ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 травня 2018 року Справа № 923/20/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,
за участю представників сторін:
від позивачів: ОСОБА_1 - адвокат посв. від 31.01.2017р.
від відповідача: ОСОБА_2 - уповн. предст., дов. від 02.01.2018р.,
ОСОБА_3 - уповн. предст., дов. від 02.01.2018р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом: ОСОБА_4, Херсонська область, м.Каховка
ОСОБА_5, м.Каховка
ОСОБА_6, Каховський район, смт.Любимівка
ОСОБА_7, м.Каховка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТЬ", м.Каховка
про визнання недійсними рішення загальних зборів, змін до установчих документів
Описова частина рішення: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у січні 2018р. звернулись до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ «Юність» про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність», оформленого протоколом позачергових загальних зборів №1 від 18.12.2017р., на підставі якого, за твердженнями позивачів, проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Юність» державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р., та про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Юність».
26.02.2018р. за вх.№1922/18 (т.1, а.с.128-131) від представника позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій не було зазначено третьої особи, та було зазначено наступні позовні вимоги заявлені до ТОВ «Юність»:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність», оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Юність» державним реєстратором відділу державно реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.
- визнати недійсним зміни до установчих документів ТОВ «Юність», вчиненні державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.
З урахуванням того, що на час надходження від представника позивачів заяви про уточнення позовних вимог (вх.№1922/18) справа №923/20/18 знаходилась на стадії підготовчого провадження, а відповідно до п.1 ч.1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження серед іншого є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, суд прийняв заяву позивачів до розгляду.
Позовні вимогу розглядались судом в редакції заяви позивачів від 26.02.2018р. за вх.№1922/18.
Позов було обґрунтовано твердженням про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність» оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. з 4 питання порядку денного позачергових зборів учасників ТОВ «Юність», в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. (сума внесків вибувших) до розміру 16953,34грн. та автоматичної заміни відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з 5,56% на 6,6667%. Окрім цього означеним рішенням було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 травня 2018 року на 10год. 00хв. за адресою: м.Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 2 (третій поверх), та було встановлено позивачам та відповідачу строк до 21 травня 2018 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.
22.05.2018р. за вх.№4855/18 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив долучити додаткові документи до матеріалів справи та покласти всі судові витрати у розмірі 23827,20грн. та сплачений судовий збір повністю на позивачів.
В означеному клопотанні представник відповідача просив суд звернути увагу на те, що позивачами не були виконані вимоги ухвали суду від 13.04.2018р. щодо приведення заяв свідків, поданих до справи, у відповідність до вимог законодавства.
На думку відповідача, спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій саме позивачів 1 та 2 (ОСОБА_4 та ОСОБА_5) по даній справі, які в порушення норм чинного законодавства передали стороннім особам частку майна яке їм належить і є власністю ТОВ «Юність». Окрім того, на думку відповідача, позивач 1 та 2 втративши корпоративні права подали позовні заяви про визнання недійсним рішення позачергових зборів, яке не порушує їх права та інтереси.
У судове засідання призначене на 23.05.2018р. представники сторін не з'явились.
23.05.2018р. судом отримано заяву представника позивачів з клопотанням про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні, призначеному на той же час.
Представник відповідача зателефонувала до суду і повідомила про неможливість прибуття у судове засідання з огляду на стан здоров'я представника відповідача.
Ухвалою суду від 23.05.2018р. судове засідання з розгляду питання про судові витрати у справі було відкладено до 29.05.2018р. до 14:00.
29.05.2018р. за вх.№2/1336/18 від представника позивачів надійшло клопотання про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
В означеному клопотанні представник позивачів зазначає, що наданий відповідачем договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом з боку відповідача укладено головою ТОВ «Юність» ОСОБА_16, яка не мала права діяти від імені підприємства, оскільки відповідно до п.8.5.6 Статуту ТОВ «Юність» (в редакції від 18.12.2017р.) голова товариства без довіреності діє від імені товариства по питаннях функціонування товариства з корпоративних відносин.
Представник позивачів також зазначає, що матеріали справи не містять ордеру виданого адвокатом на підтвердження своїх повноважень.
За твердженнями представника позивачів, відповідачем не підтверджено сплату 10000грн. за правничу допомогу, оскільки зокрема, не надано виписки з рахунку юридичної особи про перерахування коштів.
Представник позивачів зазначає, що відповідачем не доведено надання адвокатом правничої допомоги.
