ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.05.2018Справа № 910/1047/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київхліб»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»
про визнання недійсним та скасування рішення
Представники:
від позивача: Симбірцев Є.В., Буркова І.М.
від відповідача: Кравченко О.К., Шевченко К.Ю.
від третьої особи: Лучка І.Ю., Шум О.М.
Публічне акціонерне товариство «Київхліб» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 23.11.2017 №663-р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Антимонопольний комітет України неповно з'ясував усі обставини справи та дійшов необґрунтованих висновків про те, що позивач здійснював використання без дозволу дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Казковий ключик».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Київхліб» залишено без руху; встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; - надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - надання доказів які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
09.02.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.
Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 06.03.2018.
01.03.2018 до відділу діловодства суду отримано від Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» заяву про вступ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з тих підстав, що вказана особа була заявником у справі відповідача, рішення у якій оскаржується позивачем, яким, власне, було поновлено порушені права заявника.
06.03.2018 до відділу діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов та клопотання про залучення Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У підготовче засідання 06.03.2018 з'явились представники сторін.
Розглянувши клопотання про вступ третьої особи та про залучення третьої особи, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. З огляду на наведене, клопотання про вступ третьої особи та про залучення третьої особи підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 суд ухвалив: залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкласти на 27.03.2018.
09.03.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив
27.03.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надішли письмові пояснення щодо позову.
27.03.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи.
У підготовче засідання 27.03.2018 з'явились представники сторін та третьої особи.
У підготовчому засіданні 27.03.2018 оголошено перерву до 08.05.2018.
04.04.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи.
03.05.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надішли заперечення на відповідь позивача на пояснення третьої особи.
05.04.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшли доповнення до відповіді на письмові пояснення третьої особи.
07.05.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи.
У підготовче засідання 08.05.2018 з'явився представники сторін та третьої особи.
У підготовчому засіданні 08.05.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2018.
18.05.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, згідно з якими позивач зокрема зазначає про зміну типу товариства позивача - з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правовою формою товариства позивача є приватне акціонерне товариство.
За змістом 5 Закону України "Про акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. З огляду на наведене відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва, водночас факт зміни типу акціонерного товариства позивача судом встановлено.
У судове засідання 22.05.2018 прибули представники сторін та третьої особи та надали пояснення по суті спору.
У судовому засіданні 22.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи та дослідивши докази, суд
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
За змістом ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Судом встановлено, що 23.11.2017 Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет, відповідач) прийнято рішення № 663-р у справі № 127-26.4/266-16 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким, зокрема:
Визнано, що Публічне акціонерне товариство «КИЇВХЛІБ» вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу (згоди) дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Казковий ключик», схожого на оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик», яке раніше почало використовувати дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «РОШЕН» для кондитерського виробу - торта «Золотий ключик», що може призвести до змішування з діяльністю дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (п. 1 резолютивної частини Рішення);
за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення накладено штраф на Публічне акціонерне товариство «КИЇВХЛІБ» у розмірі 219000,00 гривень (п. 2 резолютивної частини Рішення).
Господарським судом міста Києва встановлено, що під час прийняття Рішення Антимонопольний комітет України виходив з того, що заявником у справі Комітету є ДІІ «Кондитерська корпорація «РОШЕН». Кондитерський виріб - торт «Золотий ключик» Київська кондитерська фабрика «РОШЕН» виробляє на замовлення ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН». За наданою заявником інформацією, ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» є стороною у договірних відносинах з Київською кондитерською фабрикою «РОШЕН», яка здійснює виробництво кондитерської продукції на замовлення ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН», що підтверджується договором № 1 К/12 від 01.01.2012 та додатковими угодами до вказаного договору.
Відповідно до інформації, наданої заявником, з моменту створення макета упаковки торта «Золотий ключик» та початку його виробництва дизайн упаковки торта майже не змінювався.
У Рішенні встановлено, що виробництво кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» ДП «Кондитерська корпорація» «РОШЕН» розпочало у 2003 році, що, зокрема, підтверджується додатком до договору про виконання робіт, укладеного між ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» та Київською кондитерською фабрикою імені Карла Маркса № 1/03 від 01.01.2003, протоколами дослідження харчових продуктів, зокрема торта «Золотий ключик», на вміст токсичних речовин Київської міської Санітарно-епідеміологічної станції від 23.12.2003 № 259, 260.
