пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
31.05.2018 справа № 908/2337/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя судді Дучал Н.М., Геза Т.Д., Склярук О.І.
секретар судового засіданняРудик Т.С.
за участю представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився Коваленко А.В., за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від 26.02.2018 (повний текст підписано 12.03.2018)
у справі №908/2337/17 (суддя Корсун В.Л.)
за позовомЗапорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідачаЗапорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.11.17 №35-рш у справі №02/36-17
Запорізька міська рада звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.11.2017 №35-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» з боку Запорізької міської ради в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач наполягав, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення №35-рш від 02.11.2017р. були неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального права, що за приписами ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є підставою для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35-рш від 02.11.2017р. у справі №02/36-17 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 у справі №908/2337/17 в задоволенні позову Запорізької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №35-рш від 02.11.2017 у справі №02/36-17 відмовлено.
Рішення суду мотивоване законністю та обґрунтованістю прийнятого Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №35-рш від 02.11.2017.
Судом зазначено, що встановлення рішенням Запорізької міської ради від 30.08.17 №86 обмежень на реалізацію алкогольних напоїв в м. Запоріжжя, фактично поставило суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі (окрім закладів ресторанного господарства) в нерівні конкурентні умови на ринку реалізації алкогольних напоїв у порівнянні із суб'єктами господарювання, які здійснюють реалізацію зазначених товарів в закладах ресторанного господарства.
Враховано, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.17 по справі №335/11101/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.17, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 30.08.17 №86.
Суд дійшов висновку про прийняття адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуваного рішення від 02.11.17 №35-рш по справі №02/36-17 в межах повноважень, наданих їй Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
Не погодившись з прийнятим рішенням, Запорізька міська рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 по справі №908/2337/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Запорізької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі.
Вважає оскаржуване рішення суду таким, що винесено з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновок суду про порушення Запорізькою міською радою законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних дій органом місцевого самоврядування зроблений судом на підставі припущень. Зазначає про недоведеність судом обставин щодо наявності конкурентних відносин між закладами ресторанного господарства та закладами торгівлі, наявності негативного впливу рішення позивача від 30.08.2017р. №86 на конкуренцію.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 у справі №908/2337/17 та встановлено строк до 27.04.2018 для подання іншими учасниками судового процесу відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, проти задоволення вимог та доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 по справі №908/2337/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Запорізької міської ради без задоволення.
Наполягає, що матеріалами конкурентної справи №02/36-17 підтверджується, а рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доведено порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене абз.9 ч.2 ст.15, п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.05.2018 апеляційну скаргу Запорізької міської ради у справі №908/2337/17 призначено до розгляду на 31.05.2018.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на правомірності та законності прийнятого судом рішення, просив рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018р. у справі №908/2337/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Явка представників в судове засідання не була визнана судом обов'язковою.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №86 від 30.08.2017 «Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м. Запоріжжя», заборонено продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо), з 22:00 год. до 12:00 год.
За результатом розгляду подання відділу досліджень та розслідувань, розпорядженням від 13.09.17 №64-р адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02/36-17 "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", розпочато розгляд справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з наявністю в діях Запорізької міської ради, які полягають у встановленні рішенням від 30.08.17 №86 "Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м. Запоріжжя" не передбачену законодавчими актами України заборону продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо), на території м. Запоріжжя з 22:00 до 12:00 години, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50 та абз. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних дій органом місцевого самоврядування, що полягає у встановленні не передбаченої законами України заборони та обмеження самостійності підприємств щодо реалізації товарів.
02.11.2017, за результатами розгляду справи №02/36-17, адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення за №35-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким:
визнано дії Запорізької міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.17 №86 "Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м. Запоріжжя", відповідно до якого встановлено, не передбачену законодавчими актами України, заборону продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо), на території міста Запоріжжя з 22:00 до 12:00 години, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та абз. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних дій органом місцевого самоврядування, що полягає у встановленні не передбаченої законами України заборони та обмеження самостійності підприємств щодо реалізації товарів.
Роз'яснено, що вказане рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
Супровідним листом №02-17/06-2361 від 02.11.2017р. копія рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМК України від 02.11.2017 №35-рш направлена позивачу та отримана 06.11.2017 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
05.12.2017 адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено розпорядження №72-р по справі №02/36-17 "Про виправлення описки у рішенні адміністративної колегії територіального відділення від 02.11.17 №35-рш", яким в рішенні від 02.11.17 №35-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції виправлено описки, замінивши на сторінці 5 абзаци 7 та 8 слово "скасовано" та словосполучення "оприлюднено інформацію про скасування рішення" на "втратило чинність" та "оприлюднено інформацію про втрату чинності рішення".