Представник позивачів вказує, що з наданих відповідачем документів не вбачається, що витрати у розмірі 223837,20грн., мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, обставини даної справи та її складність, відсутність адвоката у залі судового засідання та відсутність будь-яких доказів участі адвоката у підготовці документів.
У судовому засіданні 29.05.2018р. з розгляду питання про судові витрати у справі представник позивачів підтримав заявлену вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору та наполягав на задоволенні даних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні 29.05.2018р. підтримали заявлені вимоги про стягнення з позивачів 23837,20грн. витрат на правничу допомогу понесених ТОВ «Юність» та просили не зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, всі судові витрати покласти на позивачів на підставі ч.9 ст.129 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, подані позивачами та відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши представника позивачів та представників відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Представником позивачів та представником відповідача до закінчення судових дебатів по справі було зроблено заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з неможливістю до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачами та відповідачем судових витрат.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. було ухвалено призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 травня 2018 року на 10год. 00хв. за адресою: м.Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 2 (третій поверх). Означеним рішенням суду було встановлено позивачам та відповідачу строк до 21 травня 2018 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.
В позовній заяві позивачами було заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «Юність» понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу та сплаченого судового збору.
Представником позивачів разом з позовної заявою до суду було подано:
- договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_21 від імені ОСОБА_4; ордер серія ХС ¹91407 від 04.01.2017р. на представництво інтересів ОСОБА_4 в господарському суді Херсонської області адвокатом ОСОБА_1, довіреність ОСОБА_4 від 13.10.2017р. якою вона уповноважує ОСОБА_21 бути її представником в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, як засновника ТОВ «Юність» з усіх питань пов'язаних із статутною діяльністю товариства. Для чого надає йому право зокрема бути її представником у суді з усіма правами, наданими позивачу, а також виконувати всі інші дії, які належать до компетенції ОСОБА_4, як учасника ТОВ «Юність» згідно установчих документів, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень. Означеною довіреністю ОСОБА_4 також уповноважила ОСОБА_21 підписувати за себе договори цивільно-правового характеру;
- договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_22, від імені ОСОБА_5; ордер серія ХС №91406 від 04.01.2018р. на представництво інтересів ОСОБА_5 в господарському суді Херсонської області адвокатом ОСОБА_1, довіреність ОСОБА_5 від 08.12.2017р. яким він уповноважує ОСОБА_22 бути його представником в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, як засновника ТОВ «Юність» з усіх питань пов'язаних із статутною діяльністю товариства. Для чого надає їй право зокрема бути його представником у суді з усіма правами, наданими позивачу, а також виконувати всі інші дії, які належать до компетенції ОСОБА_5, як учасника ТОВ «Юність» згідно установчих документів, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень. Означеною довіреністю ОСОБА_5 також уповноважив ОСОБА_22 підписувати за себе договори цивільно-правового характеру;
- договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6; ордер серія ХС №91405 від 04.01.2018р. на представництво інтересів ОСОБА_6 в господарському суді Херсонської області адвокатом ОСОБА_1, довіреність ОСОБА_6 від 15.10.2017р. якою вона уповноважує ОСОБА_24 бути її представником в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, як засновника ТОВ «Юність» з усіх питань пов'язаних із статутною діяльністю товариства. Для чого надає їй право, зокрема бути її представником у суді з усіма правами, наданими позивачу, а також виконувати всі інші дії, які належать до компетенції ОСОБА_6, як учасника ТОВ «Юність» згідно установчих документів, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень. Означеною довіреністю ОСОБА_6. також уповноважила ОСОБА_7 підписувати за себе договори цивільно-правового характеру;
- договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7; ордер серія ХС №91404 від 04.01.2018р. на представництво інтересів ОСОБА_7 в господарському суді Херсонської області адвокатом ОСОБА_1
Представником позивача до позовної заяви також було надано чотири розрахунки від 08.01.2017р. до договорів про надання правової допомоги від 19.12.2017р. клієнтам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Кожний розрахунок на суму 13220грн.
В заяві про уточнення позовних вимог від 26.02.208р. (вх.№1922/18) було зазначено, що на виконання умов договорів про надання правової допомоги від 19.12.2017р. позивачами було сплачено адвокату гонорар у розмірі 52880грн.
До означених уточнень представником позивачів було надано чотири розрахунки від 21.02.2017р. до договорів про надання правової допомоги від 19.12.2017р. клієнтам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Кожний розрахунок на суму 7320грн.
