22 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/3349/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2017
(головуючий - Склярук О.І., судді: Геза Т.Д., Дучал Н.М.)
та на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2017
(суддя Носівець В.В.)
у справі № 908/3349/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
до Запорізького обласного військового комісаріату
про стягнення 11 929,22 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення 11 929,22 грн компенсації заробітної плати за період перебування працівників позивача на навчальних військових зборах.
1.2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІ, п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., п.п. 11, 12 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" працівники ПАТ "Запоріжсталь" перебували на навчальних зборах у Центральному об'єднаному районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя та Комунарському районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя. На підтвердження зазначеної обставини позивач надав до суду документи військових комісаріатів:
1. ОСОБА_4 - з 01.09.2015 по 10.09.2015 у Центральному ОРВК (згідно з довідкою від 10.09.2015 № 1/5942, повідомлення № 2957);
2. ОСОБА_5 - з 01.09.2015 по 10.09.2015 у Комунарському РВК (згідно з повідомленням № 31/8773 від 31.08.2015);
3. ОСОБА_6 - з 02.09.2015 по 10.09.2015 у Центральному ОРВК (згідно з довідкою від 10.09.2015 № 1/5942);
4. ОСОБА_7 - з 02.09.2015 по 10.09.2015 у Центральному ОРВК (згідно з повідомленням від 01.09.2015 та листом Запорізького обласного військового комісаріату від 25.01.2016 за № 83/ф) та з 03.10.2015 по 10.10.2015 (згідно з довідкою від 19.10.2015 №1/6614).
2.2. Відповідно до відомостей на виплату заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним ПАТ "Запоріжсталь":
ОСОБА_4 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 01.09.2015 - 10.09.2015 у сумі 4 080,21 грн;
ОСОБА_5 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 01.09.2015 - 10.09.2015 у сумі 2 952,87 грн;
ОСОБА_6 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 02.09.2015 - 10.09.2015 у сумі 1 972,07 грн;
ОСОБА_7 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 02.09.2015 - 10.09.2015 у сумі 1 667,07 грн. Також ОСОБА_7 нарахована середня заробітна плата на місяць (жовтень 2015), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 03.10.2015 - 10.10.2015 у сумі 1 257,00 грн.
Заробітна плата за вересень 2015р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивачем виплачена на їх розрахункові рахунки згідно з платіжним дорученням № 207679 від 05.10.2015 на загальну суму 43 307 442,19 грн. Заробітна плата за жовтень 2015 ОСОБА_7 виплачена на його розрахунковий рахунок згідно з платіжного доручення № 212874 від 05.11.2015 на загальну суму 45 240 335,99 грн.
Таким чином, позивачем здійснена виплата середньої заробітної плати за перебування на навчальних зборах у вересні 2015 року ОСОБА_4 у сумі 4 080,21 грн, ОСОБА_5 у сумі 2 952,87 грн, ОСОБА_6 у сумі 1 972,07 грн, ОСОБА_7 у сумі 1 667,07 грн, а також за перебування на навчальних зборах у жовтні 2015 року ОСОБА_7 у сумі 1 257,00 грн, всього на суму 11 929,22 грн.
2.3. ПАТ "Запоріжсталь" направило на адресу Запорізького ОВК супровідним листом від 09.11.2015 № 13/2073505 відомості середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, а також виплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за вересень 2015 року, зазначивши, що рахунки-фактури № 7515, № 7516, № 7517, № 7518 від 15.10.2015 відправлені на адресу Запорізького ОВК 16.10.2015.
2.4. Запорізьким ОВК на адресу позивача направлено лист № 980/ф від 11.12.2015, в якому зазначено, що відповідно до наказу Міністра оборони України № 80 від 12.03.2007 для компенсації середньої місячної заробітної плати ПАТ "Запоріжсталь" надано документи на призваних на збори військовозобов'язаних ОСОБА_7, ОСОБА_6 Повідомлено, що згідно виправдовуючих документів період перебування на зборах військовозобов'язаних ОСОБА_7, ОСОБА_6 02.09.2015 - 10.09.2015, що не співпадає з наданими ПАТ "Запоріжсталь" відомостями на виплату заробітної плати. Просив надати на адресу Запорізького ОВК акцептовані відомості визначеного зразка та рахунки, розраховані до дійсного періоду перебування військовозобов'язаних. Зазначено, що Запорізьким ОВК отримано рахунок-фактуру № 7520 від 20.11.2015 на військовозобов'язаного ОСОБА_7 за період перебування на зборах з 03.10.2015 - 10.10.2015. Також зазначено, що для компенсації середньої місячної заробітної плати надано не повний комплект документів на ОСОБА_7, просив надіслати документи, що відсутні, для проведення виплат.
2.5. Листом від 25.01.2016 №83/ф Запорізький ОВК повідомлено ПАТ "Запоріжсталь" про виявлення декількох недоліків, через які виплата компенсації не була проведена.
2.6. Листом від 18.02.2016 № 13/2012324 позивач направив Запорізькому ОВК рахунки-фактури № 7516 та № 7517 від 15.10.2015 для відшкодування коштів.
2.7. ПАТ "Запоріжсталь" листом від 19.08.2016 № 16/2055954 просив Запорізький ОВК вжити заходів по сплаті заборгованості у сумі 11 929,22 грн згідно з рахунками № 7515, № 7516, №7517, № 7518 від 15.10.2015 та № 7520 від 20.11.2015.
На цей лист Запорізьким ОВК направлено відповідь від 13.09.2016 № 720/ф, у якій зазначено, що виправлених документів на адресу Запорізького ОВК не надходило. Разом з цим повідомлено, що наприкінці 2015 року виплати даного виду не фінансуються з бюджету.
Вимога позивача про відшкодування витрат по виплаті середньої заробітної плати залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для виникнення спору у цій справі.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2017 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Запорізького обласного військового комісаріату 11 292,22 грн та судовий збір у розмірі 1 378 грн.
3.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2017 рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2017 залишено без змін.
3.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з положень Кодексу законів про працю України, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам". Врахувавши положення Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80 та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
4.2. Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги, відповідач зазначає, що тільки 30.11.2016 позивач направив відкоригований пакет документів для здійснення спірного відшкодування, але у зв'язку з тим, що документи надійшли уже в іншому періоді, відповідачем не було компенсовано витрати позивачу через відсутність асигнувань для покриття таких витрат.
4.3. Суди не врахували аргументи Запорізького ОВК щодо того, що відповідно до наказів Державної казначейської служби України від 05.02.2008 №40 "Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів" та від 10.07.2008 №286 "Про затвердження порядку взаємодії органів Державного казначейства України при функціонуванні Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та формуванні єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету" розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.
4.4. Запорізький ОВК є розпорядником коштів третього ступеня та згідно з п.16 Положення про військові комісаріати, його фінансування здійснюється за рахунок кошторису Міністерства оборони України.
Таким чином, скаржник наполягає на тому, що оскільки документи на відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним працівникам позивача, надійшли на адресу відповідача у іншому бюджетному періоді, висновки судів попередніх інстанцій є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
4.5. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів, наведених у ній, та просить відмовити у її задоволенні, залишивши без змін судові рішення, що оскаржуються. Загалом позиція позивача та доводи, якими обґрунтований відзив, співпадають з висновками судів попередніх інстанцій.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. За приписами частини 2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Згідно з приписами ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
5.2.2. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" від 23.11.2006 № 1644 передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат на рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
5.2.3. Згідно з п.п. 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п.11 Інструкції).
5.2.4. Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою (п. 12 Інструкції).
Відповідно до п. 13 Інструкції середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.
5.2.5. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем належним чином виконані вимоги законодавства щодо надання відповідних документів стосовно виплати військовозобов'язаним працівникам середньої заробітної плати за період знаходження останніх на навчальних зборах. Відтак, враховуючи вимоги вищенаведених норм права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
5.2.6. Скаржник, не заперечуючи правильності здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог, у своїй касаційній скарзі зазначає лише про відсутність належного бюджетного фінансування. Проте такі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови судів у справі, зважаючи на таке.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відтак, суд касаційної інстанції відхиляє зазначені вище доводи скаржника та вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Запоріжсталь".
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.2. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2017 - без змін.
6. Судові витрати
6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2017 у справі № 908/3349/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді Г. Вронська
Л. Стратієнко