вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" червня 2018 р. Справа № 911/405/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 50102, Дніпропетровська обл., м Кривій Ріг, вул. Рудна, 47, код 00190905)
до Державного підприємства "Завод порошкової металургії"
(адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код 00186192)
про стягнення 408 106,08 гривень
за участю представників:
позивача - Маргієва Є.О.;
відповідача - не з'явились.
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства "Завод порошкової металургії" про стягнення 408 106,08 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач повинен був виконати поставку гідроциклонів ГЦ-710 у кількості 15 штук, однак відповідач в обумовлений строк обладнання не поставив, суму попередньої оплати не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2018 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.04.2018.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.04.2018.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 911/405/18, призначено розгляд справи по суті на 24.05.2018.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвали Господарського суду Київської області від 14.03.2018, 12.04.2018 та 26.04.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.10.2014 між публічним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та Державним підприємством «Завод порошкової металургії» (постачальник) був укладений договір поставки №6732-08.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити обладнання згідно специфікації на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що строки поставки обладнання встановлюються у специфікаціях.
17.06.2016 між приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Державним підприємством «Завод порошкової металургії» було підписано специфікацію №2 до договору, відповідно до якої, ДП «ЗПМ» зобов'язано було виконати поставку гідро циклонів ГЦ-710 креслення А6771.000.00АСБ у кількості 15 штук, загальною вартістю 1 692 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ.
Строк поставки обладнання відповідно до пункту 4 специфікації - 60 календарних днів від дати 50% передплати, проте не пізніше 5 календарних днів від дати повної оплати. Умови оплати за пунктом 5 специфікації - 50% передплати, 50% за фактом готовності до відвантаження.
21.06.2016 Державним підприємством «Завод Порошкової Металургії» виставлено рахунок на оплату №1026 на суму 1 692 000,00 гривень.
Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» згідно платіжного доручень №4500043721 від 24.06.2016, №4500043720 від 24.06.2016, №4500044969 від 09.08.2016, №4500044968 від 09.08.2016 перераховано відповідачу передоплату в загальному розмірі 1 128 000,00 гривень, за обладнання, а саме за гідроциклони згідно рахунку від 21.06.2016 №1026, про що зазначено в призначенні платежу в платіжних дорученнях.
17.08.2016 та 06.09.2016 відповідач поставив позивачу десять гідроциклонів ГЦ-710, що підтверджується накладною №199 від 17.08.2016, №1271 від 06.09.2016.
01.09.2016 платіжним дорученням №4500044262 на суму 282000,00 гривень позивач перерахував відповідачу передплату з призначенням платежу згідно договору №6732-08 від 31.10.2014 по рахунку №1026 від 21.06.2016 за гідроциклони.
25.07.2017 позивач направив відповідачу лист №08/6874, в якому у зв'язку невиконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки №6732-08 від 31.10.2014 відмовився від замовлення та вимагав повернути передплату в розмірі 282000,00 гривень, протягом трьох банківським днів, яке постачальник отримав 02.08.2017.
18.10.2017 відповідач направив позивачу лист №12-782, в якому визнав борг в розмірі 282000,00 гривень за вказаним договором.
Як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором поставки, обладнання не поставив, суму попередньої оплати в розмірі 282 000,00 гривень не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 408106,08 гривень, з яких: 282000,00 гривень - передплати за п'ять гідроциклонів ГЦ-710, 45120,00 гривень штрафу за прострочення поставки обладнання, 60456,48 гривень - 15% річних за користування грошовими коштами, 20529,60 гривень - пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Передплату за п'ять гідро циклонів у розмірі 282 000,00 гривень було здійснено позивачем 01.09.2016, а отже відповідно до пункту 4 специфікації відповідач повинен був поставити обладнання у строк до 31.10.2016.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із вимогою про відмову у виготовленні відповідачем гідроциклонів у кількості 5 штук та вимогою повернути передплату в розмірі 282 000,00 гривень протягом трьох банківським днів, яку постачальник отримав 02.08.2017.
Відповідно до ч. 2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів того, що ним було поставлено позивачу товар на суму 282 000,00 гривень або повернуто суму попередньої оплати, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 282 000,00 гривень.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором договором поставки, позивачем нараховано 20529,60 гривень пені за загальний період з 08.08.2017 по 05.02.2018 та 45120,00 гривень штрафу.
Пунктом 7.6 договору поставки сторони погодили, що у разі порушення постачальником термінів поставки обладнання, передбачених цим договором, за котре покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцеві 15% річних, від суми грошових коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати і до дня фактичної поставки обладнання або дня повернення грошових коштів, а п 7.3. цього ж договору визначено, що у разі порушення термінів або обсягів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8% від вартості непоставленого в строк обладнання.
Згідно п. 10.6 договору поставки, за всіма видами зобов'язань та відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю три роки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та/або договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Враховуючи, що судом встановлено факт порушення постачальником термінів поставки обладнання, передбачених договором, за котре було внесено часткову оплату в розмірі 282000,00 гривень, то вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 45120,00 гривень штрафу та 20529,60 гривень пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом та не оспорено відповідачем.
Щодо стягнення 60456,48 гривень 15% річних за період з 02.09.2016 по 05.02.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Здійснений позивачем розрахунок 15% річних у розмірі 60456,48 гривень відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 408106,08 гривень, з яких: 282000,00 гривень - передплати за п'ять гідроциклонів ГЦ-710, 45120,00 гривень штрафу за прострочення поставки обладнання, 60456,48 гривень - 15% річних за користування грошовими коштами, 20529,60 гривень - пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів.
Витрати по сплаті судового збору покладається судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Завод порошкової металургії" (адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код 00186192) на користь приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 50102, Дніпропетровська обл., м Кривій Ріг, вул. Рудна, 47, код 00190905) 282000,00 гривень - передплати за п'ять гідроциклонів ГЦ-710, 45120,00 гривень штрафу за прострочення поставки обладнання, 60456,48 гривень - 15% річних за користування грошовими коштами, 20529,60 гривень - пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів та 6121,59 гривень судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 25.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.06.2018.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Д. Лилак