З метою набуття виключних прав інтелектуальної власності щодо оригінального оформлення коробки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» зареєстровано знак для товарів та послуг № 78911 від 10.07.2007.
Знак для товарів та послуг «Золотий ключик», що належить заявникові, визнано добре відомим на 01.01.2009 відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України (дата публікації 25.05.2017, бюлетень № 10/2017).
У період виробництва та реалізації кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» здійснювало його рекламування, зокрема, за допомогою розміщення плакатів, що надаються в магазини та інші точки продажу для рекламування кондитерських виробів торговельної марки «РОШЕН».
Як зазначено у Рішенні, тривалий строк реалізації зазначеного кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» з використанням зазначеного оформлення упаковки та рекламування продукції допомогли заявнику здобути велику кількість споживачів та відповідну позитивну ділову репутацію. Оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» є широко відомим в Україні. Продукція з її використанням користується значним попитом протягом тривалого періоду часу та створює міцний асоціативний зв'язок між оформленням кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» та безпосереднім виробником - ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН».
Разом з тим, представниками заявника 07.06.2016 виявлено продукцію Позивача - кондитерський виріб торт «Казковий ключик», оформлення упаковки якого, на думку заявника, є схожим до ступеня змішування на оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» заявника, який раніше почав його використовувати у своїй господарській діяльності. Дозволу на використання оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик», або схожого на нього, ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» ПрАТ «КИЇВХЛІБ» не надавало. Заявником було надано Комітету інформацію про те, що обсяг продажів торта «Золотий ключик» почав знижуватись з моменту появи на ринку торта «Казковий ключик» виробництва 1 позивача - з квітня 2016 року, у той час як загальний обсяг продажів кондитерської продукції заявника зростав. У цілому падіння продажів торта «Золотий ключик» за 2018 рік становить 5,18 відсотка порівняно з 2015 роком. Падіння продажів торта «Золотий ключик» з квітня по грудень 2016 року порівняно з тим же періодом 2015 року становить 4,68 відсотка, із січня ж по квітень 2017 року падіння продажів становить 12,30 відсотка порівняно з 2016 роком того ж періоду.
У той же час, загальний обсяг продажів кондитерської продукції Заявника зростав як у 2016 році (на 4,51 відсотка) порівняно з 2015 роком, так і в 2017 році (на 5 відсотків) порівняно з 2016 роком.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що Рішення було прийняте Комітетом за наслідками неповного з'ясування та не доведення обставин, які мають значення для справи, а викладені у Рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи, що відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання Рішення недійсним та скасування.
Зокрема, позивач стверджує, що при розгляді справи відповідач мав з'ясувати наявність або відсутність наступних факторів: наявність/відсутність схожості оформлення упаковки торту «Казковий ключик» виробництва позивача із оформленням упаковки торту «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»; наявність/відсутність у позивача дозволу (згоди) ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» на використання оформлення упаковки торту «Казковий ключик» виробництва позивача за умови доведеної схожості такого оформлення упаковки вказаного торту із оформленням торту «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»; наявність/відсутність пріоритету ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» на використання оформлення упаковки торту «Золотий ключик»; наявність/відсутність факту змішування діяльності позивача та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» та або можливість виникнення такого факту, що виник або міг виникнути внаслідок використання схожого оформлення упаковки. Всі вищезазначені фактори тісно пов'язані і виходять з ключового фактора про наявність або відсутність схожості спірних упаковок.
Однак, відповідач необґрунтовано об'єднав в одне поняття «упаковка» коробку, в яку упаковується торт, і яка дійсно є його упаковкою, та стрічку, яка у даному випадку слугує лише для скріплення коробки та зручності транспортування вже упакованого продукту («обандеролювальна стрічка»), що призвело до обрання неправильного об'єкта для порівняння при визначенні схожості/несхожості оформлення упаковок вказаних тортів.