Позивач, Запорізька міська рада, не погоджуючись з прийнятим адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням, скористався правом на його оскарження, звернувшись в установлений законом строк з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМК України від 02.11.2017 №35-рш.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги Запорізької міської ради, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель (ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Статтею 19 наведеного Закону визначені гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції", який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Наведеним Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Економічна конкуренція (конкуренція), в розумінні ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття, завдяки власним досягненням, переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
На підставі ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Зі змісту оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України віл 02.11.2017р. №35 - рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та приписів чинного законодавства вбачається наступне.
Запорізька міська рада, відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована 21.05.1997, дата запису 17.08.2005р.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Запорізькою міською радою 30.08.2017 було прийнято та оприлюднено рішення №86 «Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м. Запоріжжя», яким заборонено продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо), з 22:00 год. до 12:00 год.
Основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 №481/95-ВР, відповідно до ст.15 якого роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Як зазначено в ст. 1 наведеного Закону, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування, визначені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 №854 зі змінами та доповненнями (далі - Правила роздрібної торгівлі), які поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства (п.2 Правил).
В розумінні ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Частиною 1 ст. 153 Закону №481/95-ВР встановлено вичерпний перелік обмежень щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.
Так, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
Відповідно до п. 4 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання органів місцевого самоврядування належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Вбачається, що вказані повноваження стосуються встановлення (лише за погодженням з власником) саме режиму роботи, тобто розподілу робочого часу протягом відповідного календарного періоду (дня, тижня, місяця, року), але не встановлення обмеження на реалізацію певного виду продукції (товарів) у визначений органом місцевого самоврядування проміжок доби.
Наведене свідчить, що місцева рада не мала повноважень встановлювати постійну, не на час проведення масових заходів, заборону продавати алкогольні та слабоалкогольні напої, в тому числі у певні години доби.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 24.05.16 №2а-54/10, яким зазначено, що встановлення органом місцевого самоврядування постійної заборони (обмеження) щодо торгівлі алкогольними напоями виходить за межі наданих йому повноважень, установлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з приписами ст.42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема: право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; визнання і дія в Україні принципу верховенства права, тощо (ч. 2 ст. 5 Господарського кодексу України).
Загальними принципами господарювання в Україні, відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України є, зокрема: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць ( ст.23 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 25 Господарського кодексу України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.
Як встановлено відповідачем, ринок роздрібної торгівлі алкогольними напоями в м. Запоріжжя є конкурентним.
Відповідно до інформації Головного управління ДФС у Запорізькій області, що підтверджується листом від 26.09.17 №14238/10/08-01-40-00-15, станом на 01.09.17 роздрібну торгівлю алкогольними напоями в межах м. Запоріжжя здійснювали 1068 суб'єктів господарювання на підставі 1730 ліцензій.
Заклади ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо) та заклади торгівлі діють на одному ринку за наявності однакового дозвільного документу (ліцензії), а тому є конкурентами.
Отже, встановлення обмежень на реалізацію алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива в м. Запоріжжя ставить суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж алкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі (окрім закладів ресторанного господарства) в нерівні конкурентні умови на ринку реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива у порівнянні із суб'єктами господарювання які здійснюють реалізацію зазначених товарів в закладах ресторанного господарства.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:
заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;
пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об'єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб'єктів господарювання в інших формах;
пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;
будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;
встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;
надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;
дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.
Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з приписами п.3 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
З огляду на вищевикладене, відповідачем були правомірно кваліфіковані дії Запорізької міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 30.08.17 №86 "Про обмеження роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) на території м. Запоріжжя", відповідно до якого встановлено, не передбачену законодавчими актами України, заборону продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв у всіх закладах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, ресторани тощо), на території міста Запоріжжя з 22:00 до 12:00 години, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та абз. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних дій органом місцевого самоврядування, що полягає у встановленні не передбаченої законами України заборони та обмеження самостійності підприємств щодо реалізації товарів.
При вирішенні спору у цій справі, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.17 по справі №335/11101/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.17, якою визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 30.08.17 №86. Підставою для прийняття постанови судом визнано прийняття Запорізькою міською радою рішення №86 від 30.08.2017р. поза межами наданих органу місцевого самоврядування повноважень.
Враховуючи на те, що рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМК України від 02.11.17 №35-рш по справі №02/36-17 прийнято за ознаками антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради, судом першої інстанції правомірно не прийнято посилання позивача на недотримання відповідачем при розгляді справи №02/36-17 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.04.02 за №317/6605), яка встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Запорізькою міською радою не доведено наявності обставин, визначених в ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», при прийнятті Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 02.11.2017 р. №35-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі №02/36-17.
Отже вірним є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 (повний текст підписано 12.03.2018) у справі №908/2337/17.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 (повний текст підписано 12.03.2018) у даній справі покладаються на заявника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 (повний текст підписано 12.03.2018) у справі №908/2337/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 (повний текст підписано 12.03.2018) у справі №908/2337/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
У судовому засіданні 31.05.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 04.06.2018р.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Судді: Т.Д. Геза
О.І. Склярук
Надруковано 4 екз.
1 - позивачу; 1 - відповідачу;
1 - ГСЗО; 1 - у справу.