проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" травня 2018 р. Справа № 922/3307/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом - Василенко І.Ю. - на підставі довіреності від 28.12.2017р. №08-11/3993/2-17;
від третьої особи з самостійними вимогами - Василенко І.Ю. - на підставі довіреності від 04.01.2018р. №66;
від 1-го відповідача за первісним позовом (апелянта) - Кізіменко В.І. - на підставі Ордеру серії ХВ №000012 від 30.05.2018р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора Вячеславовича, м.Харків, (вх.№724Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 (ухвалене в м.Харків о 19:59год., суддя Шарко Л.В., повний текст рішення складено 30.03.2018р.)
за позовом: Харківської міської ради, м. Харків,
до 1-го відповідача: фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора Вячеславовича, м. Харків,
до 2-го відповідача: Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків,
про виселення,
за позовом третьої особи з самостійними вимогами - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
до відповідача: фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора Вячеславовича, м. Харків,
про стягнення 125329,42грн.,
28.09.2017р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.01.2018р.), в якій просила суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича, з самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення, загальною площею 256,60кв.м., що розташовано за адресою: м.Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап"; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилалась на те, що власником нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (Руднєва), 32, літ. "Ап" є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради з правом господарського відання Комунального підприємства "Жилкомсервіс", що підтверджується довідкою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131.
Обґрунтовуючи заявлений позов, Харківська міська рада наголошувала на тому, що 1-й відповідач - фізична особа - підприємець Фабричніков І.В. перешкоджає позивачу користуватись належним йому майном, оскільки без будь - яких правових підстав використовує спірне майно для здійснення підприємницької діяльності, що також підтверджується актами від 05.04.2017р. та 10.08.2017р. складеними Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за результатами проведення перевірок використання спірних нежитлових приміщень.
12.12.2017р. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради також звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.01.2018р.), в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 256,60кв.м., що розташоване в літ. "Ап" за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні (колишня м-н Руднєва), 32, в розмірі 125329,42грн.
В обґрунтування позовних вимог третя особа, яка заявляє самостійні вимоги посилалась на те, що власником нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (Руднєва), 32, літ. "Ап" є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради з правом господарського відання Комунального підприємства "Жилкомсервіс", що підтверджується довідкою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131.
Обґрунтовуючи заявлений позов, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради наголошувало на тому, що 1-ий відповідач - фізична особа - підприємець Фабричніков І.В. перешкоджає власнику користуватись належним йому майном, оскільки використовує спірне майно для здійснення підприємницької діяльності, без будь-яких правових підстав, що також підтверджується актами від 05.04.2017р. та 10.08.2017р. складеними Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за внаслідок проведення перевірок використання спірних нежитлових приміщень.
Отже, безпідставне використання ФОП Фабричніковим І.В. нерухомого майна, без внесення відповідної плати за фактичне користування, завдає територіальній громаді м.Харкова збитків у вигляді упущеної вигоди, які полягають у неможливості здавати в оренду спірні приміщення в оренду третім особам з метою отримання прибутку.
У зв'язку з вказаними обставинами, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, яке відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015р. №7/15 є виконавчим органом міської ради, підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді та основною метою якого є збереження та примноження власності територіальної громади м.Харкова було подано до господарського суду Харківської області відповідний позов про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 (суддя Шарко Л.В.) первісні позовні вимоги задоволено; усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича із самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення заг. Площею 256,60кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, м-н Героїв небесної сотні 32 літ. Ап; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1600,00грн.; задоволено позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради збитки у вигляді неотриманої орендної плати в сумі за користування нежитловим підвальним приміщенням заг. площею 256,60 кв.м., що розташоване за адресою м. Харків м-н Героїв небесної сотні, 32 літ. "Ап" у розмірі 125329,42грн.; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1695,60грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог Харківської міської ради, оскільки відповідно до приписів статті 391 Цивільного кодексу України власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, право власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на займане фізичною особою-підприємцем Фабричніковом І.В. нежитлове приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (Руднєва), 32, літ. "Ап", підтверджується довідкою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131, натомість 1-им відповідачем за первісним позовом не було надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про правомірність використання спірних нежитлових приміщень.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами - Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок самовільного та незаконного використання фізичною особою-підприємцем Фабричніковом І.В. нежитлового приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (колишня назва - м-н Руднєва), 32, літ. "Ап", яке є власністю територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, останній завдано збитків у вигляді неодержаного доходу від орендної плати в розмірі 125329,42грн.