При описі зовнішнього вигляду порівнюваних коробок з тортами в Рішенні відповідачем був опущений ряд відрізняльних елементів, безпідставно ототожнено назви тортів, які суттєво різняться за звуковим, графічним та семантичним чинниками, а також невірно зазначено кольори, які переважають в оформленні, а саме: в описі коробки для торту «Казковий ключик» не враховано наявність: а) стилізованого зображення медалі у вигляді сургучної печатки із написом «з вершковим маслом»; б) зображення у нижній частині коробки стрічки червоного кольору з написом «Казковий ключик» всередині стрічки, яка є суттєвою ознакою упаковки; в) зображення торговельної марки «БКК» в оригінальному виконанні, в якому вона зареєстрована і добре відома споживачам; невірно зазначено кольори, які переважають, оскільки в оформленні упаковки торту «Казковий ключик» переважають червоний, помаранчевий та зелений кольори, а в оформленні коробки для торту «Золотий ключик» - відтінки жовтого та помаранчевого кольорів.
В матеріалах справи міститься два експертних дослідження об'єктів інтелектуальної власності:Висновок експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 12.07.2016 № 524, проведеного Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України на замовлення позивача (Експертне дослідження № 1), Висновок експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 23.05.2017 № 097/17, проведеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на замовлення ДП «КК «РОШЕН» (Експертне дослідження № 2). Позивач вважає, що призначення додаткової експертизи було необхідним, а оцінка відповідачем вагомості та повноти проведених протягом розгляду справи експертних досліджень є суб'єктивною, необґрунтованою та вибірковою з огляду на наявність явних суперечностей у виборі об'єктів дослідження та висновках, які містять Експертне дослідження № 1 та Експертне дослідження № 2.
Крім того, відповідачем було проведене опитування споживачів, яке, на думку позивача, є нерепрезентативним, та при постановці питань якого відповідач перебрав на себе повноваження органу проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, внаслідок чого у підрозділі 4.4. Рішення прийшов до хибних висновків.
Позивач вважає, що схожість знака, зареєстрованого за Свідоцтвом № 78911, яке містить комбіноване позначення, що наноситься ДП «КК «РОШЕН» на упаковку торту «Золотий ключик», із упаковкою торту «Казковий ключик» виробництва позивача відсутня, не доведена відповідачем при розгляді справи, позивач не використовував вказаний знак для товарів і послуг, а отже відсутні будь-які законодавчо визначені вимоги для отримання позивачем дозволу ДП «КК «РОШЕН» на використання знака для товарів і послуг за Свідоцтвом № 78911.
Позивач при випуску торту «Казковий ключик» використовував власне упакування та здійснював випуск під власною зареєстрованою торговельною маркою «БКК», яка добре відома споживачам, а отже ризик змішування діяльності Позивача з будь-якими іншими виробниками, в тому числі з ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» відсутній.
Відповідач та третя особа, заперечуючи проти позову, зазначають, що в матеріалах справи наведені докази та встановленні факти порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а тому прийняте Рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У розгляді справ зі спорів, пов'язаних із захистом господарюючих суб'єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної конкуренції і одночасно - із захистом прав інтелектуальної власності, господарським судам слід з огляду на вимоги статті 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" керуватися Законом України "Про захист економічної конкуренції", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, приписами Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 (дата набуття чинності для України - 25.12.91), яка у статті 10 bis передбачає обов'язок країн-учасників забезпечити громадянам цих країн ефективний захист від недобросовісної конкуренції та містить визначення акта недобросовісної конкуренції у промислових і торговельних справах. Згідно з пунктом (2) статті 1 цієї Конвенції об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.
Приписи Цивільного кодексу України та інших актів законодавства, які регулюють право інтелектуальної власності, можуть застосовуватись господарськими судами до правовідносин, що регулюються нормами конкурентного законодавства (в тому числі Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), у вирішенні певних питань, пов'язаних, зокрема, з визначенням понять об'єктів правової охорони, поняття їх використання і т. ін., якщо такі питання не врегульовано нормами конкурентного законодавства.
У разі коли тотожні за назвою поняття, вживані як у законах, що регулюють право інтелектуальної власності, так і в конкурентному законодавстві, є відмінними одне від одного за правовим змістом, господарському суду у розгляді справ, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства, слід виходити саме з приписів останнього.
Так, поняття "пріоритет", яке в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" використовується в розумінні переважного права на користування результатами правомірної, добросовісної та чесної підприємницької діяльності, з огляду на відмінності у сферах регулювання за своїм правовим змістом не є тотожним поняттю "пріоритет" за Законами України "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що визначають пріоритет як першість заявки про реєстрацію відповідних прав.
