31 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 925/1081/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (у складі колегії суддів: Смірнова Л.Г. (головуючий), Дідиченко М.А., Руденко М.А.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2017 (суддя Спаських Н.М.)
у справі № 925/1081/17
за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці"
про стягнення 299 080,08 грн,
У серпні 2017 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг") звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" (далі - СТОВ "Канівці") про стягнення 299 080,08 грн, у тому числі 278 473,07 грн - заборгованість з оплати лізингових платежів, 13 923,65 грн - пеня, 5 012,52 грн - інфляційні втрати, 1 670,84 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу (обладнання) від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 з урахування додаткового договору від 20.08.2015 № 1/251.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, позов задоволено в повному обсязі.
Судові рішення мотивовано доведеністю позивачем позовних вимог щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати лізингових платежів у строк, передбачений умовами договору.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2018 року СТОВ "Канівці" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції
Касаційну скаргу СТОВ "Канівці" обґрунтовує, зокрема, неналежною оцінкою судами попередніх інстанцій обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором з огляду на те, що предмет лізингу у повному комплекті відповідачеві не передавався, акт прийому-передачі цього майна є недійсним, тому у відповідача відсутній обов'язок з оплати відповідних платежів, а заявлений позов є безпідставним.
ДПАТ "НАК "Украгролізинг" у відзиві на касаційну скаргу вказує про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить залишити оскаржені судові рішення без змін, зокрема зазначає, що матеріалами справи підтверджено прийняття відповідачем предмета лізингу за договором, письмової відмови від отримання такого майна від відповідача не надходило, в акті приймання-передачі про будь-які недоліки не зазначено, тому у відповідача згідно з умовами договору з моменту прийняття предмета лізингу настав обов'язок сплачувати лізингові платежі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи встановлено, що 24.10.2013 між ДПАТ "НАК "Украгролізинг" (лізингодавець) і Приватним підприємством "Лідер СГУ" (далі - ПП "Лідер СГУ"; лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу (обладнання) № 23-13-172 ств-фл/552, за умовами якого лізингодавець передає лізінгоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізінгоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (пункт 1.1); лізингодавець на письмове замовлення лізінгоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 190 ( пункт 2.1).
Згідно з додатком № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" до договору предметом лізингу є комплекс очисно-сушильно-зберігальний КОСЗ-2000 (далі - КОСЗ-2000) вартістю 4 153 215,00 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 2.2 договору строк лізингу відраховується з дати підписання акта приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.
Згідно з актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 29.11.2013 №1 державне підприємство "ВС-Партнер" (зберігач) в особі директора Єлісова Ю.М., що діє на підставі Статуту та на умовах договору відповідального зберігання від 29.10.2013 № 06-13-111з/557, укладеного з ДПАТ "НАК "Украгролізинг" передав, а ПП "Лідер СГУ" в особі директора Криворучка П.В., що діє на підставі Статуту та на умовах договору фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172ств-фл/552, укладеного з ДПАТ "НАК "Украгролізинг", - прийняв предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) - КОСЗ-2000 згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки, і дорученням лізингодавця (а.с. 21).
20.08.2015 між ДПАТ "НАК "Украгролізинг" (лізингодавець), ПП "Лідер СГУ" (первісний лізингоодержувач) і СТОВ "Канівці" в особі директора Довганя В.М., який діє на підставі Статуту (новий лізингоодержувач) укладено додатковий договір № 1/251 до договору фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552, за умовами якого лізингодавець та первісний лізингоодержувач підтверджують, що на момент укладення цього додаткового договору первісний лізингоодержувач має заборгованість перед лізингодавцем: за договором фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 у сумі 304 638,32 грн, у тому числі: чергові лізингові платежі в частині відшкодування вартості техніки в сумі 186 894,68 грн і чергові лізингові платежі в частині щорічної комісії за супроводження договору в сумі 117 743,64 грн; за договором про надання інформаційних послуг від 28.08.2013 № 13-13 в розмірі 62 298,20 грн.
У пункті 2 додаткового договору № 1/251 сторони узгодили, що всі права та обов'язки за договором фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552, які ніс первісний лізингоодержувач беззаперечно і без інших умов з моменту підписання цього додаткового договору приймає на себе новий лізингоодержувач, якщо інше не передбачено цим додатковим договором. Новий лізингоодержувач зобов'язується у визначені договором та графіками строки сплачувати лізингові платежі, що будуть виникати у майбутньому з дати підписання цього додаткового договору. Сторони домовилися про те, що відповідальність первісного лізингоодержувача за порушення ним розділу 6 договору, що мало місце до укладення цього додаткового договору, покладається на первісного лізингоодержувача і в цій частині договір зберігає свою дію для останнього до повного виконання.
