ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2018Справа № 910/3586/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісовий Клуб»
про стягнення заборгованості в розмірі 43 914,31 грн.
Представники сторін:
від позивача: Осіпчук Р.О., за дов. № 09/01/18 від 09.01.2018;
від відповідача: Кондратенко Т.О., дов. № 1/26/11/15 від 26.11.2015.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісовий Клуб» про стягнення заборгованості в розмірі 43 914,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) № 308-12 від 01.10.2012 в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
06.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.03.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 27.04.2018.
18.04.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що в акті резервування № 151227.0149 від 27.12.2015 вказано, що з боку ТОВ «Лісовий клуб» він підписаний директором ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту, аналогічний підписант з боку ТОВ «Лісовий клуб» вказаний і в наданих суду Актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1513.001 від 30.04.2016, № 2175.001 від 31.05.2016, № 2476.001 від 30.06.2016, однак, відповідно до інформації наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 01.09.2015 директором ТОВ «Лісовий клуб» є ОСОБА_4, з огляду на що зазначені вище акти резервування та надані суду Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не створюють прав та обов'язків для ТОВ «Лісовий клуб», оскільки зі сторони відповідача зазначені документи підписані не уповноваженою особою. Також, відповідачем у відзиві на позовну заяву, заявлено про плив позовної давності у частині нарахування штрафу та пені.
У судове засідання 27.04.2018 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання 27.04.2018 судом оголошено перерву до 29.05.2018.
21.05.2018 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 29.05.2018 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 29.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
01 жовтня 2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісовий клуб» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (далі - виконавець, позивач) укладено Договір про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) (далі - Договір), за умовами якого, виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної(их) кампанії(й) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно Акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору всі необхідні умови проведення кожної окремої Рекламної кампанії визначаються сторонами в Акті резервування. Акти резервування є невід'ємною частиною Договору після підписання їх сторонами.
Згідно з п. 3.1.4 Договору замовник має право в письмовому вигляді пред'явити претензії до виконавця за ненадання та/або неякісне надання послуг за Договором протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовником фотозвіту чи протягом 3 робочих днів з моменту виявлення недоліків, при цьому будь-які рекламації від замовника, пов'язані з незадовільним проведенням рекламної кампанії, за винятком тих, що стосуються прихованих недоліків, приймаються виконавцем до моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, порядок підписання якого зазначено в п. 5.6 Договору. Виконавець не розглядає претензій, що надійшли в усній формі або з порушенням зазначеного в цьому пункті терміну.
Пунктом 3.2.6 Договору визначено, що замовник зобов'язується оплачувати послуги та роботи виконавця особисто, вчасно і в повному обсязі відповідно до умов даного Договору та Додаткових угод до нього.
У відповідності до п. 3.4.6 Договору виконавець зобов'язується надавати замовникові фотозвіт(и) про розміщення рекламного(их) матеріалу(ів) на поверхнях, включаючи ротацію реклами (кур'єром або електронною поштою) протягом 10 (десяти) календарних днів після розміщення рекламного матеріалу відповідно до п.п. 3.4.2 Договору, враховуючи строки по регіонам.
Згідно з п. 4.1-4.2 Договору виконавець надсилає замовникові (на його запит) адресну програму з переліком вільних поверхонь на вказаний замовником період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута замовником протягом 24 годин, якщо більший строк не буде узгоджено сторонами додатково. При відсутності вільних поверхонь виконавець повідомляє про це замовника засобами електронної пошти або факсимільного зв'язку.
По закінченню відбору вільних поверхонь рекламоносіїв замовник надсилає підтвердження про резервування електронною поштою та сторонами підписується Акт резервування.
Акт резервування надається виконавцем замовнику протягом трьох робочих днів після підтвердження бронювання на повний період. Замовник зобов'язується підписати представлений виконавцем Акт резервування протягом трьох робочих днів з моменту його представлення або письмово надати аргументовану відмову. Виконавець зобов'язаний розглянути пропозиції замовника та прийняти відповідні заходи щодо врегулювання розбіжностей. Рекламна кампанія може бути розміщена/пролонгована за відсутності підписаного обома сторонами Акту резервування на такий період, за 10 днів до початку Рекламної кампанії (п. 4.3 Договору).
Відповідно до п. 4.4 Договору акт резервування являє собою Додаток до Договору і є його невід'ємною частиною та діє до дати припинення Договору. Строк, зазначений в Акті резервування, який перевищує загальний строк дії Договору є недійсний, якщо сторонами не буде продовжено загальний строк Договору.