За змістом ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Так, у Рішенні відповідача зазначено, що кондитерський виріб - торт «Золотий ключик» (далі - Продукція 1) виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» виробляється та реалізується вагою 0,5 кг та 1,0 кг в коробках, що вироблені з картону, мають круглу форму й таке зовнішнє оформлення: на задньому плані коробки зображено будинки з використанням червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого та білого кольорів; на передньому плані зображено ключ золотого кольору; у верхній частині коробки розміщено знак для товарів та послуг ROSHEN; у нижній частині міститься напис «ТОРТ ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК». Додатково коробка з тортом обгортається червоною стрічкою з написом золотого кольору - ROSHEN.
В свою чергу, торт «Казковий ключик» (далі - Продукція 2) виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» реалізується вагою 0,45 кг та 0,9 кг в коробках, що вироблені з картону, мають круглу форму й таке оформлення: на задньому плані коробки зображено будинки з використанням червоного, помаранчевого, жовтого та зеленого кольорів; на передньому плані зображено ключ золотавого кольору; посередині верхньої частини коробки міститься напис «Казковий ключик», виконаний на коричневому фоні літерами золотавого кольору, нижче розміщено позначення БКК. Додатково коробка з тортом обгортається червоною стрічкою з написом золотого кольору БКК.
Як зазначав відповідач, поєднання зазначених елементів становить оформлення упаковки торта «Казковий ключик» виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ».
Разом з тим, позивач вважає, що червона стрічка не може розглядатися як елемент оформлення, оскільки слугує лише «для скріплення коробки та зручності транспортування вже упакованого продукту».
В той же час, як обґрунтовано зазначав відповідач, у своїй позовній заяві ПрАТ «КИЇВХЛІБ» надає посилання на сайт Державної фіскальної служби, що містить класифікатор видів упаковок, де коробка та стрічка є видами упаковки; повідомляє, що « 26.06.2017 на ім'я позивача було зареєстровано знак для товарів і послуг у вигляді червоної стрічки для пакування тортів «Святкуймо разом Ваш «БКК» (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 228350)».
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не спростовано висновків Комітету, що червона стрічка з написом «Святкуймо разом, БКК» є елементом зовнішнього оформлення упаковки торту «Казковий ключик».
Щодо тверджень позивача, що при описі зовнішнього вигляду порівнюваних коробок з тортами в Рішенні відповідачем був упущений ряд відрізняльних елементів, безпідставно ототожнено назви тортів, які суттєво різняться за звуковим, графічним та семантичним чинниками, а також невірно зазначено кольори, які переважають в оформленні, суд зазначає, що у Рішенні № 663-р Комітетом не було зазначено, що оформлення упаковок тортів «Золотий ключик» та «Казковий ключик» є аналогічними чи тотожними. Разом з тим, у Рішенні Комітету було досліджено оформлення упаковок Продукції 1 та Продукції 2, на предмет їх схожості, що призвело або може призвести до змішування діяльності ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» та ПрАТ «КИЇВХЛІБ».
Крім того, Комітетом було встановлено, що оформлення упаковок кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» виробництва заявника та оформлення упаковок кондитерського виробу - торта «Казковий ключик» виробництва ПрАТ «КИЇВХЛІБ» є схожим: за використанням домінуючих написів, зокрема «КЛЮЧИК», за загальною композицією (оформленням упаковки) та кольоровою гамою (загальним фоном та кольором написів) (п. 98 Рішення № 663-р).
Окрім того, щодо тверджень позивача щодо невірного зазначення кольорів, які переважають у оформленні Продукції 1 та Продукції 2, суд зазначає, що у Рішенні Комітету № 663-р не було зазначено кольори, що «переважають» (у Рішенні № 663-р зазначені кольори, що були використані в елементах оформлення Продукції 1 та Продукції 2).
Також суд звертає увагу, що виходячи з приписів ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», обов'язком Антимонопольного комітету України є встановлення наявності чи відсутності схожості між оформленням упаковок товарів, а не розбіжностей між ними.
Щодо тверджень позивача стосовно наявності двох експертних досліджень об'єктів інтелектуальної власності та необхідності призначення додаткової експертизи, а також щодо перевищення відповідачем своїх повноважень, суд зазначає наступне.
