01 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 800/473/17 (П/9901/464/18)
Провадження № 11-624заі18
Суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,
У листопаді 2017 ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 23 жовтня 2017 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача відкрити дисциплінарне провадження за його скаргою щодо неналежної поведінки прокурора ОСОБА_3
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто, оскільки він не усунув недоліки позовної заяви, яка була залишена без руху з підстав несплати судового збору.
Постановою ВеликоїПалати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року про повернення адміністративного позову ОСОБА_2, а справу направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з огляду на таке.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер та серія паспорта громадянина України особи, яка подає апеляційну скаргу.
Однак, скаржником під час звернення з цією апеляційною скаргою зазначену вимогу виконано не було, а тому наявність таких недоліків перешкоджає суду прийняти скаргу до провадження.
Крім того, ст. 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Як убачається з апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, оскаржувану ухвалу постановлено 26 квітня 2018 року, отже п'ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження сплинув 14 травня 2018 року. Позивач звернувся з апеляційною скаргою 23 травня 2018 року, що підтверджується відтиском штампу на конверті, доданому до апеляційної скарги, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 295 КАС України.
Разом з тим ОСОБА_2зазначає, що строк на апеляційне оскарження він не пропустив, оскільки повний текст оскаржуваної оскаржуваної ухвали отримав лише 10 травня 2018 року. При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували вказане, скаржник до суду не надав.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
З огляду на викладене, суд дає можливість ОСОБА_2 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду уточнену апеляційну скаргу із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру та серії паспорта громадянина України та докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув зазначені недоліки.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 266, 296, 298, 299 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Саприкіна