Поверхні рекламоносіїв вважаються зарезервованими виконавцем для замовника на строк майбутньої рекламної кампанії, зазначений в кожному окремому Акті резервування, тільки з моменту підписання сторонами Акту резервування та отримання виконавцем на його рахунок суми передоплати, зазначений в п. 5.3.1 даного Договору. У випадку, якщо зазначений документ не підписаний або сума передоплати у зазначений строк не надійшла, поверхні вважаються не зарезервованими, і виконавець має право здійснювати розміщення рекламних матеріалів на таких поверхнях на замовлення третіх осіб. В разі порушення строку передоплати, зазначеному в Договорі, сторонами допускається перегляд вільних поверхонь станом на момент отримання виконавцем передоплати, що зазначається у відповідному Акті резервування (п. 4.5 Договору).
У відповідності до п. 5.1 та п. 5.2 Договору вартість послуг за Договором вказується сторонами в акті резервування. Ціна даного Договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній замовника за Актами резервування. Вартість кожної рекламної кампанії включає ПДВ (20%).
За умовами п. 5.3 Договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця:
- протягом п'яти робочих днів з моменту підписання Акту резервування, замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від вартості першого місяця Рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в Акті резервування. Факт неотримання рахунку не звільняє замовника від здійснення плати;
- в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100% місячної вартості Рекламної кампанії та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в Акті резервування.
Відповідно до п. 5.6 Договору щомісячно під час проведення рекламної кампанії, зазначеній в Акті резервування, сторони підписують Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), а у випадку якщо строк рекламної кампанії один календарний місяць або менше - то Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписується на дату закінчення періоду такої реклами. Виконавець направляє замовникові для підписання два екземпляри Акта здачі прийняття робіт (надання послуг), підписаних виконавцем, а замовник протягом 5 робочих днів з моменту одержання актів зобов'язаний надіслати виконавцю один підписаний ним екземпляр Акта. У випадку неотримання виконавцем Акта прийому-передачі робіт (послуг) в зазначений термін та при відсутності письмової вмотивованої відмови, послуги виконавця вважаються наданими належним чином і прийнятими замовником.
Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року включно (п. 6.1 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 31.12.2013 до Договору, сторони дійшли згоди, зокрема внести зміни в п. 6.1 Договору та продовжити строк дії Договору до 31.12.2014.
Додатковою угодою № 2 від 29.12.2014 до Договору, сторони дійшли згоди, зокрема викласти п. 6.1 Договору у новій редакції.
Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним Договором, а також Актами резервування, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір припиняється після закінчення строку на який було укладено Договір або у випадках передбачених Договором. Якщо за 30 днів до дати закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про припинення Договору, дія Договору вважається продовженою на той самий строк.
Відповідно до п. 4.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2015) Акт резервування являє собою Додаток до Договору і є його невід'ємною частиною.
27 грудня 2015 сторонами підписано Акт резервування № 151227.0149 від 27.12.2015 на суму 79 200 грн.
У п. 4 Акту резервування погоджено, що вартість рекламної кампанії підлягає оплаті в строк 31.01.2016.
Як зазначає позивач, ТОВ «Октагон-Аутдор» послуги були надані належним чином у повному обсязі у квітні, травні та червні 2016 на загальну суму 19 800,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак ТОВ «Лісовий Клуб» свої зобов'язання з оплати наданих послуг за вказаний період не здійснив, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 19 800,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 4.1-4.2 Договору виконавець надсилає замовникові (на його запит) адресну програму з переліком вільних поверхонь на вказаний замовником період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута замовником протягом 24 годин, якщо більший строк не буде узгоджено сторонами додатково. При відсутності вільних поверхонь виконавець повідомляє про це замовника засобами електронної пошти або факсимільного зв'язку.
По закінченню відбору вільних поверхонь рекламоносіїв замовник надсилає підтвердження про резервування електронною поштою та сторонами підписується Акт резервування.