26.02.2018р. за вх.№1923/18 від представника позивачів надішли додаткові пояснення. В яких серед іншого було зазначено, що під час виготовлення позовної заяви була допущена механічна друкарська помилка, у зв'язку з чим прізвище позивача «Долженко» було зазначено як «Довженко».
16.03.2018р. за вх.№2691/18 представником позивачів було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які за твердженням представника позивачів підтверджують сплату послуг за надання правової допомоги (т.2, а.с.60-61).
Розглянувши заявлені позивачами вимоги про стягнення з ТОВ «Юність» на користь позивачів понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу та сплаченого судового збору та дослідивши надані позивачами докази в обгрунтуання означених вимог, суд дійшов висновку, що означені вимоги позивачів не підлягають задоволенню з таких підстав.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. серед іншого було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
До позовної заяви додано квитанцію №45 від 04.01.2018р. та квитанцію №46 від 04.01.2018р. на суму 1762грн. кожна. Означені квитанції підтверджують сплату судового збору за подання до суду позовної заяви яка містить дві вимогами немайнового характеру.
Платником судового збору відповідно до означених квитанцій є ОСОБА_4.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем -ОСОБА_4
Окрім того позивачами було заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
Так позивачами в жодній заяві не було зазначено кінцевої суми яку вони просять стягнути з відповідача в якості понесених витрат на правничу допомогу.
По тексту уточнених позовних вимог (від 26.02.2018р. за вх.№1922/18) було зазначено про сплату позивачами за договором про надання правової допомоги від 19.12.2017р. адвокату ОСОБА_1 52880грн.
В якості доказів було надано квитанцію до прибуткового касового ордера №89 від 19.12.2017р. про прийняття від ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_1 7320грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №90 від 19.12.2017р. про прийняття від ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_1 7320грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №91 від 19.12.2017р. про прийняття від ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_1 7320грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №92 від 19.12.2017р. про прийняття від ОСОБА_4. адвокатом ОСОБА_1 7320грн.
В графі квитанції до прибуткового касового ордера «підстава», зазначено, мовою оригіналу: «послуги».
Зробивши до закінчення судових дебатів по справі заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з неможливістю до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, позивачі не надали інших доказів окрім тих, що наявні у матеріалах справи та були подані позивачами під час розгляду справи.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягання таких витрат.
В порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачами не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених відповідачем витрат.
Окрім того позивачами не надано доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, не надано доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг.
Надані позивачами квитанції до прибуткового касового ордеру не є достатнім доказом по справі в розумінні ст..79 ГПК України який дає змогу встановити, що означені оплати відбувалися саме за договорами про надання правової допомоги від 19.12.2017р. укладеними між позивачами та адвокатом ОСОБА_1
З означених квитанцій до прибутково касових ордерів не можливо встановити за які саме послуги відбувалася сплата коштів, і що ці послуги пов'язанні саме з наданням правничої допомоги позивачам адвокатом ОСОБА_1 по справі №923/20/18.
Враховуючи означене, вимоги позивачів про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Відповідачем також заявлено до стягнення з позивачів 23827,20грн. понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було подано договір про надання правової допомоги від 17.01.2018р. укладений між ОСОБА_3 та головою ТОВ «Юність» ОСОБА_16 Відповідно до умов означеного договору адвокат зобов'язується надати клієнтові професійну правничу допомогу в господарській справі №923/20/18 за позовом фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ «Юність» про визнання недійсним рішення загальних зборів, змін до установчих документів.
Відповідно до п.2.2. означеного договору адвокат надає професійну правничу допомогу замовнику по представництву інтересів товариства під час судового розгляду справи в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами , наданими стороні як третій особі по справі положенням чинного в Україні законодавства.
Відповідно до п.3.1. договору виконанням доручення за даним договором є надання адвокатом замовнику для підпису складені юридичні документи, копії документів, що підписані та відправлені адвокатом поштовими відправленнями, тощо.
Відповідачем також було надано ордер серія ХС №65237 від 17.01.2018р. на надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 ТОВ «Юність» у господарському суді Херсонської області та інших установах на підставі договору про надання правової допомоги від 17.01.2018р.
Окрім того, відповідачем разом з відзивом на позов також було подано опис робіт (наданих послуг) адвокатом з правничої допомоги ТОВ «Юність», а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ТОВ «Юність» на суму 22338грн.
Суд зауважує, що договір про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. укладено ТОВ «Юність» в особі голови ОСОБА_16, яка діє на підставі Статуту.