Фізична особа - підприємець Фабричніков Ігор Вячеславович з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради та відмовити в задоволенні позовних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов до передчасних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовів Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що висновки місцевого господарського суду щодо зайняття ним нежитлових приміщень загальною площею 256,6 кв.м. спростовуються наявними в матеріалах доказами, а саме договором суборенди від 07.04.2009р. №1, укладеним між АТЗТ "Харківський торговельний будинок" та ФОП Фабричніковим І.В., відповідно до умов якого апелянту було передано в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 83,00кв.м. Отже, як стверджує апелянт, на даний час він продовжує на законних підставах користуватись нежитловими приміщеннями, оскільки вказаний договір суборенди не визнано недійсним, в судовому порядку розірвано не було, будь-яких повідомлень від орендодавця щодо припинення дії договору він не отримував та відповідно договір суборенди є пролонгованим, отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення апелянта з самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення.
Крім того, апелянт зауважує, що місцевим господарським судом було передчасно задоволено позовні вимоги третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення збитків у вигляді не отриманої орендної плати в розмірі 125329,42грн., оскільки позивачем на адресу апелянта не було направлено жодного документу, який би підтверджував розрахунок заявленої суми збитків.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. залишено без руху апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17, в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та не надано доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги Комунальному підприємству "Жилкомсервіс".
02.05.2018р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: квитанцію про сплату судового збору №80 від 27.04.2018р. на суму 3063,46грн. та опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 27.04.2018р. №6117602228173, на підтвердження направлення копії апеляційної скарги Комунальному підприємству "Жилкомсервіс" (вх.№3253).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора Вячеславовича на рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17; встановлено сторонам у справі строк до 23.05.2018р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 30.05.2018р.
23.05.2018р. Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3866), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора В'ячеславовича, рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 залишити без змін. Також, Харківська міська рада просить долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію інформаційної довідки Департаменту житлового господарства від 03.01.2018р. №9/0/90-18 (на підтвердження тих обставин, що будь-яких договорів оренди або суборенди з апелянтом не укладалось); копію листа Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 03.05.2018р. №5349 (на підтвердження тих обставин, що дозвіл на передачу спірних нежитлових приміщень в суборенду апелянту Харківською міською радою не надався) та копію заяви ФОП Фабричнікова І.В. від 05.04.2018р. про зобов'язання звільнити спірні нежитлові приміщення.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаюся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Оскільки Харківською міською радою у відзиві на апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора В'ячеславовича не наведено будь-якого обґрунтування поважності причин неподання вищевказаних документів до місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за неможливе прийняти вказані документи, як додаткові докази у даній справі.
23.05.2018р. Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3867), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора В'ячеславовича, рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 залишити без змін.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 30.05.2018р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради та відмовити в задоволенні позовних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Представник Харківської міської ради заперечив проти вимог апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора В'ячеславовича, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 залишити без змін.
Представник Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради також заперечив проти вимог апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора В'ячеславовича, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 залишити без змін.
Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено до дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 3 цієї статті визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, сторони у справі повідомлені завчасно належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.188), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до довідки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131 нежитлові приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (Руднєва), 32, літ. "Ап" є об'єктами комунальної власності територіальної громади міста згідно рішення 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992р. "Про комунальну власність міста" та за договором про передачу майна в господарське відання № 1288 від 28.02.2007р. перебуває на балансі Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (т.1 а.с.16).
Нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 256,60кв.м., перебувало в оренді АТЗТ "Харківський торговельний будинок" на підставі відповідного договору оренди від 16.09.2002р. № 1472 укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2013р. у справі № 922/424/13-г було розірвано вищевказаний договір та зобов'язано Акціонерне товариство закритого типу "Харківський торговельний будинок" передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення в 2-поверховому будинку, загальною площею 256,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, майдан Руднєва, 32, літ. "Ап" (т.1а.с.17-19).
Вказане рішення набрало законної сили, в судовому порядку оскаржено не було, а отже є обов'язковим до виконання.