Акт резервування надається виконавцем замовнику протягом трьох робочих днів після підтвердження бронювання на повний період. Замовник зобов'язується підписати представлений виконавцем Акт резервування протягом трьох робочих днів з моменту його представлення або письмово надати аргументовану відмову. Виконавець зобов'язаний розглянути пропозиції замовника та прийняти відповідні заходи щодо врегулювання розбіжностей. Рекламна кампанія може бути розміщена/пролонгована за відсутності підписаного обома сторонами Акту резервування на такий період, за 10 днів до початку Рекламної кампанії (п. 4.3 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2015 сторонами підписано Акт резервування № 151227.0149 на загальну суму 79 200,00 грн., відповідно до якого, виконавцем зарезервовано щит 4х8, за адресою: Новообухівська траса, 250 м. від КПП, виїзд з міста, на період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Відповідно до п. 5.6 Договору щомісячно під час проведення рекламної кампанії, зазначеній в Акті резервування, сторони підписують Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), а у випадку якщо строк рекламної кампанії один календарний місяць або менше - то Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписується на дату закінчення періоду такої реклами. Виконавець направляє замовникові для підписання два екземпляри Акта здачі прийняття робіт (надання послуг), підписаних виконавцем, а замовник протягом 5 робочих днів з моменту одержання актів зобов'язаний надіслати виконавцю один підписаний ним екземпляр Акта. У випадку неотримання виконавцем Акта прийому-передачі робіт (послуг) в зазначений термін та при відсутності письмової вмотивованої відмови, послуги виконавця вважаються наданими належним чином і прийнятими замовником.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1513.001 від 30.04.2016, № 2175.001 від 31.05.2016 та № 2476.001 від 30.06.2016 на загальну суму 19 800,00 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 1513 від 01.04.2016 на суму 6 600,00 грн., № 2175 від 01.05.2016 на суму 6 600,00 грн., № 2476 від 25.05.2016 на суму 6 600,00 грн.
Згідно з п. 3.1.4 Договору замовник має право в письмовому вигляді пред'явити претензії до виконавця за ненадання та/або неякісне надання послуг за Договором протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовником фото звіту чи протягом 3 робочих днів з моменту виявлення недоліків, при цьому будь-які рекламації від замовник, пов'язані з незадовільним проведенням рекламної кампанії, за винятком тих, що стосуються прихованих недоліків, приймаються виконавцем до моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, порядок підписання якого зазначено в п. 5.6 Договору. Виконавець не розглядає претензій, що надійшли в усній формі або з порушенням зазначеного в цьому пункті терміну.
При цьому, матеріали справи не містять претензій та повідомлень з боку відповідача про порушення позивачем умов договору щодо надання обумовлених сторонами послуг з проведення рекламної кампанії.
Разом з тим, 18.04.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що в акті резервування № 151227.0149 від 27.12.2015 вказано, що з боку ТОВ «Лісовий клуб» він підписаний директором ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту, аналогічний підписант з боку ТОВ «Лісовий клуб» вказаний і в наданих суду Актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1513.001 від 30.04.2016, № 2175.001 від 31.05.2016, № 2476.001 від 30.06.2016, однак, відповідно до інформації наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 01.09.2015 директором ТОВ «Лісовий клуб» є ОСОБА_4, з огляду на що зазначені вище акти резервування та надані суду Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не створюють прав та обов'язків для ТОВ «Лісовий клуб», оскільки зі сторони відповідача зазначені документи підписані не уповноваженою особою.
Як вбачається з матеріалів, Акт резервування № 151227.0149 від 27.12.2015 та Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1513.001 від 30.04.2016, № 2175.001 від 31.05.2016 та № 2476.001 від 30.06.2016 підписані з боку ТОВ «Лісовий клуб» - «директором ОСОБА_3.».
При цьому, зазначені документи скріплені печаткою ТОВ «Лісовий клуб», що відповідачем не заперечується.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України, керівником ТОВ «Лісовий клуб» з 01.09.2015 є ОСОБА_4.
Водночас, матеріали справи містять Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №389.001 від 31.01.2016 на суму 6 600,00 грн., № 491.001 від 19.02.2016 на суму 540,00 грн., № 492.001 від 29.02.2016 на суму 6 600,00 грн., № 1512.001 від 31.03.2016 на суму 6 600,00 грн., № 1777.001 від 15.04.2016 на суму 720,00 грн., які також підписані з боку ТОВ «Лісовий клуб» - «директором ОСОБА_3.».
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лісовий клуб» здійснювалась оплата за даними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученням № 5105 від 18.04.2016 на суму 720,00 грн., № 6618 від 30.01.2017 на суму 2 000,00 грн., № 6933 від 03.04.2017 на суму 1 000,00 грн., № 7003 від 18.04.2017 на суму 1 600,00 грн., № 6618 від 30.01.2017 на суму 2 000,00 грн., а також кредитовим повідомленням від 19.05.2017 на суму 4 000,00 грн.
