ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2018Справа № 910/3390/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС"
до Торгово-промислової палати України
про визнання безпідставною відмову у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорної обставини та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Сидоренко С.С. (довіреність);
від відповідача: Суткович М.А. (довіреність);
Державне підприємство "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС" звернулося до Господарського суду міста Києва позовом до Торгово-промислової палати України, у якому просить суд:
- визнати безпідставною відмову Торгово-промислової палати України сертифікату про засвідчення форс-мажорної обставини за заявою № 279 від 21.12.2017 позивача за Договором № 69/2013 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016;
- зобов'язати Торгово-промислову палату України видати позивачу сертифікат про наявність форс-мажорної обставини у вигляді протиправних дій особи, що унеможливило виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" зобов'язання по доставці товару за домовленим маршрутом та унеможливлює виконання позивачем зобов'язань по оплаті маніпуляцій з вагоном № 65953630 з 26.12.2016 по 16.08.2017 за договором № 69/2013 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорної обставини є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 910/3390/18; призначено підготовче засідання у справі на 26.04.2018.
19.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у зв'язку з відсутністю причинно-наслідкового зв'язку між обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов'язань відповідачем було надіслано відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач зазначив, що суд не вправі підмінити торгово-промислову палату та не може надати оцінку чи є обставини, викладені у заяві, форс-мажорними.
У судове засідання 26.04.2018 з'явились представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2018 надав відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3390/18 до судового розгляду по суті на 24.05.2018.
Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
В судовому засіданні 24.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Державне підприємство "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС" звернулося до Торгово-промислової палати України із заявою вих. №279 від 21.12.2017 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що з 27.12.2016 по даний час Закарпатською митницею ДФС України безпідставно вчиняються дії по затриманню задекларованого у встановленому законом порядку експортованого вантажу в товарному залізничному вагоні № 65953630 Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС".
Так, позивач зазначає, що 18.10.2016 між Державним підприємством "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія» (експедитор) укладено договір № 69/2016 про організацію перевезень вантажів, відповідно до п. 1.2 якого експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.
На виконання договору позивачем підготовлено продукцію, задекларовано в установленому порядку з визначенням її кількості.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що у випадку оформлення перевізних та супровідних документів з порушенням умов договору, в тому числі: відсутності коду платника, відсутності документів необхідних для виконання митних, санітарних та інших формальностей, що викликало затримку вагонів з вантажами на прикордонних станціях, клієнт відшкодовує експедитору витрати, пов'язані із зберіганням вантажу та інші витрати, пов'язані з такою затримкою.
За твердженням позивача, 27.12.2016 підпорядкованими працівниками Закарпатської митниці ДФС України на станції «Батьово» було необґрунтовано призупинено пропуск вагону № 65953630 з товаром, що знаходився в експортному режимі.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 876/9322/17 за адміністративним позовом Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС" до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, визнано протиправними дії Закарпатської митниці ДФС щодо затримання залізничного вагону № 65953630, вантажовідправником якого є ДП "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС" на залізничній станції «Батьово» митного посту «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС та визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС, яка полягає у не проведенні своєчасного митного контролю та митних процедур щодо пропуску через державний кордон України залізничного вагону № 65953630, вантажовідправником якого є позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано претензію від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія» вих. № 1690 від 05.12.2017, про сплату вартості послуг з організації перевезення, а також витрат, пов'язаних з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами, інших витрат, нарахованих залізницею.
Позивач зазначає, що простій вагону, його пересування та інші оплатні маніпуляції з вагоном були спричинені незаконними (протиправними) діями працівників Закарпатської митниці ДФС, тобто третьою особою відносно договору.
Згідно з п. 5.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які не існували під час укладення цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: протиправні дії третіх осіб.
За твердженням позивача, Закарпатська митниця ДФС втрутилась у господарські відносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія», як третя особа відносно договору, та вчинила протиправні дії, які впливають на зобов'язання між сторонами за договором № 69/2016 про організацію перевезень вантажів та призвели до матеріальних збитків у товариства. Так, позивач унеможливлений виконати договірне зобов'язання по оплаті послуг, оскільки їх характер, об'єм, і зміст був змінений третьою особою.
У зв'язку з викладеним, позивач звертався до Торгово-промислової палати України із заявою вих. №279 від 21.12.2017 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями.