Як вказував відповідач у відзиві, ПрАТ «КИЇВХЛІБ» звернулося до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України (далі - Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності) для проведення кваліфікаційної експертизи і порівняльної характеристики стосовно тотожності та схожості упаковки та позначення на торті «Казковий ключик» зі знаком для товарів та послуг за свідоцтвом України від 10.07.2007 № 78911, власником якого є ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН».
ПрАТ «КИЇВХЛІБ» надіслало до Комітету висновок експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 12.07.2016 № 524 (далі - Експертне дослідження 1), складений експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Коваленко Тетяною Вікторівною.
В Експертному дослідженні 1 експерт Коваленко Т.В. надає такий висновок: упаковка та позначення торта «Казковий ключик» не є тотожним або схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 78911 від 10.07.2007 (власник - ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»).
Так, як обґрунтовано зазначав відповідач, Експертним дослідженням 1 не досліджувався елемент упаковок порівнюваних виробів «Казковий ключик» та «Золотий ключик», а саме червоні стрічки із золотим написом, у поєднанні з якими споживач бачить кондитерський виріб на поличках магазинів.
Отже, Експертне дослідження 1 досліджувало лише один з елементів зовнішнього оформлення упаковки (коробки) кондитерського виробу «Казковий ключик» зі знаком для товарів та послуг № 78911 від 10.07.2007.
У той же час, предметом розгляду справи Антимонопольного комітету України була схожість оформлення упаковок кондитерських виробів «Золотий ключик» та «Казковий ключик», що, як зазначено вище, і в заявника (третьої особи), і у позивача складається з коробки та червоної стрічки з написом золотого кольору, яка обгортає коробку.
При цьому, твердження позивача про упередженість Комітету щодо врахування результатів Експертного дослідження 1 є безпідставними, оскільки у пункті 78 Рішення № 663-р зазначено наступне: «Експертне дослідження 1 взято до уваги Комітетом, але не може бути доказом відсутності можливості змішування діяльності Позивача та Заявника, оскільки фактично порівнювало не спірне оформлення упаковок (тобто коробку в поєднанні з червоною стрічкою), а зображення знака для товарів і послуг № 78911 від 10.07.2007 та зображення патенту на промисловий зразок № 33762 від 25.01.2017, без урахування всіх елементів упаковок обох кондитерських виробів, у тому числі червоної стрічки із золотим написом».
В той же час, ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» 11.05.2017 звернулось до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з метою отримання експертного висновку стосовно схожості елементу упаковки кондитерських виробів виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» у вигляді стрічки червоного кольору із зображенням логотипу ROSHEN з елементом упаковки кондитерських виробів виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» у вигляді стрічки червоного кольору із золотистим (жовтим) написом у вигляді позначення БКК, та зовнішнього оформлення упаковки торта «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» і зовнішнього оформлення упаковки торта «Казковий ключик» виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» настільки, що їх можна сплутати.
У висновку експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 23.05.2017 № 097/17 (далі - Експертне дослідження 2), складеному експертом Чабанець Тетяною Миколаївною, вказаний експерт надає такі висновки: елемент упаковки кондитерських виробів виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» у вигляді стрічки червоного кольору із зображенням логотипу ROSHEN, виконаного золотистим (жовтим) кольором, є схожим з елементом упаковки кондитерських виробів виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» у вигляді стрічки червоного кольору із золотистим (жовтим) написом у вигляді позначення БКК, та зовнішнє оформлення упаковки торта «Золотий ключик» виробництва «Кондитерська корпорація «РОШЕН» із зовнішнім оформленням упаковки торта «Казковий ключик» виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» є схожим настільки, що зазначене може призвести до змішування діяльності ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» та ПАТ «КИЇВХЛІБ».
Твердження ПрАТ «КИЇВХЛІБ» стосовно того, що Експертне дослідження 2 є неповним, а зроблені у ньому висновки необґрунтовані не відповідають дійсності та спростовуються наступним.
Так, Експертним дослідженням 2, виконаним Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності України, здійснено порівняльний аналіз обох елементів упаковки кондитерського виробу «Казковий ключик» виробництва позивача та кондитерського виробу «Золотий ключик» виробництва заявника - коробки та червоної стрічки з написом золотого кольору.
