Ухвала
1 червня 2018 року
м. Київ
справа № 760/10157/16-к
провадження № 51-6493 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 5 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 травня 2018 року,
встановив:
Касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте, у поданій скарзі, захисник, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не наводить обґрунтування допущених судами таких порушень, які перешкодили чи могли перешкодити їм постановити законні та обґрунтовані судові рішення, та тягнуть за собою їх обов'язкове скасування або зміну на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з огляду на положення статті 412 цього Кодексу.
Окрім того, касаційна скарга має містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, ОСОБА_4 просить вирок районного суду змінити в частині звернення застави в дохід держави, а ухвалу апеляційного суду, якою вказаний вирок залишено без змін, скасувати, при цьому ставлячи вимогу до суду касаційної інстанції про повернення застави заставодавцю, що не узгоджується з вимогами вказаної статті КПК.
Попри те, що вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку, захисником ОСОБА_4 не зазначено конкретних порушень закону, які, на його думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони захисту), а відтак, і немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 5 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 травня 2018 рокузалишити без руху і надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк скарга буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3