Відповідно до частини 1 - 2, 4 статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Статтею 143 Цивільного кодексу України та статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, зокрема, має містити відомості про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відповідно до п.8.22 Статуту ТОВ «Юність» (в редакції від 18.12.2017р.) посадовими особами товариства, відповідно до їх повноважень є директор та голова товариства і голова ревізійної комісії.
Згідно з п. 8.5.6 Статуту ТОВ «Юність» (в редакції від 18.12.2017р.) голова товариства без довіреності діє від імені товариства, представляє його інтереси в підприємствах та установах всіх форм власності та підпорядкування, судах всіх рівнів, в правоохоронних та контролюючих органах по питанням функціонування товариства корпоративних правовідносин.
Пунктом 8.20. Статуту ТОВ «Юність» (в редакції від 18.12.2017р.) передбачено, що директор товариства без довіреності діє від імені товариства, представляє його інтереси в підприємствах та установах всіх форм власності та підпорядкування, судах всіх рівнів, в правоохоронних та контролюючих органах (за виключенням питань з корпоративних правовідносин).
Враховуючи вище означені положення Статуту ТОВ «Юність» (в редакції від 18.12.2017р.), товариством було обмежено лише корпоративними правовідносинами коло повноважень голови товариства які ним можуть здійснюватися без довіреності.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст.167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Враховуючи означене, договір про надання професійної правничої допомоги не є корпоративними відносинами, не пов'язаний з ними, а є лише домовленість двох сторін, яка направлена на отримання послуг правової допомоги.
Надання означеної правничої допомоги у господарській справі, предметом якої є корпоративний спір не свідчить про те, що повноваження укладати договір про надання правничої допомоги відноситься до корпоративних відносин.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи довіреності від ТОВ «Юність» виданої ОСОБА_16 для підписання договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. з адвокатом ОСОБА_3, договір підписаний не повноважною особою з боку відповідача та є не належним доказом на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.
07.02.2018р. між адвокатом ОСОБА_3 та ТОВ «Юність» в особі голови ОСОБА_16 було підписано зміни та доповнення до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. (т.2, а.с.144).
Як зазначалося вище, на час підписання означених змін та доповнень діяла редакція Статуту ТОВ «Юність» від 18.12.2017р., яка не наділяла голову правління без довіреності товариства від імені товариства укладати цивільно-правові угоди, або вносити зміни до них.
Означена довіреність від ТОВ «Юність» яка б уповноважувала ОСОБА_16 від імені товариства вчиняти означені дії в матеріалах справи відсутня.
Враховуючи означене, зміни та доповнення від 07.02.2018р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. підписані з боку ТОВ «Юність» не уповноваженою особою, не є належним доказом на підтвердження понесених ТОВ «Юність» витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем також надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. Означений акт складено 15.05.2018р. між головою правління ОСОБА_16 та адвокатом ОСОБА_3 про те, які були проведенні роботи відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р.
В кінці акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) міститься підпис ОСОБА_16 та зазначено «Голова», що не відповідає посаді ОСОБА_16 у преамбулі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Досліджуючи наданий акт, суд зазначає, що в ньому не міститься інформація про надання правничої допомоги саме по справі № 923/20/18.
Окрім того, як зазначалося вище, відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання прослуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України ТОВ «Юність» не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених відповідачем витрат.
Опис робіт (наданих послуг) адвокатом з правничої допомоги ТОВ «Юність» (т.2, а.с.113) не є детальним описом наданих (виконаних) адвокатом.
Так, означений опис робіт складений адвокатом та поданий разом з відзивом на позовну заяву та не співпадає з послугами зазначеними в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2018р.
Окрім того, положення ч.3 ст.126 ГПК України передбачають надання детального опису саме наданих (виконани) адвокатом послуг (робіт).
При цьому, у описі робіт та в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи та не підтверджено документально витрачений адвокатом час на надання означених послуг.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін а також доведеності понесених витрат.
Враховуючи вище викладене, та те, що відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (опису виконаних робіт, тощо), вимоги ТОВ «Юність» про стягнення з позивачів 23827,20грн. витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю та не обґрунтованістю означених витрат.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з ТОВ «Юність» витрат на професійну правничу допомогу по справі №923/20/18 та витрат по сплаті судового збору.
2. Відмовити в задоволенні вимог ТОВ «Юністиь» про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 витрат на професійну правничу допомогу по справі №923/20/18.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04.06.2018р.
Суддя Н.А. Павленко