Таким чином, нежитлове приміщення загальною площею 256,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, майдан Руднєва, 32, літ. "Ап" ще у 2013 році мало бути передано Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Разом з тим, відповідно до акту складеного працівниками Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради 05.04.2017р., за результатами проведення перевірки використання нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап", було встановлено, що вказані нежитлові приміщення повністю використовуються під ремонтну майстерню фізичною особою - підприємцем Фабричніковим І.В., що підтверджується виданим свідоцтвом про сплату єдиного податку за вказаною адресою.
Також, у вказаному акті було зазначено, що будь - яких правовстановлюючих або дозвільних документів, що підтверджують законність використання спірних приміщень і здійснення в них підприємницької діяльності ФОП Фабричніковим І.В. не надано, у добровільному порядку звільнити самовільно зайняті приміщення він відмовився, у зв'язку з чим, співробітниками Управління було викликано наряд поліції, який зафіксував самовільний захват приміщень (т.1 а.с.36-37).
10.08.2017р. представниками Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради було повторно проведено перевірку використання нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), оформлену відповідним актом (т.1 а.с.26-27).
За результатами чергової перевірки було встановлено, що вказані нежитлові приміщення повністю використовуються під ремонтну майстерню фізичною особою - підприємцем Фабричніковим І.В., що підтверджується виданим свідоцтвом про сплату єдиного податку за вказаною адресою.
Також, у вказаному акті було зазначено, що будь - яких правовстановлюючих або дозвільних документів, що підтверджують законність використання спірних приміщень і здійснення в них підприємницької діяльності ФОП Фабричніковим І.В. не надано.
Крім того, 09.08.2017р. після закриття майстерні приміщення були опломбовані представниками Управління, проте, під час проведення перевірки 10.08.2017р. встановлено, що приміщення самовільно відкриті та незаконно використовуються ФОП Фабричніковим І.В.
Оскільки фізичною особою-підприємцем Фабричніковим І.В. в добровільному порядку спірні нежитлові приміщення звільнено не було, 28.09.2017р. Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.01.2018р.), в якій просила суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича, з самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення, загальною площею 256,60кв.м., що розташовано за адресою: м.Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап"; судові витрати покласти на відповідача (т.1 а.с.4-49, т.2 а.с.13-21).
Крім того, 12.12.2017р. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради також звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.01.2018р.), в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 256,60кв.м., що розташоване в літ. "Ап" за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні (колишня м-н Руднєва), 32, в розмірі 125329,42грн.(т.1 а.с.86-137, т.2 а.с.22-31).
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у даній справі первісні позовні вимоги задоволено; усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича із самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення загальною площею 256,60кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, м-н Героїв небесної сотні 32 літ. "Ап"; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1600,00грн.; задоволено позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради збитки у вигляді неотриманої орендної плати в сумі за користування нежитловим підвальним приміщенням заг. площею 256,60 кв.м., що розташоване за адресою м. Харків м-н Героїв небесної сотні, 32 літ. "Ап" у розмірі 125329,42грн.; стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради судовий збір у розмірі 1695,60грн., з підстав викладених вище (т.2 а.с.127-137).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Так, звертаючись до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні комунальною власністю територіальної громади м.Харкова шляхом виселення з самовільно зайнятого підвального приміщення, Харківська міська рада посилалась на те, що 1-м відповідачем фізичною особою - підприємцем Фабричніковим І.В. за відсутності будь - яких правовстановлюючих або дозвільних документів використовується нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 256,60кв.м., що розташовано за адресою: м.Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап".
Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За приписами статті 143 Конституції України і статті 327 Цивільного кодексу України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).
Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
За змістом частини 5 статті 60 наведеного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.
Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частинами 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частини 1 та 2 статті 386 Цивільного кодексу України передбачають, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судова колегія зазначає, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131, нежитлові приміщення підвалу загальною площею 256,6 кв.м. у житловому будинку, який розташовано за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні (Руднєва), 32, літ. "Ап" є об'єктами комунальної власності територіальної громади міста згідно рішення 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 "Про комунальну власність міста"
Вказане нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 256,60кв.м., перебувало в оренді АТЗТ "Харківський торговельний будинок" на підставі відповідного договору оренди від 16.09.2002р. № 1472 укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Разом з тим, рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2013р. у справі № 922/424/13-г було розірвано вищевказаний договір та зобов'язано Акціонерне товариство закритого типу "Харківський торговельний будинок" передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення в 2-поверховому будинку, загальною площею 256,6 кв.м, розташовані за адресою : м. Харків, майдан Руднєва, 32, літ. "Ап" (т.1а.с.17-19).
