ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2018Справа № 910/2441/18
За позовом Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до Національної поліції України Департаменту протидії наркозлочинності, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Ільєнко О.О.
Представники сторін: не викликались.
01 березня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (позивач) надійшла позовна заява № 240/2018 від 26.02.2018 року до Національної поліції України Департаменту протидії наркозлочинності (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про стягнення незаконно виплаченої громадянину ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 7800,16 грн. (сім тисяч вісімсот гривень 16 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимоги ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та не сплатив у встановленому порядку суму виплаченого Південним районним центром зайнятості м. Запоріжжя забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1, у зв'язку з його поновленням на роботі за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2017р. по справі № 808/1002/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 року у справі № 910/2441/18 позовну заяву № 240/2018 від 26.02.2018 року Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя до Національної поліції України Департаменту протидії наркозлочинності про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Південному районному центру зайнятості м. Запоріжжя строк до 23.03.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.
21 березня 2018 року через відділ діловодства суду від Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя надійшла заява № 329/2018 від 16.03.2018 року "Про усунення недоліків".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2441/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Крім того, ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.
11.04.2018 року через канцелярію суду від Національної поліції України надійшов відзив № 1023/26/6-2018 від 10.04.2018 року, в якому Національна поліція України заперечила проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем невірно визначено відповідача у справі, оскільки призначення та звільнення ОСОБА_1 відбувалося в межах повноважень начальника Департаменту протидії наркозлочинності безпосередньо наказами Департаменту. Вказана обставина лише підтверджує той факт, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді в Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України, а не в Національній поліції України.
За ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, Господарський суд міста Києва, -
05.05.2017 року у Південному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя знаходився на обліку як безробітний та з 12.05.2017 року отримував допомогу по безробіттю громадянин - ОСОБА_1, який проживає за адресою 69000, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
20.06.2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду громадянина ОСОБА_1, було поновлено на роботі з 01 березня 2017 року.
Наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України № 79 о/с від 30.06.2017 року було скасовано наказ № 33 о/с від 28.02.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого сектору з обслуговування Мелітопольської оперативної зони управління з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору з обслуговування Мелітопольської оперативної зони управління з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей з 01.03.2017 року.
Згідно довідки про виплату допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 за період з травня по червень 2017 року отримано допомогу по безробіттю у розмірі 7800,16 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Внаслідок несплати відповідачем вказаних коштів, з огляду на норми вищезазначеної статті, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 7800,16 грн.
Оцінивши в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закон).
Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи - військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію (далі - військовослужбовці), та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних (ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 7 цього Закону передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.
Згідно з пп. 2 п.1 ст. 31 Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.
Проаналізувавши вищезазначену правову норму суд вважає за необхідне зазначити, що достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Як встановлено судом, 05.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням, до вирішення питання у працевлаштуванні, до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, де і був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 084917050500004.
За заявою ОСОБА_1 від 05.05.2017 року, у якій він зазначив та засвідчив власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, йому був наданий статус безробітного і, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", призначена виплата допомоги по безробіттю.
Судом установлено, що згідно Наказу від 28.02.2017 року № 33 о/с Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору з обслуговування Мелітопольської оперативної зони управління з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей з 01.03.2017 року
Поновлення відбулось згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017 року у справі № 808/1002/17.
Відповідно до довідки позивача допомога по безробіттю виплачувалася громадянину ОСОБА_1 з 12.05.2017 року по 22.06.2017 року та складає 7800,16 грн. Додатковими доказами, що підтверджують виплату 7800,16 грн. є платіжні доручення та відомості по виплатам (копії документів містяться в справі).
На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 7800,16 грн. на користь Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя відповідачем не надано.
Відповідно до п. 32 постанови пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Виходячи з наведеного судом, сума виплаченого позивачем забезпечення у розмірі 7800,16 грн., наданих ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 12.05.2017 року по 22.06.2017 року, як безробітному, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в повному обсязі, а викладені Національною поліцією України у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн., відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національної поліції України Департаменту протидії наркозлочинності (ідентифікаційний код 40133934, адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 35888544, адреса: 69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Комарова, 11, поточний рахунок 37170001004280 в ГУДКСУ у Запорізький області, МФО 813015), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: виплаченої допомоги по безробіттю - 7800,16 грн. (сім тисяч вісімсот гривень 16 копійок) та судовий збір - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
3. Копію рішення направити сторонам у справі № 910/2441/18.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.06.2018р.
Суддя О.В. Котков