61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
31.05.2018р. Справа № 905/750/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Часовському Є.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: Керівника Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави
до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків
відповідача 2 Приватного підприємства "Олтаві", м. Селидове Донецької області
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство освіти і науки України м. Київ
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вищий навчальний заклад "Селидівський гірничий технікум" м. Селидове Донецької області
про визнання договору оренди №4709/2011 від 31.03.2011р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Олтаві", договору про внесення змін №2 від 26.07.2017р., припинення зобов'язання за ним на майбутнє та зобов'язання звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 120,0 кв.м., -
За участю представників сторін:
від прокурора: Перегонцева Н.С. за посвідченням №044395 від 04.10.2016р.
від відповідача 1: Зучек Є.Н. за довіреністю №69 від 26.12.2017р.
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
Керівник Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків та Приватного підприємства "Олтаві", м. Селидове Донецької області про визнання договору оренди №4709/2011 від 31.03.2011р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Олтаві", договору про внесення змін №2 від 26.07.2017р., припинення зобов'язання за ним на майбутнє та зобов'язання звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 120,0 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на укладення договору №4709/2011 від 31.03.2011р. з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки орендоване мано належить до майна закладів освіти та використовується не за призначенням, внаслідок чого останній підлягає визнанню недійсним. За твердженням прокурора, звернення до суду з розглядуваним позовом мотивоване потребою захистити інтереси держави, яка забезпечує організацію навчально-виховного процесу.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/750/18 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 17.05.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/644/18 та залучено до участі у справі в порядку ч.2 ст. 50 ГПК України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство освіти і науки України, м. Київ та Вищий навчальний заклад "Селидівський гірничий технікум", м. Селидове Донецької області.
11 травня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, вказавши про відсутність у прокурора повноважень для звернення до суду з розглядуваним позовом, оскільки прокурором не зазначено позивача у справі, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та не зазначено про відсутність такого органу, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, тобто підстав, за яких прокурор набуває статус позивача.
Крім того, відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
16.05.2018 року на електрону пошту суду та 22.05.2018р. через канцелярію господарського суду Донецької області від Міністерства освіти і науки України м. Київ надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що спірні нежитлові приміщення використовуються ПП «Олтаві» для здійснення діяльності пов'язаної з навчально-виховним процесом, зокрема, з підготовки водіїв транспортних засобів, але навально-виховна діяльність Селидівського гірничого технікуму з надаваними орендарем послугами з професійно-технічного навчання не пов'язана.
22.05.2018р. від Вищого навчального закладу "Селидівський гірничий технікум" м.Селидове Донецької області надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що спірні приміщення переданні навчальному закладу на праві оперативного управління та знаходиться на балансі закладу, отже навчальний заклад має повноваження для передачі спірних приміщень в оренди в силу приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Також зазначено, що спірне майно передано в оренду з метою розміщення учбових кабінетів для підготовки водіїв.
21.05.2018р. від прокурора через канцелярію господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що функції з управління та контролю за ефективним використанням спірного майна, що є державною власності покладено на Міністерство освіти і науки України, проте Міністерством освіти і науки України не вжито належних заходів з захисту державного майна від нецільового використання, що призводить до порушення інтересів держави в галузі освіти, у зв'язку з чим прокурор у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" має повноваження здійснювати представництво інтересів держави у суду в якості позивача.
Прокурор у підготовчому засіданні 22.05.2018р. надав пояснення щодо наявності повноважень для представництва інтересів держави у суді.
Представник відповідача 1 у підготовчому засіданні вказав про відсутність підстав у прокурора звертатися до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач 2 у підготовче засідання не з'явився, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Третя особа 1 у підготовче засідання не з'явився, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Третя особа 2 у підготовче засідання не з'явився, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За приписами абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Отже, прокурор набуває статусу позивача у разі звернення прокурора у суд із позовом в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.
Виходячи із вказаних положень чинного законодавства щодо виникнення у прокурора права виступати у спорах у якості позивача, суд повинен перевірити дотримання прокурором вказаних вище вимог процесуального законодавства щодо зазначення у позовній заяві про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, та дослідити питання правомірності набуття прокурором статусу позивача у спірних правовідносинах.
Як встановлено судом, звертаючись з позовом, Керівник Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області не зазначено органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та не вказано про відсутність такого органу, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду проте, зазначено прокурора в якості позивача у справі.
Однак, при цьому Керівник Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області у позовній заяві зазначає, що Вищий навчальний заклад "Селидівський гірничий технікум" м. Селидове Донецької області належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, м. Київ, яке відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", є суб'єктом управління об'єкту державної власності, а також вказує у поданій позовній заяві Міністерства освіти і науки України, м. Київ в якості третьої особи у справі.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.
За приписами підпункту 89 п.4 Положення про Міністерство освіти і науки України, постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014р., Міністерство освіти і науки відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Отже, на підставі вищенаведеного, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Міністерство освіти і науки України.
Однак, позовна заява керівник Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області не містить обґрунтувань відсутності у Міністерства освіти і науки України повноважень на звернення до суду з розглядуваним позовом.
Посилання прокурора на те, що ані Законом України "Про освіту", ані Положенням не передбачено повноважень Міністерства освіти і науки України на звернення до суду з позовом про визнання незаконними рішень щодо розпорядження державним майном, яке знаходиться в його управлінні судом не приймаються до уваги, оскільки згідно з ч.1 ст. 64 Закону України "Про освіту" центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, зокрема, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України, тобто, враховуючи положення ч.2 ст. 4 ГПК України, відповідно до яких державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, положення ч.2 ст.44 ГПК України, згідно якої юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність), Міністерство освіти і науки України, як орган уповноважений здійснювати функції держави може бути позивачем у господарському суді.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Таку позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 25.04.2018р. у справі 806/1000/17.
За приписами ч.4ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.
З огляду на це, суд вважає, що у справі відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутись до суду за захистом інтересів держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позовну заяву подано до господарського суду Донецької області Заступником прокурора Донецької області безпідставно, суд дійшов висновку про відсутність у прокурора повноважень на її підписання.
За таких обставин, суд залишає позовну заяву Керівника Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області у справі №905/750/18 без розгляду.
Керуючись ст. 53, п.2 ч.1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -
Позовну заяву Керівника Красноармійської місцевої прокуратури, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків та Приватного підприємства "Олтаві", м. Селидове Донецької області за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство освіти і науки України м. Київ та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вищий навчальний заклад "Селидівський гірничий технікум" м. Селидове Донецької області про визнання договору оренди №4709/2011 від 31.03.2011р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Олтаві", договору про внесення змін №2 від 26.07.2017р., припинення зобов'язання за ним на майбутнє та зобов'язання звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 120,0 кв.м. - залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в Донецький апеляційний господарський суд в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Суддя О.В. Чернова