Вказане рішення набрало законної сили, в судовому порядку оскаржено не було, а отже є обов'язковим до виконання.
Таким чином, нежитлове приміщення загальною площею 256,6 кв.м, розташоване за адресою : м. Харків, майдан Руднєва, 32, літ. "Ап" ще у 2013 році мало бути передано Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, яке відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015р. №7/15 є виконавчим органом міської ради, та основною метою якого є збереження та примноження власності територіальної громади м. Харкова та створення умов для її ефективного використання.
Разом з тим, відповідно до акту складеного працівниками Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради 05.04.2017р., за результатами проведення перевірки використання нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап", було встановлено, що вказані нежитлові приміщення повністю використовуються під ремонтну майстерню фізичною особою - підприємцем Фабричніковим І.В., що підтверджується виданим свідоцтвом про сплату єдиного податку за вказаною адресою.
Також, у вказаному акті було зазначено, що будь - яких правовстановлюючих або дозвільних документів, що підтверджують законність використання спірних приміщень і здійснення в них підприємницької діяльності ФОП Фабричніковим І.В. не надано, у добровільному порядку звільнити самовільно зайняті приміщення він відмовився, у зв'язку з чим, співробітниками Управління було викликано наряд поліції, який зафіксував самовільний захват приміщень (т.1 а.с.36-37).
10.08.2017р. представниками Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради було повторно проведено перевірку використання нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), оформлену відповідним актом. Та за результатами вказаної чергової перевірки було встановлено, що вказані нежитлові приміщення ФОП Фабричніков І.В. продовжує використовувати під ремонтну майстерню без будь-яких правовстановлюючих або дозвільних документів. Крім того, 09.08.2017р. після закриття майстерні приміщення були опломбовані представниками Управління. Проте, під час проведення перевірки 10.08.2017р. встановлено, що приміщення самовільно відкриті та незаконно використовуються ФОП Фабричніковим І.В.(т.1 а.с.26-27).
Щодо доводів апелянта, що висновки місцевого господарського суду щодо зайняття ним нежитлових приміщень загальною площею 256,6кв.м. спростовуються наявними в матеріалах доказами, а саме договором суборенди від 07.04.2009р. №1, укладений між АТЗТ "Харківський торговельний будинок" та ФОП Фабричніковим І.В., відповідно до умов якого апелянту було передано в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 83,00кв.м., яким як він стверджує, користується на законних підставах, колегія суддів зазначає наступне.
Так, 15.12.2017р. набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017р. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2018р. у даній справі було здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р.; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; продовжено підготовче провадження на 30 днів по 12.03.2018р. та призначено підготовче судове засідання на 23.01.2018р. о 12:30год. та встановлено відповідачам строк для надання відзиву до 20.02.2018р. (т.2 а.с.38-42).
Разом з тим, лише 29.03.2018р. 1-им відповідачем ФОП Фабричніковим І.В. було подано до місцевого господарського суду відзив на позовну заяву (вх.№8336), до якого було додано, зокрема, договір суборенди від 07.04.2009 року №1, укладений між АТЗТ "Харківський торговельний будинок" та ФОП Фабричніковим І.В., відповідно до умов якого апелянту було передано в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 83,00кв.м. Також, 1-им відповідачем було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву, в обґрунтування якого посилався на те, що ФОП Фабрічніков І.В. звернувся до за правовою допомогою до представника лише 13.03.2018 року, у зв'язку з чим уповноважений представник був позбавлений можливості подати відзив до позовної заяви у підготовчому засіданні у встановлений судом строк.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевим господарським судом за результатами розгляду вказаного клопотання було відмовлено в його задоволенні та не прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та додані до нього документи, з тих підстав, що сторонам було забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції, а вказані представником відповідача обставини неподання відзиву у встановлений строк не є поважними.
Оскільки місцевим господарським судом не було прийнято до розгляду поданий 1-им відповідачем відзив на позовну заяву, та додані до нього документи, зокрема, договір суборенди від 07.04.2009р. №1, укладений між АТЗТ "Харківський торговельний будинок" та ФОП Фабричніковим І.В., відповідно до умов якого апелянту було передано в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 83,00кв.м., яким як стверджує апелянт, він користується на законних підставах, судовою колегією під час апеляційного перегляду даної справи вказаний договір суборенди не розглядається як доказ.
