29 травня 2018 року Справа № 915/206/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представників позивача: Бережнової О.Б. - дов. від 31.01.2018,
Бережнова Є.В. - дов. від 31.01.2018,
представників відповідача: Стоянової Г.П.- дов.№10-2018/Legal від 22.03.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО" про забезпечення позову у справі №915/206/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО"(юр. адреса: 65045, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 76, офіс 2, код ЄДРПОУ 37385970; адреса для листування: 54003, м.Миколаїв, вул.3 Слобідська, 1, кв.5);
до відповідача: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.19-21А; код ЄДРПОУ 25394566) в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (54001, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 25, кв.24; код ЄДРПОУ 37192434),
ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11 Г, код ЄДРПОУ 39440996),
про: стягнення 12444687,26 грн.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог б/н від 15.04.2018 про стягнення заборгованості у розмірі 13177048,58 грн., з яких: 12444687,26 грн. заборгованість за Договорами поставки та 732361,32 грн. пені, -
07.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО", одночасно з позовною заявою (вх.№2999/18) про стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" 12 444 687,26 грн. заборгованості, звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 07.03.2018 (вх.№3000/18) про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО" до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" про стягнення заборгованості за Договорами поставки в розмірі 12 444 687,26 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 12 444 687,26 грн., які перебувають на рахунках, що належать Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Сантрейд", ЄДРПОУ 25394566, вул.Богдана Хмельницького, буд.19-21А, місто Київ.
Заявлені вимоги по накладенню арешту на грошові кошти в сумі 12 444 687,26 грн., які перебувають на рахунках, що належать Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд", мотивовані тим, що загальна вартість поставки товару продавцем покупцю за договорами поставки №60154842 від 15.02.2017, №60155163 від 16.02.2017, №60155386 від 17.02.2017, №60155745 від 20.02.2017, №60155935 від 21.02.2017, №60156007 від 21.02.2017, №60156320 від 22.02.2017, №60157790 від 23.02.2017, №60156622 від 23.02.2017 склала 62 223 436,35 грн. Покупець сплатив за отриманий товар 49 778 749,09 грн. Заборгованість перед продавцем залишилась в розмірі 12 444 687,26 грн. Претензія була отримана 31.01.2018, однак заборгованість до теперішнього часу не погашена.
Заявник (позивач) вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ "РОСТОК АГРО", за захистом яких воно звернулось до суду. Якщо не накласти арешт на розрахункові рахунки, належні ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд", та не арештувати грошові кошти, які належить сплатити на користь ТОВ "РОСТОК АГРО", то здійснити стягнення потім буде складно, так як у ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" гроші з рахунків можуть бути стягнуті за рішенням суду за позовом інших кредиторів, або арештовані у рамках кримінального провадження та конфісковані у дохід держави.
Вказане, на думку заявника, підтверджується чисельними судовими процесами, де відповідачем є ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд», а саме:
- 21 січня 2018 року Господарським судом міста Києва відкрито провадження по справі №910/558/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІО-ІНВЕСТ» до ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» про стягнення 535818 грн. 24 коп.;
-16 листопада 2017 року Печерським районним судом міста Києва по справі №757/68760/17-к надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» в рамках кримінального провадження №32017000000000016 за фактом створення та придбання учасниками організованої групи юридичних осіб з метою прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствам, а також ухилення від сплати податків, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, а також за фактом закінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах службовими особами ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Санкції ч.3 ст.212, ч.5 ст.191 КК України передбачає конфіскацію майна, яка не виключає конфіскацію грошових коштів;
- 03 квітня 2017 року Київськім апеляційним адміністративним судом по справі №2а-19251/11/2760 задоволено позов Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників до ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» та інших осіб про стягнення у доход держави 17 970 736 грн 80 коп. На теперішній час відкрито касаційне провадження, яке не є вирішеним по суті, а у разі залишення у силі постанови Київського апеляційного адміністративного суду, до ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» буде застосовано стягнення грошових коштів.
Заявник вважає, що викладене підкреслює побоювання ТОВ "РОСТОК АГРО", що майно та грошові кошти, які є у ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю, або погіршитись на момент виконання рішення.
Відповідач проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечує, вказуючи на те, що ДП «Сантрейд» є українською філією міжнародної організації Bunge, що займається закупівлею, переробкою, а також зберіганням зернових культур. Компанія Bunge створена в 1818 році в Амстердамі і на даний час є міжнародною інтегрованою компанією, що працює на ринку сільгосппродукції і продуктів. Чисельність працівників на понад 450 підприємствах, що належать компанії перевищує 30 тисяч чоловік. Агробізнес Bunge включає закупівлю зернових культур, продаж, транспортування і реалізацію такої продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Також компанія надає фінансові, логістичні використовує ефективні стратегії з управління ризиками.
ДП «Сантрейд» також здійснює діяльність з виробництва та продажу рафінованої та нерафінованої олії, зокрема під торговою маркою «Олейна» та «Розумниця», маючи при цьому власний екстракційний завод в м. Дніпрі. В 2011 році компанія відкрила свій перевантажувальний зерновий термінал в м.Миколаєві, а в 2016 році відкрито олійноекстракційний завод також в м.Миколаєві.
За даними бухгалтерського обліку, сальдо основних банківських рахунків ДП «Сантрейд» (обсягу грошових операцій за банківськими рахунками) за період з 01.01.2018 по 01.03.2018 склав майже 132 мільйони гривень, що підтверджується відповідною роздруківкою з електронної системи САП. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, продукції, робіт, послуг) за 2017 рік склав більше 20 млрд. грн., чистий прибуток більше 70 мільйонів гривень, а розмір необоротних активів на кінець 2017 року склав 2,379 млрд. гривень, що підтверджується копією Балансу та Формою 2 « 3віт про фінансові результати» за 2017 рік.
Згідно з відомостями електронного кабінету платника податків на сайті Державної фіскальної служби України, станом на 23.03.2018 за ДП «Сантрейд» рахується переплата з податку з доданої вартості у загальному розмірі 1 112 781 335,89 грн.
Додатковим підтвердженням надійного фінансового стану відповідача та відсутності у нього ознак неплатоспроможності є відсутність існування виконавчих проваджень щодо примусового стягнення з ДП «Сантрейд» коштів чи майна, що підтверджується відповідним витягом з ЄДР.
Виходячи з наведеного, відповідач зазначає, що майно, активи, у тому числі грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, не можуть раптово зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, понесення значних фінансових втрат та збитків, внаслідок накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, цілком можливе.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно зі ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, зокрема, у разі накладення арешту на майно або конфіскації майна підприємства у рамках порушених кримінальних справ, ґрунтується на припущеннях.
В той же час надані відповідачем докази свідчать про стабільний фінансовий стан підприємства та відсутність з його боку дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позивачем вимоги про сплату боргу чи подання позову до суду.
Тобто, позивачем не доведено належними засобами доказування, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО" про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 ГПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТОК АГРО" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписано суддею 04.06.2018.
Суддя М.В. Мавродієва