Крім того, як зазначено відповідачем у п. 80 Рішення, Експертним дослідженням 2 враховано порівняння візуально домінуючих елементів та визначено: суттєву подібність контексту, в якому виконувалися домінуючі елементи, практичну тотожність гами кольорів та їх поєднання, а також суттєву подібність композиції виконання виробів. Крім того, Експертним дослідженням 2 крім форми виробів та пластичного рішення, безпосередньо досліджувалося кольористичне рішення порівнюваних елементів упаковок, про що чітко вказано у висновках щодо тотожності кольорів та їх поєднання в зразках.
Щодо доводів позивача стосовно необхідності призначення у справі Антимонопольного комітету України додаткової експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Так пунктами 1, 2, 11 частини першої статті 7 України «Про Антимонопольний комітет України» закріплено, що Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Комітету щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Комітету, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість, встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: пояснення сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Відповідно до п. 2.8. Порядку забезпечення проведення експертизи під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України 16.01.2013 № 21-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2013 р. за № 222/22754, у разі необхідності проведення додаткових досліджень, а також у разі суперечливості висновків кількох експертів орган Комітету може призначити додаткову або повторну експертизу.
Разом з тим, Експертне дослідження 1 та Експертне дослідження 2 не можна вважати такими, що суперечать одне одному, оскільки вони порівнювали різні об'єкти: упаковки товарів, елементом яких є червона стрічка з золотистими написами (Експертне дослідження 2) та знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №78911 та верхню частину кришки упаковки торту «Казковий ключик», що не містили таких елементів, як стрічки.
З огляду на викладене, враховуючи суть порушення, що було предметом розгляду у справі Комітету, суд доходить висновку, що Комітет обґрунтовано взяв до уваги висновок Експертного дослідження 2, за яким досліджено всі елементи спірних упаковок кондитерських виробів.
Щодо тверджень позивача, що відповідачем було проведене опитування споживачів, яке, на думку позивача, є нерепрезентативним, та при постановці питань якого відповідач перебрав на себе повноваження органу проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, внаслідок чого у підрозділі 4.4. Рішення прийшов до хибних висновків, суд зазначає, що з Рішення вбачається, що для з'ясування можливості змішування продукції - торта «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОІІІЕН» і торта «Казковий ключик» виробництва ПАТ «КИЇВХЛІБ» Комітетом було проведено опитування щодо сприйняття споживачами схожості оформлення упаковки торта «Золотий ключик» виробництва заявника та оформлення упаковки торта «Казковий ключик» виробництва позивача.
За результатами опитування встановлено, що на питання «Чи складається у Вас враження про приналежність кондитерського виробу - торта «Казковий ключик» та кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» одному виробнику?» 55 відсотків респондентів надали ствердну відповідь, що вказує на можливість змішування господарської діяльності ПрАТ «КИЇВХЛІБ» з ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН». На думку 70 відсотків опитаних, оформлення упаковки торта «Казковий ключик» є схожим на оформлення упаковки торта «Золотий ключик». Після перегляду зображень оформлення упаковок кондитерського виробу - торта «Казковий ключик» та кондитерського виробу - торта «Золотий ключик» 57 відсотків опитаних відповіли, що могли б придбати продукцію позивача внаслідок сплутування її з продукцією заявника.
Щодо того, чи може використання стрічки червоного кольору в оформленні упаковок торта «Казковий ключик» призвести до сплутування його з тортом «Золотий ключик» виробництва ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН», 32 відсотки опитаних надали позитивну відповідь.
Отже, відповідач у Рішенні обгрунтовано зазначив, що з результатів проведеного опитування вбачається, що більшість споживачів може сплутати кондитерський виріб - торт «Казковий ключик» виробництва позивача з кондитерським виробом - тортом «Золотий ключик» виробництва третьої особи, тобто у споживача може виникнути асоціативний зв'язок між продукцією третьої особи та продукцією позивача, що може призвести до змішування діяльності цих суб'єктів господарювання.
Крім того, слід зазначити, що органи Комітету під час розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції не позбавлені права проводити опитування споживачів. Водночас, під час розгляду судом справи про визнання недійсним рішення органу Комітету, докази (опитування споживачів) підлягають оцінці поряд з іншими доказами у справі.
