01.06.2018 р. Справа № 914/794/18
Господарський суд Львівської області розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" від 30.05.2018 року за вх. № 19359/18 про відвід судді Рима Т. Я. у справі № 914/794/18:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", м. Львів
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 2: Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів
про: визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015 р., виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції; визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 р. 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук Оксаною Богданівною,
Суддя: Пазичев В.М.
Представники:
позивача: не запрошувались
відповідача 1: не запрошувались
відповідача 2: не запрошувались
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", м. Львів до Львівської міської ради, м. Львів та Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності № 37410283 від 13.05.2015 р., виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 р. 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук Оксаною Богданівною. Разом з позовною заявою позивач подав суду клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна № 634407146101 (нежитлове приміщення підвалу під індексом ХІ та першого поверху (індекси частин приміщення з 20-1 по 20-12), загальна площа 162,9 кв. м, адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Лесі Українки, будинок 15); на нежитлові приміщення магазину (площею 150,8 кв. м), підвалу (площею 89,2 кв. м), які знаходяться в будинку № 15 по вулиці Лесі Українки у місті Львові;
- заборони Львівській міській раді розпоряджатись об'єктом нерухомого майна №634407146101 (нежитлове приміщення підвалу під індексом ХІ та першого поверху (індекси частин приміщення з 20-1 по 20-12), загальна площа 162,9(кв. м, адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Лесі Українки, будинок 15); на нежитлові приміщення магазину (площею 150,8 кв. м), підвалу (площею 89,2 кв. м), які знаходяться в будинку №15 по вулиці Лесі Українки у місті Львові.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 р. головуючим суддею визначено суддю Рима Т. Я.
Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах по даній справі.
Ухвалою суду від 04.05.2018 р. було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. Судом надіслано цю ухвалу сторонам у справі 05.05.2018 р. Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу 08.05.2018 р.
Ухвалою суду від 05.05.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано докази, зазначені позивачем у клопотанні про витребування доказів. Підготовче засідання призначено на 30.05.2018 р. Цю ухвалу судом було надіслано позивачу 05.05.2018 р. - одночасно з ухвалою про відмову в забезпеченні позову. Однак, відділенням поштового зв'язку її було повернуто суду без вручення. Як убачається з інформації, яку можна отримати на веб-сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", ввівши ідентифікатор поштового відправлення (7901411838482), 08.05.2018 р. та 14.05.2018 р. відділенням поштового зв'язку було здійснено відповідні дії з метою вручення такого відправлення, однак, з невідомих суду причин, позивач не отримав його.
Зважаючи на невручення ухвали суду про відкриття провадження позивачу вперше, суд повторно скерував таку ухвалу на адресу позивача 17.05.2018 р. Як свідчить інформація з веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікатор 7901411849999), позивач отримав це поштове відправлення 30.05.2018 р.
30.05.2018 р. до канцелярії суду за вх. № 19359/18 позивачем подано заяву про відвід судді Рима Т.Я.
У заяві позивач зазначає наступне: "Була подана заява, від підприємства ТзОВ "Українка", про забезпечення, но суддя порушуючи мої права на захист, не витребував докази, оплачені в сумі 881 грн. що, громадянин на тимчасовій посаді мера м. Львова підробив документи на власність трудового колективу приватизований в 1995 р. в Фонді Держ. Майна. Дані обставини викликають сумніви в об'єктивності даного судді який завідомо порушує мої права, Конституцію України в господарському праві, право на захист"
Заяву про відвід судді позивач обгрунтовує посиланням на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2018 р. в зв'язку з тим, що суд не погодився з аргументами позивача, що викладені в заяві про відвід судді, провадження у справі № 914/794/18 зупинено. Справу № 914/794/18, для вирішення питання по заяві про відвід судді Рима Т. Я., передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018 р., у зв'язку з передачею справи № 914/794/18 для вирішення питання про відвід судді, такому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею по розгляду заяви позивача про відвід судді Рима Т. Я. від 30.05.2018 р. було визначено суддю Пазичева В.М.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необгрунтованість даної заяви та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на таке.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Частиною 3 ст. 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
2. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
7. Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, розглянувши заяву позивача від 30.05.2018 року за вх. № 19359/18 про відвід судді Рима Т. Я. у справі № 914/794/18, суд встановив, що заявником не надано документального підтвердження обставин, які передбачені ст.ст. 35, 36 ГПК України, як підстави для відводу судді. Тому, за даних умов, заява позивача від 30.05.2018 року за вх. № 19359/18 про відвід судді Рима Т. Я. у справі № 914/794/18 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" від 30.05.2018 року за вх. № 19359/18 про відвід судді Рима Т. Я. у справі № 914/794/18 - відмовити.
2. Справу № 914/794/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" до Львівської міської ради та Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015, виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук Оксаною Богданівною, повернути раніше визначеному судді для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Пазичев В.М.