30.05.2018 Справа № 920/103/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/103/18 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 14281072),
до відповідача: Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (вул. Леніна, буд. 59, м. Шостка, Сумська область, 41100, ідентифікаційний код 14015318),
про стягнення 1760782,25 грн. на підставі договору комісії № 3/8-д від 12.02.2014, укладеного між сторонами.
представники сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Кузьменко Т.О. за довіреністю № 236к/ДОю від 31.01.2018, Павленко О.М. за довіреністю № 238к/ДОю від 31.01.2018.
В судовому засіданні, розпочатому 21.05.2018 о 14 год. 00 хв. відповідно до приписів частини п?ятої статті 183 та п?ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 30.05.2018.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 171760782,25 грн. на підставі договору комісії № 3/8-д від 12.02.2014, укладеного між сторонами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву № 680к/ДОю від 16.03.2018 (вх. № 2223 від 20.03.2018), в якому зазначає, що відповідач на час подання відзиву на позов визнає за собою обов'язок повернути позивачу суму 56922,82 грн. у якості різниці між сумою отриманого авансу та витратами комітента (відповідача у справі), понесеними останнім на виконання умов договору комісії № 3/8-д від 12.02.2014, укладеного між сторонами. Проти решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 1702589,43 грн. відповідач заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Відповідач зазначає, що позивачем не можуть бути витребувані зазначені вище кошти а ні в порядку вимог статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки вони не є власністю комісіонера (позивача у справі), який відповідно не може виступати потерпілою стороною, бо його стан не супроводжується зменшенням його майна, так само як і в порядку статті 611 Цивільного кодексу України, оскільки наявність збитків позивача не підтверджено належними, допустими та достатніми доказами.
Представник позивача у відповіді на відзив б/н від 21.03.2018 (вх. № 2310 від 22.03.2018) зазначає, що позиція відповідача щодо повернення позивачу лише частини отриманих від нього грошових коштів є необґрунтованою та безпідставною. Листом від 05.04.2017 № 779к/Дою (вх. ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» від 05.04.2017 № 1109) відповідач повідомив позивача про реалізацію виробів третім особам. Отримавши грошові кошти за реалізовані вироби відповідач отримав компенсацію за всі витрати, які він поніс у зв?язку з виконанням договору комісії та на які посилається у відзиві на позовну заяву. Адже всі вони включені у ціну виробів відповідно до пункту 5.1. договору комісії та є мінімально необхідними для підготовки виробів для реалізації, згідно технічних регламентів та стандартів, що підтверджується «Програмою № 2/12-14 проведення работ по разборке на составные части снарядов 9М11 ЇМ (ПТУРС)» та Методикою по перевірці технічного стану ПТУРС 9М111М та ПТУРС 9М113, що надані відповідачем.
Відповідно до частини 2 статті 15 Господарського кодексу України, застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для суб'єктів господарювання, якщо обов'язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами.
Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції у справі на пункт 6.6 договору комісії, відповідно до якого у випадку якщо договір комісії не буде виконаний з вини Комісіонера або Покупця Комітент зобов'язаний повернути отриманий аванс, протягом 10 банківських днів після письмової вимоги Комісіонера, за винятком понесених витрат по виконанню цього договору, позивач вважає безпідставним, оскільки відповідно до пункту 13.1 договору комісії (у редакції додаткової угоди від 20.11.2014 № 3) він діяв до 30.12.2015 і з цим повністю погоджується відповідач у своєму відзиві на позовну заяву. Таким чином, пункт 6.6. договору комісії не підлягає застосуванню у зв?язку із закінченням терміну дії договору комісії.
Крім наведеного, на спростування твердження відповідача про суперечливість позиції позивача щодо обрахування гривневого еквіваленту авансу та його витрат, представник позивача зазначає, що при поданні позовної заяви у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
16.04.2018 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення від 13.04.2018 № 1005к/ДОю, в яких останній посилаючись на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 03.03.2015 у справі № 916/865/14 та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.01.2018 у справі № 910/12574/17, зазначає, що доводи відповідача з приводу неможливості стягнення коштів в силу приписів статті 1212 Цивільного кодексу України зводяться до відсутності у склавшихся правовідносинах такої умови, як зменшення майна (коштів) у позивача, як потерпілої особи, наявність якої у сукупності з іншими є необхідною для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення. Зумовленість вимог позивача лише вимогою покупця про повернення коштів жодним чином, на думку відповідача, не впливає на майновий стан позивача. А твердження позивача про те, що передача виробів на комісію не поставлено в залежність від отримання тари від покупця не може бути визнано обґрунтованим, оскільки питання забезпечення тарою, як свідчення існування змішаних договірних відносин між сторонами, слід вважати обов'язковою умовою для належного виконання договірних зобов'язань.