Окрім викладеного, колегія суддів зазначає, що оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2013р. у справі № 922/424/13-г було розірвано договір оренди від 16.09.2002р. №1472 нежитлових приміщень загальною площею 256,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Руднєва, 32, літ. "Ап", укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Акціонерним товариством закритого типу "Харківський торговельний будинок", то посилання апелянта на правомірність та законність використання спірних нежитлових приміщень за договором суборенди, які нібито були передані - Акціонерним товариства закритого типу "Харківський торговельний будинок", який на даний час втратив статус суборендодавця, є юридично неспроможними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме довідкою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.09.2017р. №14131 (т.1 а.с.16) підтверджується, що власником спірного майна є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, яка у відповідності до приписів статті 327 Цивільного кодексу України здійснює управління цим майном, отже неправомірними діями 1-го відповідача, які полягають у використанні вказаного майна без належних правових підстав, порушено право власності територіальної громади міста Харкова, яке підлягає судовому захисту та відновленню порушеного права на підставі статей 386 та 391 Цивільного кодексу України.
Натомість, доказів, які б свідчили про наявність у 1-го відповідача за первісним позовом прав на користування спірним нежитловим приміщенням, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, оскільки апелянтом не надано доказів правомірного користування спірним нежитловим приміщенням, то відповідно у останнього відсутні правові підстави користуватися спірним майном, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича, з самовільно зайнятого нежитлового підвального приміщення загальною площею 256,60кв.м., що розташовано за адресою: м.Харків, м-н Героїв Небесної Сотні (раніше - Руднєва), 32, літ. "Ап".
Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за користування спірним нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 256,60кв.м., що розташоване в літ. "Ап" за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні (колишня м-н Руднєва), 32, в розмірі 125329,42грн. за період з 02.04.2013р. по 16.01.2018р., судова колегія зазначає наступне.
Так, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 224 Господарського кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відшкодування позадоговірної шкоди, за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається і позивач. Відповідно до цієї норми закону майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Як було зазначено вище, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що власником спірного майна є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, яка у відповідності до приписів статті 327 Цивільного кодексу України здійснює управління цим майном. Разом з тим, фізична особа - підприємець Фабричніков І.В. протягом тривалого часу використовує спірне майно без належних правових підстав, чим порушує право власності територіальної громади міста Харкова, доказів, які б свідчили про наявність у фізичної особи підприємця Фабричнікова І.В. прав на користування спірним нежитловим приміщенням, матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області, що з боку фізичної особи підприємця Фабричнікова І.В. наявна протиправна винна поведінка, яка полягає в порушенні відповідачем статей 317, 386, 391 Цивільного кодексу України, наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, оскільки власник спірного майна позбавлений права вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном та відповідно доведено наявність збитків, які полягають у неможливості здавати в оренду спірні приміщення в оренду третім особам з метою отримання прибутку, отже наявні всі елементи доказування наявності збитків (упущеної вигоди).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" затверджено порядок визначення розміру орендної плати за користування державним і комунальним майном.
У відповідності до вказаної методики, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради було проведено розрахунок (нарахування) орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з 2013-2017р.р. в розмірі 125329,42грн. (т.1 а.с.100-103) виходячи з розміру орендної плати, яку б позивач отримав при передачі спірного нерухомого майна в оренду добросовісному орендарю.
Враховуючи вищевикладене, що розмір збитків заявлений до стягнення визначений з урахуванням вимог Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу ,колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення з фізичної особи-підприємця Фабричнікова Ігоря Вячеславовича збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за користування нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 256,60кв.м., що розташоване в літ. "Ап" за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні (колишня м-н Руднєва), 32, в розмірі 125329,42грн.
За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія також враховує правову позицію викладену в рішеннях Європейського суду, прийнятих у справах "Серявін та інші проти України" та "Трофимчук проти України", в яких Суд стверджує, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фабричнікова Ігора Вячеславовича залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Харківської області від 30.03.2018р. у справі №922/3307/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 04 червня 2018р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя Плахов О.В.
Суддя Здоровко Л.М.
Суддя Шутенко І.А.