Більше того, матеріали справи також містять податкові накладні № 552 від 30.06.2016, № 488 від 31.05.2016, № 528 від 30.04.2016, № 126 від 15.04.2016, № 510 від 31.03.2016, №157 від 19.02.2016, № 156 від 19.02.2016, № 379 від 31.01.2016, які акцептувались ТОВ «Лісовий клуб», що підтверджується повідомленнями про прийняття ТОВ «Лісовий клуб» зазначених податкових накладних, при цьому, з означеної податкової звітності вбачається, що електронний підпис, про прийняття зазначених податкових накладних, від імені ТОВ «Лісовий клуб» здійснений - «директором ТОВ «Лісовий клуб» ОСОБА_3.».
Крім того, з наявного в матеріалах справи листа ТОВ «Дорс Консалтинг», що є офіційним постачальником даних ТОВ «Октагон-Аутдор», зазначено про розміщення рекламного сюжету «Партизан» ТОВ «Лісовий клуб» на поверхні рекламної конструкції у період з 01.04.2016 по 30.06.2016 за адресою: м. Київ, Новообухівська траса, 250 м. від КПП, виїзд із м. Києва, тип РК-щит 4*8, код РК і 6164. Зазначена конструкція Кі6164 типу «щит» розміром 4*8 за адресою м. Київ, Новообухівська траса, 250 м. від КПП, виїзд із м. Києва - ідентифікована у дослідженні проявів зовнішньої реклами, що проводив «Дорс Консалтинг» у 2016 році. Згідно з наявною експертною оцінкою ТОВ «Дорс Консалтинг» на вказаній площині у період з квітня по червень 2016 року була зафіксована реклама: квітень 2016 - «Партизан» «Лісовий клуб»; травень 2016 - «Партизан» «Лісовий клуб»; червень 2016 - «Партизан» «Лісовий клуб». До вказаного листа додано фотозвіти за квітень 2016 (78106); за травень 2016 (78106); за червень 2016 (78106).
Відтак, суд зазначає, що неузгодженість з боку відповідача, в частині виконання керівницьких повноважень ТОВ «Лісовий клуб» різними особами, з урахуванням наявних в матеріалах справи фотозвітів, які підтверджують факт надання послуг за Актом резервування, не нівелює обов'язок відповідача з оплати вартості фактично наданих послуг.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За умовами п. 5.3 Договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця:
- протягом п'яти робочих днів з моменту підписання Акту резервування, замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від вартості першого місяця Рекламної кампанії. Якщо інше не зазначено в Акті резервування. Факт неотримання рахунку не звільняє замовника від здійснення плати;
- в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100% місячної вартості Рекламної кампанії та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в Акті резервування.
У п. 4 Акту резервування погоджено, що вартість рекламної кампанії підлягає оплаті в строк 31.01.2016.
Проте, як встановлено судом, відповідачем не було оплачено отримані послуги в повному обсязі.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 19 800,00 грн.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг з проведення рекламної кампанії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 19 800,00 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 12 941,69 грн., 3 % річних в розмірі 1 272,62 грн. та штраф в розмірі 9 900,00 грн.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.
В даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Крім того, можливість одночасного застосування штрафу та пені прямо вбачається із Господарського кодексу України (стаття 231 ГК України), який передбачає можливість одночасного застосування пені та штрафу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
За умовами пункту 7.1.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що: «Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції».
Пунктом 13.5 Договору сторони домовились, що строк позовної давності відносно стягнення на нарахування штрафних санкцій встановлено в три роки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 12 941,69 грн. судом встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 941,69 грн. підлягає задоволенню.
В свою чергу, пунктом 7.1.4 Договору визначено, що в разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50 відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена, що не звільняє замовника від зобов'язань щодо оплати рекламної кампанії.
Відтак, оскільки відповідач прострочив оплату вартості товару більше ніж на 20 банківських днів, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак з відповідача підлягає стягненню 9 900,00 грн. штрафу.
Водночас суд враховує подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 ГК передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому:
1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;
2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 3-1217гс-16 від 08.02.2017.
Водночас, пунктом 13.5 Договору сторони домовились, що строк позовної давності відносно стягнення на нарахування штрафних санкцій встановлено в три роки.
А відтак, сторонами погоджено, як строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, так і строк позовної давності, ніж той, який встановлено ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, що узгоджується зі свободою Договору.
Відтак, заява відповідача про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені судом відхиляється, з огляду на її необґрунтованість.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а відтак стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 272,62 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісовий Клуб» (02094, м. Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 27-А; ідентифікаційний код: 37204046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 72, поверх № 10; ідентифікаційний код: 34729203) заборгованість в розмірі 19 800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) грн., пеню в розмірі 12 941 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 69 коп., штраф в розмірі 9 900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) грн., та 3% річних в розмірі 1 272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.06.2018.
Суддя О.А. Грєхова