Згідно з пунктом 11 додаткового договору № 1/251 первісний лізингоодержувач (ПП "Лідер СГУ") зобов'язався передати новому лізингоодержувачу (СТОВ "Канівці") за актом приймання-передачі протягом 5-ти календарних днів з моменту виконання СТОВ "Канівці" пункту 3 цього додаткового договору (прийняття боргових зобов'язань ПП "Лідер СГУ").
Відповідно до пункту 16 додаткового договору № 1/251 у всьому іншому, що не встановлено додатковим договором, діють умови договору від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 і сторони підтверджують взяті на себе зобов'язання.
За актом приймання-передачі від 28.09.2015 ПП "Лідер СГУ" за погодженням з ДПАТ "НАК "Украгролізинг" передав, а СТОВ "Канівці" прийняв у платне користування на умовах договору фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 з урахуванням додаткового договору від 20.08.2015 № 1/251 предмет лізингу - КОСЗ-2000, який належить на праві власності лізингодавцю. У акті також зазначено, що предмет лізингу, що передається за цим актом, відповідає його фізичному зносу за період користування і претензій до його якості та комплектності СТОВ "Канівці" не має. Зазначений акт підписано уповноваженими представниками ПП "Лідер СГУ" і СТОВ "Канівці", погоджено ДПАТ "НАК "Украгролізинг" та скріплено печатками (а.с. 23).
Отже, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, СТОВ "Канівці" на підставі договору фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 з урахуванням додаткового договору від 20.08.2015 № 1/251 прийняло на себе зобов'язання лізингоодержувача, включаючи обов'язки, зокрема, щодо сплати лізингових платежів у порядку, строки та розмірі, визначеними умовами договору, тому доводи СТОВ "Канівці" про відсутність у нього обов'язку виконувати умови договору є безпідставними.
Посилання СТОВ "Канівці" на недійсність акта приймання-передачі від 28.09.2015 з огляду на те, що предмет лізингу у повному комплекті відповідачеві не передавався, спростовується встановленим судом фактом прийняття СТОВ "Канівці" предмета лізингу щодо його якості та комплектності без будь-яких заперечень та зауважень.
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем вчинялися дії щодо захисту свого майнового права щодо предмета лізингу, якщо мало місце його порушення, із застосуванням правового механізму, передбаченого чинним законодавством, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором фінансового лізингу відповідно до положень Закону України "Про фінансовий лізинг" (статті 11, 16) лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі, сплата яких здійснюється в порядку, встановленому договором, та можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до умов договору фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 з урахуванням додаткового договору від 20.08.2015 № 1/251 п. 3.4.3 Договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (пункт 3.4.3); з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 цього договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (пункт 4.3).
Згідно з додатком № 2 "Графік сплати лізингових платежів" до договору сторонами складено та затверджено графік сплати 20 лізингових платежів.
У пункті 4.3 договору сторонами визначено, що черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі через кожні шість місяців.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судами попередніх інстанцій установлено, що починаючи з 29.11.2013 (дата підписання першого акта приймання-передачі предмета лізингу), на час пред'явлення позову і розгляду справи, СТОВ "Канівці" прострочено сьомий лізинговий платіж на суму 278 473,07 грн, який слід було сплатити 29.05.2017.
При цьому судами не встановлено, а СТОВ "Канівці" не доведено належними і допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34, 36 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017), що прострочення виконання договірних зобов'язань сталося не з вини відповідача або внаслідок обставин, що перешкоджали виконанню такого обов'язку. Заперечень щодо існування боргу в такому розмірі чи доказів проведення повного розрахунку з позивачем відповідачем не надано.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що питання стягнення заборгованості за лізинговими платежами за різний період часу внаслідок неналежного виконання СТОВ "Канівці" своїх обов'язків за договором фінансового лізингу від 24.10.2013 № 23-13-172 ств-фл/552 неодноразово було предметом судового розгляду в інших справах.
Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій, у сукупності оцінивши надані сторонами докази, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати чергових лізингових платежів за договором у заявленому позивачем розмірі, пені за порушення строків сплати таких платежів відповідно до пункту 7.1 договору за період прострочення з 30.05.2017 по 10.08.2017, а також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 ЦК.
З огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2017 у справі № 925/1081/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.С. Берднік
Судді: І.С. Міщенко
В.Г. Суховий