Однак, листом від 11.01.2018 вих. № 12/05-5.4 Торгово-промислова палата України повідомила позивача про відсутність підстав для засвідчення форс-мажорних обставин, зазначивши, що заявником необґрунтовано дату початку та закінчення форс-мажорних обставин та не надано підтверджуючих документів неможливості виконання саме заявником своїх зобов'язань, ТПП не має можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між обставино/подією і неможливістю виконання заявником своїх зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність відмови у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин та просить суд зобов'язати відповідача видати позивачу сертифікат про наявність форс-мажорної обставини у вигляді протиправних дій особи, що унеможливило виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" зобов'язання по доставці товару за домовленим маршрутом та унеможливлює виконання позивачем зобов'язань по оплаті маніпуляцій з вагоном № 65953630 з 26.12.2016 по 16.08.2017 за договором № 69/2013 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України , юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем заявлені вимоги про визнання безпідставною відмову Торгово-промислової палати України сертифікату про засвідчення форс-мажорної обставини за заявою № 279 від 21.12.2017 позивача за Договором № 69/2013 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016 та зобов'язання Торгово-промислову палату України видати позивачу сертифікат про наявність форс-мажорної обставини у вигляді протиправних дій особи, що унеможливило виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" зобов'язання по доставці товару за домовленим маршрутом та унеможливлює виконання позивачем зобов'язань по оплаті маніпуляцій з вагоном № 65953630 з 26.12.2016 по 16.08.2017 за договором № 69/2013 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили)є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).
Відповідно до п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Згідно з п. 6.3 Регламенту заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань.
З аналізу положень ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", п.п. 3.1, 6.2, 6.4 Регламенту слідує, що форс-мажорними обставинами в розумінні наведених положень законодавства є обставини, які унеможливлюють виконання певного зобов'язання за договором, на підтвердження чого видається відповідний сертифікат.
В той же час, як встановлено судом, відповідно до умов договору № 69/2016 про організацію перевезень вантажів від 18.10.2016, зобов'язанням позивача за вказаним договором є оплата наданих послуг. У заяві про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач зазначив, що зобов'язання яке унеможливлює виконання у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин є оплата транспортних послуг та додаткових зборів при перевезенні вантажу у вагоні № 65953630.
Суд зазначає, що дії Закарпатської митниці ДФС ніяким чином не впливають на виконання/невиконання позивачем зобов'язання з оплати послуг за договором. Неправомірна затримка вагону № 65953630 може свідчити про завдання позивачу збитків протиправними діями третіх осіб, та про відсутність вини позивача у понесенні додаткових витрат його контрагентом, однак не свідчить про неможливість виконання позивачем грошового зобов'язання за укладеним договором.
Пунктом 6.14. Регламенту передбачено, що у разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) недостатньо обґрунтовані або відсутні підстави/умови для засвідчення (передбачені п. 6.5., 6.9. Регламенту) і т.п., ТПП України/регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо або про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 9 до Регламенту).
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності з Регламентом та правомірно відмовив позивачу в засвідченні форс-мажорних обставин.
Суд зазначає, що Законом України "Про торгово-промислові палати України" до компетенції відповідача віднесено вирішення питання чи є вказані у поданій позивачем заяві № №279 від 21.12.2017 обставини форс-мажорними (обставини непереборної сили) і в цьому випадку суд не вправі замість Торгово-промислової палати України надавати оцінку чи є викладені позивачем в заяві №279 від 21.12.2017 обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.03.2018 у справі 910/7036/17.
Крім того, висновок ТПП не є актом державного органу, такий висновок лише одним із видів доказів, який не має наперед визначеної сили.
Заявляючи вимогу про зобов'язання відповідача видати сертифікат про наявність форс-мажорної обставини позивач вимагає від суду фактично підмінити Торгово-промислово палату України, що є неприпустимим, оскільки саме до повноважень зазначеного органу в силу положень ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 26.11.2015 у справі № 910/14673/15.
Водночас, як зазначено в частини 2 статті 4 Закону України "Про торгово-промислові палати України" втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово-промислових палат у діяльність державних органів та їх посадових осіб не допускається.
Вимога позивача про зобов'язання відповідача видати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) направлена на встановлення саме судом наявності форс-мажорних обставин, що, згідно Закону України "Про торгово-промислові палати України" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18.12.2014 № 44(5)), не відноситься до компетенції суду.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 03.05.2018 у справі 906/1024/16.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, , суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.
Підсумовуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАТНЕАГРОЛІС".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018.
Суддя С.О. Турчин