Щодо опитування здійсненого товариством з обмеженою відповідальністю «Перша рейтингова система», на яке посилається позивач суд зазначає, що у пункті 84 Рішення № 663-р зазначено результати Опитування позивача, з яким встановлено: 37,1 відсотка респондентів зазначили про схожість упаковок торта «Казковий ключик» і торта «Золотий ключик»; на запитання щодо можливості придбання торта «Казковий ключик» замість торта «Золотий ключик» внаслідок сплутування 23 відсотки респондентів надали позитивну відповідь.
З огляду на вказане, зазначені результати Опитування позивача, були враховані та викладені у Рішенні, оскільки, за результатами Опитування позивача майже кожен четвертий споживач міг би придбати продукцію позивача замість продукції третьої особи, що є доказом вчинення порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді змішування внаслідок схожості зовнішнього оформлення Продукції 1 та зовнішнього оформлення Продукції 2. Таким чином, даним Опитуванням самим позивачем було підтверджено, що 23 % споживачів внаслідок сплутування можуть придбати торт «Казковий ключик» замість торта «Золотий ключик».
Щодо тверджень позивача, що схожість знака, зареєстрованого за Свідоцтвом № 78911, яке містить комбіноване позначення, що наноситься ДП «КК «РОШЕН» на упаковку торту «Золотий ключик», із упаковкою торту «Казковий ключик» виробництва позивача відсутня, не доведена відповідачем при розгляді справи, позивач не використовував вказаний знак для товарів і послуг, а отже відсутні будь-які законодавчо визначені вимоги для отримання позивачем дозволу ДП «КК «РОШЕН» на використання знака для товарів і послуг за Свідоцтвом № 78911, суд наголошує на тому, що у Рішенні № 663-р предметом дослідження Комітету було оформлення упаковок, що включало у себе сукупність позначень, що забезпечують індивідуалізацію діяльності відповідного суб'єкта господарювання з-поміж інших, а саме упаковки тортів («Золотий ключик», «Казковий ключик») та стрічку, елемент пакування.
Враховуючи вищевикладене, Комітетом не доводилось використання позивачем зареєстрованого Свідоцтва України № 78911, а також факт відсутності отримання дозволу на використання знаку за конкретним свідоцтвом, оскільки матеріалами справи № 127-26.4/266-16 встановлено: позивач без дозволу (згоди) дочірнього підприємства ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» використовував у господарській діяльності оформлення упаковки Продукції 1, схоже на оформлення упаковки кондитерського виробу Продукції 2, яке раніше почало використовувати ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» для кондитерського виробу - Продукції 1, що може призвести до змішування з діяльністю ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН».
Також суд зазначає, що твердження позивача, які стосуються порушення ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» строків звернення до Комітету, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав; відповідно до статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Так, як встановлено Комітетом, виробництво торта «Казковий ключик» було розпочато ПАТ «КИЇВХЛІБ» в березні 2016, тоді-як в серпні 2016 року ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» звернулося до Комітету із заявою про порушення його прав, що спростовує висновки позивача, що заявником були порушені строки звернення до Антимонопольного комітету України.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Рішенням також встановлено, що за інформацією, наданою Державною фіскальною службою України листом від 29.03.2017 №25/68/9/28-10-41-02-10, сума сукупного доходу ПАТ «Київхліб» за 2016 рік становить 2703134317,00 грн.
Під час визначення Антимонопольним комітетом України розміру штрафу враховано, що ПАТ «Київхліб» надав підтвердні документи щодо зняття з виробництва з 28.04.2017 кондитерського виробу - торта «Казковий ключик», а саме наказ ПАТ «Київхліб» від 18.04.2017 №250/1, у зв'язку з чим накладено штраф у розмірі 219000,00 грн.
Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем було зроблено обґрунтований висновок, що позивач вчинив порушення передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді використання без дозволу (згоди) дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН» оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Казковий ключик», схожого на оформлення упаковки кондитерського виробу - торта «Золотий ключик», яке раніше почало використовувати дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «РОШЕН» для кондитерського виробу - торта «Золотий ключик», що може призвести до змішування з діяльністю дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «РОШЕН».
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 127-26.4/226-16 та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 127-26.4/226-16, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін. Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 127-26.4/226-16, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наведене, з огляду на не доведення позивачем викладених у позові обставин, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.06.2018
Суддя Ю.В. Картавцева