015 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262). Згідно з п. «а» ст.12 Закону України №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу у 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Відповідач зазначає, що вислуга років для визначення права на пенсію обчислюється тільки календарно, тобто, пільгова вислуга років для визначення права на пенсію не враховується. Згідно з витягом з наказу №724о/с від 13.10.2015 про звільнення позивача, вислуга років в календарному обчисленні становить 21 рік 01 місяць 14 днів. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що права на пенсію за вислугу років позивач не має, оскільки на день звільнення зі служби в поліції (03.10.2015) вислуга років у календарному обчисленні становить 21 рік 01 місяць 14 днів, при необхідних, як це прямо передбачено чинним законодавством, 22 роки та 6 місяців і більше.

Також відповідач заперечує позов тим, що пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, передбачено, що заяву про призначення пенсії позивач повинен був подати відповідачу через уповноважений структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ, а не безпосередньо до відповідача.

Позивач у судовому засіданні позовну вимоги підтримав з підстав, наведених позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, явку представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлялись про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд спарви без їх участі до суду не надали.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу з наказу ГУ МВС України від 13.10.2015 №724 о/с майора міліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ через хворобу. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні становить 21 рік 01 місяць 14 днів, у пільговому обчисленні: 27 років 03 місяці 05 днів.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, проведеного ГУ МВС України у Львівській області 20.10.2015, вислуга років позивача для призначення пенсії на 03.10.2015р. становить 27 років 03 місяці 05 днів.

Як вбачається з позовної заяви та відзиву на позовну заяву, на підставі заяви позивача йому з 02.11.2015р. призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 21 Закону України №2262 у розмірі 40% відповідних сум грошового забезпечення.

13.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років.

13.03.2018 листом №863/М-20/07.05-06 відповідач повідомив позивача про те, що підстав для призначення чи перерахунку позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України №2262 немає, вислуга позивача у календарному обчисленні становить 21 рік та 01 місяць та 14 днів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, висловленою і листі від 13.03.2018 №863/М-20/07.05-06 позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 12 Закону України №2262 пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б», «д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, організації підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до ст.17-1 Закону України №2261 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до абзацу 13 пункту 1 вказаної Постанови до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, час перебування на посадах у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 №431 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.12.2007 за №1350/14617) затверджено «Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби».

З аналізу положень вказаного Порядку від 17.07.1992 №393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України №2262, а не при визначенні розміру такої пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 (№21-406а14).

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу «По особовому складу» від 13.10.2015 №724 о/с вислуга років на день звільнення позивача у пільговому обчисленні становить 27 років 03 місяці 14 днів.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, проведеного ГУ МВС України у Львівській області 20.10.2015, вислуга років позивача для призначення пенсії на 03.10.2015р. становить 27 років 03 місяці 05 днів.

З огляду на наведене, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років.

Відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до пенсійного органу, який призначив пенсію. Заява позивача від 13.02.2018 по суті є заявою про переведення з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за вислугою років), тому суд вважає, що така подана позивачем відповідно до встановленого порядку.

Разом з цим, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви не з формальних підстав, а по суті, заперечуючи право позивача на пенсію за вислугою років.

З огляду на наведене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті позивачу пенсії за вислугою 27 років 3 місяці та 5 днів згідно з п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу перераховану пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням вислуги років для призначення пенсії на 13.10.2015 - 27 років 3 місяці та 5 днів, починаючи з 15.10.2015, то в задоволенні такої необхідно відмовити.

Суд зазначає, що 13.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років. Тому, відповідача необхідно зобов'язати перевести позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за вислугою років згідно із п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» саме з 13.02.2018.

Оцінюючи доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що про порушення свого права позивач дізнався з листа відповідача від 13.02.2018 №863/М-20/07.05-06, яким йому відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років.

Зі штампу на позовній заяві вбачається, що позивач подав таку до суду 14.03.2018, тобто строк звернення до суду ОСОБА_1 не пропустив.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам на суму 704,80грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугою 27 років 3 місяці та 5 днів згідно з п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 13.02.2018 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за вислугою років згідно із п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням вислуги років для призначення пенсії на 13.10.2015 - 27 років 3 місяці та 5 днів, починаючи з 15.10.2015 відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885 місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце проживання: 79000, м.Львів, вул.Соснова, 26/63 судовий збір на суму 704 (сімсот чотири)грн. 80коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 04.06.2018.

Суддя А.Г.Гулик

Попередній документ
74413005
Наступний документ
74413007
Інформація про рішення:
№ рішення: 74413006
№ справи: 813/1008/18
Дата рішення: 30.05.2018
Дата публікації: 05.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл