15 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 923/826/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Чайка"
на рішення Господарського суду Херсонської області
(суддя - Павленко Н.А.)
від 28.09.2017
та постанову Одеського апеляційного господарського суду
(головуючий - Ярош А.І., судді: Лисенко В.А., Діброва Г.І.)
від 05.12.2017
у справі № 923/826/17
за позовом Фермерського господарства "Чайка"
до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Херсонобленерго"
про скасування оперативно-господарської санкції,
за участі представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача -не з'явився;
В серпні 2017 року Фермерське господарство "Чайка" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про скасування оперативно - господарської санкції, застосованої у формі рішення, оформленого протоколом №95 від 15.08.2017 засідання комісії з розгляду акту №131052 від 07.08.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:
- сталося загоряння ввідного рубильника, яке призвело до виникнення аварійної ситуації на Фермерському господарстві "Чайка" і для усунення аварійної ситуації позивач був змушений самостійно зірвати пломбу, встановлену на кожусі ввідного рубильника;
- повідомлення про виникнення аварійної ситуації і необхідності здійснення розпломбування електрообладнання залишено відповідачем без реагування;
- акт про порушення №131052 від 07.08.2017 не відповідає вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, оскільки в акті не заповнений п.3 "Результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень", а в п. 5 акта відсутня інформація щодо переліку струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та їх сумарна потужність, а вказана лише дозволена потужність.
Позов обґрунтовано посланням на статті 235, 236, 237 Господарського кодексу України пункти 6.41., 10.1.13, 10.2.26 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №28 від 30.07.1996, пункти 1.2., 2.1., 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 562 від 04.05.2006
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.08.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" проти позову заперечило, посилаючись на те, що споживач не повідомляв постачальника про зрив пломби, переданої йому на відповідальне зберігання.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.09.2017 у справі №923/826/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2017 у справі №923/826/17 залишено без змін.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини:
- 05 листопада 2003 року між Фермерським господарством "Чайка" (позивач у справі), як споживачем, та Відкритим акціонерним товариством "Херсонобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач у справі) в особі структурного підрозділу Білозерський РЕЗіЕМ, як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії №199;
- відповідно до додатку №1 до додаткової угоди від 17.08.2009 до договору №199 від 05.11.2003 договір про постачання електричної енергії №199 було переукладено в новій редакції;
- додатковою угодою від 27.02.2013 до договору про постачання електричної енергії №20199 від 05.11.2003 сторони, серед іншого, узгодили зміну найменування договору шляхом зміни його номеру з №199 на №20199;
- за умовами договору (п.п.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 44,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки;
- в розділі 4 договору сторонами встановлено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, згідно з п.4.2.3 якого споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2016р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою;
- споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1 - 4.2.3 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- відповідно до п.7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації";
- в п.9.4 договору вказано про те, що останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов;
- до вказаного договору між сторонами були підписані додатки: №1 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності", №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації", №2а "Акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії", №3 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача", №5 "Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії", №5а "Дані про відпуск/передачу активної електроенергії субспоживачам", №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", №6а "Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електричної енергії на межі балансової належності", №7 "Однолінійна схема", №8 "Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень";
- пунктом 9.2 договору сторони узгодили, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до Додатка №6 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- відповідно до додатку №6 до договору №199 (в редакції додатку №1 до додаткової угоди від 17.08.2009) сторонами 17.08.2009 підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін;
- відповідно до вказаного акту, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на: ізоляторах опори №152 ПЛ-10кВ в місці приєднання;
- за вказаним актом розмежування електропостачальна організація несе відповідальність за технічний стан : ПЛ-10кВ; Ф-555: оп№152; ПС35/10кВ "Дар'ївська". Споживач несе відповідальність за технічний стан: відгалуження ПЛ-10кВ від оп №152 Ф-555 ПЛ -10кВ до КТП-458; КТП-458 приладів обліку електроенергії; електромереж та установок фермерського господарства, пломб держповірника та електропостачальної організації;
- відповідно до акту про заміну приладів обліку і акту про опломбування від 08.04.2016, який складено у зв'язку з державною повіркою електролічильника, зазначено, що, серед іншого, на збереження позивачу передана пломба, мовою оригіналу: "пл. 30973794 - доступ до ввідного рубильника";
- під час проведення перевірки Фермерського господарства "Чайка" 07.08.2017, персоналом енергопостачальника в особі заступника начальника ХМВЕ ОСОБА_4, інспекторів ОСОБА_7 (посвідчення № 2726), ОСОБА_6 (посвідчення №2746), за участю, як зазначено в акті про порушення ПКЕЕ від 07.08.2017 №131052, уповноваженої особи позивача ОСОБА_5 було виявлено порушення правил користування електричною енергією на об'єкті Фермерське господарство "Чайка" територія Дар'ївської сільської ради (за межами села), а саме: порушення (мовою оригіналу) п.10.2.26, п. 3.31 ПКЕЕ відсутня пломба енергопостачальника, що була встановлена на кожусі ввідного рубильника, що закривав доступ до первинних облікових кіл. Споживач з метою доступу до облікових кіл зірвав пломбу №30973794 встановлену енергопостачальником на кожусі ввідного рубильника, при знятті кожуха відкритті до облікові кола, що дає змогу підключати електрообладнання поза приладом обліку;
- за результатами виявленого порушення відповідачем складено акт про порушення від 07.08.2017 № 131052 (а.с.21-22), який підписаний трьома повноважними представниками відповідача та представником позивача. Представником позивача в розділі акта про порушення "зауваження до складеного" було також зазначено (з перекладом на українську мовою оригіналу): "13.07.2017р. було написано лист про аварійний випадок - в трансформаторі згорів ввідний рубильник. Реакції з боку працівників не було до 26.07.2017р. Я вимушений був дати розпорядження поміняти ввідний рубильник електриком ФГ "Чайка";
- згідно витягу з протоколу №95 від 15.08.2017 комісією відповідача при розгляді акту про порушення ПКЕЕ №131052 від 07.08.2017 було прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ по акту порушень №131052 від 07.08. 2017 за період з 07.02.2017 по 07.08.2017 в сумі 189 044, 02 грн.;
- також, у витягу з протоколу №95 від 15.08.2017 зазначено, що позивачем порушено ПКЕЕ, а саме: порушено п.2.1.2 ПКЕЕ відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника, а розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, проведено згідно з п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією;
- не погодившись із застосуванням до нього оперативно-господарських санкцій, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, посилаючись на те, що ним не було допущено порушення Правил користування електричною енергією, про які зазначав відповідач, у зв'язку з чим правові підстави для нарахування йому оперативно - господарської санкцій відсутні;
- предметом даного судового розгляду є матеріально-правова вимога споживача про скасування оперативно - господарської санкції, застосованої відповідачем до позивача у формі рішення, оформленого протоколом №95 від 15.08.2017 засідання комісії з розгляду акту №131052 від 07.08.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зрив пломби відбувся з вини енергопостачальника, або доказів наявності обставин непереборної сили, які спричинили зрив пломби позивачем, доказів на підтвердження факту аварійної ситуації, яка за посиланням позивача і стала підставою зриву пломби №30973794;
- суди не прийняли до уваги як доказ своєчасного повідомлення енергопостачальника про зрив пломби №30973794 лист від 13.07.2017 на адресу енергопостачальника, в якому він просив розпломбувати лічильник у зв'язку з аварійною ситуацією;
- позивач не повідомив енергопостачальника про зрив пломби №30973794, а цей факт було виявлено лише при проведенні 07.08.2017 працівниками відповідача перевірки ФГ "Чайка", тобто через майже місяць після зриву пломби;
- судами відхилені у зв'язку з необґрунтованістю посилання позивача на недоліки акту про порушення №131052 від 07.08.2017 та невірні вихідні дані, застосовані відповідачем при розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.09.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №923/826/17, Фермерське господарство "Чайка" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд вказані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи Фермерського господарства "Чайка", викладені у касаційній скарзі:
- в акті про порушення вказується лише про змогу підключення позивача поза приладом обліку, однак немає жодного підтвердження самовільного та поза приладом обліку підключення позивачем струмоприймачів;
- позивач 13.07.2017 особисто вручив представнику відповідача листа-повідомлення про виникнення аварійної ситуації та необхідність здійснення розпломбування електрообладнання споживача з метою усунення аварійної ситуації, але лист був проігнорований. Через декілька днів після вручення відповідачеві вищевказаного листа сталося загоряння ввідного рубильника, яке призвело до виникнення аварійної ситуації на ФГ "Чайка". Таким чином, позивач був змушений зірвати пломбу, встановлену відповідачем на кожусі рубильника, для усунення аварійної ситуації самотужки;
- Методика, за якою відповідачем проводився розрахунок оперативно-господарської санкції, не повинна була застосовуватись до позивача, у зв'язку з тим, що ще 13.07.2017 позивачем особисто вручений представнику відповідача лист, в якому повідомлено що вийшов з ладу (загорівся) ввідний рубильник, який знаходився у кожусі, опломбований відповідачем, та необхідність здійснення його розпломбування, але даний лист був проігнорований відповідачем;
- зрив пломби стався насамперед в результаті бездіяльності відповідача (після листа позивача від 13.07.2017, представники відповідача з'явились лише 07.08.2017) та наявного у п.10.1.13 ПКЕЕ обов'язку позивача уживати протиаварійні, протипожежні заходи та заходи щодо безпечної експлуатації електроустановок;
- Правилами користування електричною енергією чітко встановлено обов'язок відповідача не рідше ніж 1 раз на 6 місяців проводити контрольний огляд засобу обліку, відповідно перерахунок вартості електричної енергії має здійснюватися з моменту останнього контрольного огляду;
- суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у проведенні експертизи щодо наявності або відсутності аварійної ситуації;
- судами попередніх інстанцій порушені вимоги статей 218, 275 Господарського кодексу України, пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, пунктів 1.1., 1.2., 2.5., 4.6., 4.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, а також безпідставно застосовано статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику".
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" заперечує проти доводів касаційної скарги, посилаючись, серед іншого, на те, що зрив пломби є окремим порушенням відповідно до п.п.2 п.2.1. Методики, який свідчить про отримання споживачем несанкціонованого доступу до струмоведучих частин та відповідно є порушенням вимог ПКЕЕ та підставою для застосування оперативно-господарської санкції в незалежності від того, яким саме чином споживач використовував несанкціонований доступ. Оскільки споживач несе відповідальність за передані йому на зберігання пломби, він мав повідомити постачальника про факт їх зривання. Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Вронської Г.О. і Баранця О.М. 14.02.2018 передано касаційну скаргу Фермерського господарства "Чайка" на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №923/826/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 26.03.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 15.05.2018.
Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Згідно частини другої статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Частиною третьою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно з пунктом 3.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі по тексту - ПКЕЕ), є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 ПКЕЕ).
На підставі акта про заміну приладів обліку і акту про опломбування від 08.04.2016 судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу передана та прийнята ним на збереження пломба №30973794, встановлена на кожусі ввідного рубильника та яка закриває доступ до ввідного рубильника. Отже, відповідальність за збереження та цілісність пломби №30973794, встановленої на кожусі ввідного рубильника, несе саме споживач.
Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656.
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Судами попередніх інстанцій встановлено, акт про порушення №131052 від 07.08.2017 підписаний трьома повноважними представниками відповідача та представником позивача. При цьому, представник позивача в зауваженнях до акту зазначив, що повідомляв про аварійну ситуацію енергопостачальника листом 13.07.2017, який залишений відповідачем без відповіді, у зв'язку з чим позивач був змушений замінити ввідний рубильник.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється .
За змістом пункту 4.2.4. договору споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Пунктом 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що зрив пломби відбувся з вини енергопостачальника, або доказів наявності обставин непереборної сили, які спричинили зрив пломби позивачем.
Позивач визнає, що сам зірвав пломбу, мотивуючи таку необхідність аварійною ситуацією. Доказів на підтвердження факту аварійної ситуації, яка за посиланням позивача і стала підставою зриву пломби №30973794 матеріали справи не містять.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не повідомив енергопостачальника про зрив пломби №30973794, а цей факт було виявлено лише при проведенні 07.08.2017 працівниками відповідача перевірки Фермерського господарства "Чайка", тобто через майже місяць після зриву пломби.
Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги як доказ своєчасного повідомлення енергопостачальника про зрив пломби №30973794 посилання позивача на лист від 13.07.2017 на адресу енергопостачальника, оскільки в цьому листі споживач просив лише розпломбувати лічильник у зв'язку з аварійною ситуацією. Однак, матеріали справи не містять доказів своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про зрив пломби.
Пунктом 2.5 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п.2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою Wдоб = P х tдоб х Kв,
де: P - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті про порушення відповідачем наведено підстави для визначення потужності за правилами п.п. в) п.2.5 Методики, з огляду на що застосування відповідачем при визначенні обсягу недоврахованої електроенергії дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної у договорі, є обґрунтованим.
З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що доводи Фермерського господарства "Чайка", викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Окрім того, наведені доводи були розглянуті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Чайка" залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду Херсонської області від 28.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 923/826/17 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Г. Вронська