Також 16.04.2018 відповідачем подано до суду уточнений відзив на позовну заяву № 949к/Дою від 10.04.2018, в якому зазначає, що у поданому відповідачем до суду відзиві на позов № 680к/Дою від 16.03.2018 допущено арифметичну помилку у визначенні різниці між сумою отриманого авансу та витратами комітента, понесеними останнім на виконання договору комісії (пункт 6.6 договору), а тому відповідач визнає обов'язок повернути позивачу зазначену різницю в сумі 56591,76 грн.
Позивачем разом з клопотанням б/н від 17.04.2018 (вх. № 3048 від 17.04.2018) на підтвердження факту належного виконання умов договору комісії № 3/8-д від 12.02.2014, укладеного між сторонами, надано суду для долучення до матеріалів даної справи копію дозволу Державної служби експортного контролю України № 28241100 від 22.07.2014.
У письмових поясненнях від 26.04.2018 № 1137к/Дою представник відповідача зазначає, що надісланий відповідачем уточнений відзив на позовну заяву від 10.04.2018 № 949к/Дою по суті є заявою про виправлення помилки.
У письмових обґрунтуваннях від 21.05.2018 (вх. № 3848 від 21.05.2018) представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позо у повному обсязі.
В підготовчому засіданні 21.05.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідача в підготовчому засіданні 21.05.2018 проти позову заперечують та зазначають, що визнають обов'язок повернути позивачу грошові кошти в сумі 56591,76 грн.
Разом з тим, в судовому засіданні 21.05.2018 представники позивача та відповідача, враховуючи надання сторонами всіх доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, виконання вимог попередніх ухвал суду, надали згоду на перехід до початку розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.
Відповідно до частини шостої статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 Господарського процесуального кодексу України, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Враховуючи вищенаведене, суд приймає письмову згоду представників сторін щодо розгляду справи по суті в даному судовому засіданні та розпочинає розгляд справи по суті в судовому засіданні 21.05.2018.
29.05.2018 від представника позивача до суду надійшло клопотання б/н від 25.05.2018 (вх. № 4053 від 29.05.2018), в якому останній посилаючись на участь представника позивача Єркіна О.М., який має належним чином оформлений допуск, що дає право доступу до матеріалів у справі № 910/6859/17, що містять державну таємницю та приписи на виконання завдання, у розгляді зазначеної справи в господарському суді м. Києва 30.05.2018, просить суд визнати причини неявки представника позивача в судове засідання у справі № 920/103/18 30.05.2018 поважними та відкласти розгляд справи.
30.05.2018 представником відповідача надано суду письмові пояснення б/н від 30.05.2018 (вх. № 30.05.2018), в яких він зазначає, що представник позивача безпідставно у своєму письмовому поясненні від 21.05.2018 заперечував проти доказів відповідача щодо змісту та суми витрат відповідача, понесених ним на виконання договору комісії № 3/8-Д від 12.02.2014.
Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Частина друга статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до Господарського процесуального кодексу України судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З огляду на вище наведене, приймаючи до уваги клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи, а також з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення по суті суд відкладає розгляд справи в межах визначеного частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 194, 195, 196, 202, 216, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання представника позивача - Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 14281072) б/н від 25.05.2018 (вх. № 4053 від 29.05.2018) про відкладення розгляду справи задовольнити.
2. Відкласти розгляд справи по суті на 12 червня 2018 року о 14 год. 00 хв. з повідомленням сторін.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області: м. Суми, пр. Шевченка, 18/1, 1-й пов., зал засідань № 4.
3. Повідомити сторін про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.
4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Повну ухвалу складено 04 червня 2018 року.
Суддя Н.О. Спиридонова
Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
2. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.